WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Тарас Мельничук - Реферат

Тарас Мельничук - Реферат

ТАРАС МЕЛЬНИЧУКМельиичук Тарас Юрійович народився 20 серпня 1939 року в селі Уторопи Косівського району Івано-Франківської області. Після закінчення десятирічки працював коректором районної газети "Радянська Гуцульщина", далі - в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах Радянської армії. 1958 року вступає до Чернівецького дер-жуніверситету. На третьому курсі покидає навчання, їде по комсомольській путівці на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі - впродовж двох років працює теслею на будовах Красноярського краю. 1964 року знову поновлюється в університеті, з якого через півтора року за вільнодумство відраховують. Після цього працює в редакціях районних газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967 року у видавництві "Карпати" виходить перша збірка віршів "Несімо любов планеті". У 1967 році вступає на заочне відділення Московського літературного інституту. Здає рукопис збірки віршів "Чага" у видавництва "Карпати" і "Радянський письменник", що стало причиною його арешту 24 січня 1972 року під час масового ув'язнення української інтелігенції. Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні 1975 року. Знаходився під наглядом органів безпеки. У квітні 1979 року за "вчинення опору працівникові міліції", а насправді за антирадянську діяльністьарештований на 4 роки. Далі - кілька років адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи. 1982 року в Торонто виходить збірка віршів "Із-за ґрат". 1990 року - "Строфи із Голгофи" (Великобританія) та "Князь роси" (Київ, видавництво "Молодь"). За книжку "Князь роси" 1992 року удостоєний Державної премії України імені Т Г. Шевченка. Збірка поезій "Чага" побачила світ у Коломийській друкарні ім. Шухевича 1994 року завдяки її директору Михайлові Андрусяку. Останні роки прожив у Коломиї. Відійшов у вічність 29 березня 1995 року. Похований на місці колишнього рідного обійстя в Уторопах.
У Спілку письменників України вступив 1990 року.
Не снись мені, кривавий сон,
Не сніться, рани і руїни, -
Мені не треба десять сонць -
Живу тобою, Україно
В мене ланів, в мене пшениць,
Як срібла-злота по всім світу.
За сто чужинських зоряниць
Я не віддам й вишневу віту.
***
Роси пахнуть фіалками,
фіолетні роси, І білі,
і (од зорі) червоні.
Роси сяють сонцями,
а не уламками.
Сяють, немов на торжество,
неначе безсмертя -
над смертю,
над могилами і катафалками.
Сяють роси.
І це так розумно,
сяють роси.
І це так радісно
сяють роси,
Loading...

 
 

Цікаве