WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Український Севастопіль (Шевченко і Севастополь…) - Реферат

Український Севастопіль (Шевченко і Севастополь…) - Реферат

всіх полеглих в Севастополі і страстотерпця Тарасія, то над входом до собору побачите велике мозаїчне зображення лику Христа, виконане за малюнком завідуючого мозаїчним відділом Петербурзької Академії мистецтв Федора Антоновича Бруні - одного з тих ректорів і професорі Академії, котрі 2 вересня 1860 року присудили Шевченкові звання академіка, а 4 вересня урочисто проголосили на загальних зборах Академії під звуки сурм і литавр. В тому році Шевченко виконав портрет Бруні в техніці офорту.
На одному з пам ятників на тому цвинтарі є епітафія з словами Шевченка: "Подпоручик Петр Яковлевич Ревуцкий, скончался от ран 1855г., в поле, 23 лет; спи друже, тихого сну; Наша дума, наша пісня не вмре, не загине". Тут же похований його брат Іван. Це дядьки у других композитора Левка Ревуцького. Коріння роду Ревуцьких сягає часів Запорізької Січі, гетьманів Сагайдачного та Хмельницького.
Підійдемо до пам'ятника великому мандрівникові Миколі Миколайовичу Миклусі-Маклаю, ініціаторові створення в Севастополі Біологічної станції (нині -Інститут біології південних морів АН України). Миклухо-Маклай був в Криму в 1869 і 1886 роках. По батьківській лінії він походив від запорізьких козаків. З великих українських письменників найближчим йому був Гоголь. Після Гоголя найближчим Миклусі-Маклаю був Шевченко. В своїх філософських записах він аналізував поему Шевченка "Кавказ".
Як Миклусі-Маклаю, так і Шевченкові найближчим письменником, що відтворював історію України, був Гоголь. В 1835 р. він здійснив мандрівку Кримом. Тарас Григорович був знайомий з багатьма друзями Го голя, присвятив йому вірш, намалював ілюстрацію до повісті "Тарас Бульба". Б. Данилевський передає слова Гоголя про Шевченка: "Его личная судьба достойна всяческого участия и сожаления. Я знаю и люблю Шевченка как земляда и даровитого художника, мне удалось кое в чем помочь в устройстве его судьбы ".
Далі по Приморському бульвару - Будинок дитинства та юнацтва. До перевороту 1917 року це була водолікарня, на базі якої після був заснований Інститут фізичних методів лікування. В 1922 році тут перебував видатний поет, перекладач, художник, літературознавець і мистецтвознавець, філософ, кримський краєзнавець Максиміліан Олександрович Кирієнко-Волошин, нащадок запорізьких козаків, уродженець Києва.
Вірші Шевченка Волошин знав з дитинства. В його бібліотеці в Коктебелі було львівське видання "Поезії Тараса Шевченка" 1902 року. Багато про Шевченка розповідала Волошину Катерина Юнге, його сусідка по Коктебелю, дочка віце-президента Петербурзької Академії мистецтв графа Ф. П. Толстого, котрий багато зробив для звільнення Шевченка і дім котрого поет "вважав своїм"(Юнге була свідком багатьох подій життя Шевченка і залишила детальні спогади).
На Приморському бульварі побувало немало друзів, знайомих і навіть родичів Шевченка. Родичкою Тараса Шевченка була перша дружина Леоніда Андреєва Шурочка Велігорська. Це онука дружини Варфоломія Григоровича Шевченка троюрідного брата Тараса Григоровича і свояка ( брат поета Йосип був чоловіком сестри Варфоломія Мотрі). Внучата небога Тараса Шевченка мала великий вплив на Леоніда Андреєва, її всі любили. На превеликий жаль, вона трагічно померла.
Зараз у Севастополі вже 30 років мешкає праправнучка Шевченка по лінії його старшої сестри Катерини Тамара Дмитрівна Красицька, дочка письменника-шевченкознавця Дмитра Филимоновича Красицького. Вихованка КиЇвськвго університету, географ за фахом, вона працювала начальником міського управління охорони довкілля. В 1991 році було створено родинну громаду "Шевченкові нащадки". Ініціатором створення громади стала родина Красицьких. В березні 1992 року громада перетворилась на Всеукраїнський благодійний культурно науковий фонд Тараса Шевченка. Його очолила двоюрідна сестра Тамари Дмитрівни. Отже, рід Тараса живе і буяє, і одна з гілок його квітне в Севастополі.
А тепер згадаймо деяких знайомих Шевченка, котрі бувалн в Севастополі. Серед них - князь П.А. Вяземський, відомий російський поет. Шевченко зустрічався з ним у Жуковського. Близькі були стосунки Шевченка з А. М. Майковим, автором кількох віршів про Севастопіль. В 1860 році вони разом виступали в Петербурзі на літературних вечорах. Одним з найближчих друзів Шевченка був видатний український історик 1 письменник М.І. Костомаров, котрий за власним висловом "пошатался по улицам Севастополя".
А ось і Севастопільський художній музей. Він посідає цікаву збірку картин західноєвропейських, російських і українських художників. Серед тих, які побували в Севастополі і з ними був знайомий Шевченко, варто назвати І.К.Айвазовського, якого поет згадував в своїй повісті "Художник", а також братів Чернецових, знайомих йому з часу його навчання в Академії.
Переїдемо тепер на майдан Ушакова до готелю "Україна". Він стоїть на місці, де в середині минулого століття був будинок театру, а майдан називався Театральним. В цому театрі в 1846 році в кількох спектаклях грав великий актор і приятель Шевченка М.С. Щепкін. І хоча між ними була велика різниця в віці (26 років), поет і актор зробилися великими друзями. Шевченко присвятив йому кілька віршів. Коли Тарас Григорович прибув до Москви, він мешкав у Щепкіна.
Слід згадати і те, що Щепкін приїздив до Севастополя разом з Бєлінським, з котрим Шевченко зустрічався в Петербурзі в 1839 році. Та їх стосунки далі знайомства не зайшли. Шевченкові ілюстрації Бєлінський оцінив позитивно, але поезію негативно. Коли Шевченка було засуджено до заслання, Бєлінський писав про нього, як про "осла, дурака й пошлеца, а сверх того горькото пьяницу". Українську мову він називав "свинячою", хоча її не знав. "Что ж до малороссиян, - писав він,- то смешно й думать, чтоб из их поэзии могло что-либо развиться" .
З осіб, що були в Севастополі, негативно ставився до Шевченка також Фет. Він не схвалював дружби Тургенєва та інших російських письменників з Шевченком, творчості якого не знав і не хотів знати.
Складніші булистосунки Шевченка з І. С. Аксаковим, який був в Севастополі в серпні 1856 року як інспектор інтендантства Кримської армії. Шевченко познайомився з усією родиною Аксакових в 1858 році і був прийнятий дуже гарно. Він високо цінував деякі вірші Аксакова, а той друкував в своєму журналі твори Шевченка. Головне, що різнило Шевченка з Аксаковим та іншими російськими слов'янофілами - їх небажання визнати українців, а також білорусів окремими націями, визнати їх мову і літ- ературу, що цілком співпадало з тогочасною русифікаторською політикою уряду імперії.
В 1860 році до Севастополя прибув видатний російський драматург О. М. Островський, який був знайомий і зустрічався з Шевченком у Петербурзі. В 1850 році він опублікував комедію "Свої люди - поквитаємось", яка відразу була заборонена. А в кінці грудня 1952 року цю п'єсу поставив в Новопетровській фортеці Шевченко, виступивши в ролі режисера, художника-декоратора і виконавця однієї з головних ролей. Це була перша постановка цієї п'єси.
Піднімаючись на Бульварну гірку, спинимось біля меморіальної дошки, на якій читаємо:"Батарея Нарбута". Командир цієї батареї представник стародавнього щляхетського^литовсько-польсько-українського роду Нарбутів, відомого з п'ятнадцятого сторіччя. Про Шевченка писали Володимир та Георгій Нарбути. Перший був поетом-акмеїстом. Його вірші сповнені українізмів.
Тарас! Тарас! Ты сывоусый
Загрезил над крутым Днепром...
Другий - видатний український художник. Його пейзажі перегукуються з віршами Шевченка. Г. Нарбут ілюстрував книгу П. Зайцева "Оксана, перше кохання Шевченка". Здається, останньою його роботою був плакат "Літературно художня виставка пам'яті Тараса Шевченка". Син Георгія Данило, також маляр, до жовтня 1994 року очолював Всеукраїнське братство "Тарасові джерела".
Йдучи далі Історичним бульваром, що був закладений після Кримської війни на місці четвертого бастіону, опиняємось біля пам'ятника Язонівському редуту. Його побудували моряки з корвету "Язон". Серед них був лікар Федір Іванович

 
 

Цікаве

Загрузка...