WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історична довідка про Рівне - Курсова робота

Історична довідка про Рівне - Курсова робота

Пiд час фашистської окупацiї мiсто було перетворене на своєрiдну "столицю" окупованих українських земель. З вересня 1941 року тут розмiстилися "Райхскомiсарiат Україна" та резиденцiя гауляйтера. З листопада почалися масовi страти євреїв та винищення в'язнiв концтаборiв Рiвного. Пiсля терористичних актiв М. Кузнєцова проти високопоставлених нiмецьких офiцерiв фашисти масово розстрiлювали заручникiв — в'язнiв тюрми. Не зважаючи нi на що, в мiстi вiдроджувалися українськi громадськi та нелегальнi органiзацiї, воно перетворилося на один iз центрiв українського нацiонально-визвольного руху. Було засновано газету "Волинь", головним редактором якої став вiдомий письменник Улас Самчук. Газета стала рупором нацiонального вiдродження. Довкола неї гуртувалися вiдомi дiячi українського руху опору, зокрема, такi як Олена Телiга, Олег Ольжич, Нiл Хасевич та iншi. Розгорнуло свою дiяльнiсть видавництво "Волинь", виходили ще два українськi перiодичнi видання - журнал "Український хлiбороб" та дитячий часопис "Орленя".

В Рiвному також активно дiяло кiлька радянських пiдпiльних органiзацiй.

В лютому 1944 р. мiсто було звiльнено вiд фашистiв. Але до спокою в краї ще було далеко. В перiод з 1944 по 1950 роки тривали масовi репресiї проти української iнтелiгенцiї, учасникiв нацiонально-визвольного руху, проходили "чистки" серед мирного населення. В центрi мiста на тому ж мiсцi, де фашисти у 1942-1943 роках проводили публiчнi страти, спiвробiтники НКВС у сiчнi 1945 року влаштували публiчну страту воякiв Української Повстанської Армiї. Нова влада також енергiйно взялася органiзовувати масову мiграцiю до мiста своїх кадрiв — управлiнцiв, службовцiв, робiтникiв.

В 1950 роцi було завершено вiдбудову зруйнованого вiйною господарства. А 60-80-тi роки стали перiодом iнтенсивного зростанння та розбудови мiста, в результатi чого кардинально змiнилося обличчя мiста. Збудовано новi житловi квартали в центрi мiста, з'явилися новi мiкрорайони. Значно зросло населення мiста. Збудовано багато нових потужних пiдприємств, зокрема, таких як гiгант легкої iндустрiї України — Рiвненський льонокомбiнат, гiгант хiмiчної промисловостi — хiмiчне пiдприємство "Азот" та ряд iнших великих пiдприємств. Споруджено немало закладiв освiти, науки, культури. У 1997 роцi вiдкрито аеровокзал мiжнародного класу.

В кiнцi 80-х рокiв з початком реальних послаблень у внутрiшнiй полiтицi радянського режиму пiд час перебудови в Рiвному вiдроджується нацiонально-визвольний рух. В 1988 роцi створено першi осередки Товариства української мови iм. Тараса Шевченка, дещо пiзнiше утворено першi осередки Народного Руху України. На початку 1990 року в мiстi було проведено ряд масових акцiй. 22 сiчня через мiсто пролiг символiчний "ланцюг" єднання. Напередоднi перших демократичних виборiв до мiсцевих рад пiд синьо-жовтими прапорами пройшли масовi мiтинги рiвнян. 9 березня 1990 року в день народження Тараса Шевченка бiля Свято-Воскресенського собору було встановлено перший флагшток iз синьо-жовтим прапором, який згодом неодноразово намагалися зламати, а прапор зiрвати. Але його щоразу вiдновлювали.

На березневих виборах до мiської ради бiльшiсть здобули представники нацiонально-демократичних сил, що зумовило подальшi демократичнi перетворення в мiстi. На цей час переважну частину населення мiста вже становили вихiдцi iз сiл Рiвненщини та iнших областей України. Вони розбудовували мiсто в 60-80-х роках, працювали на споруджених своїми односельцями та земляками пiдприємствах, але почувалися дещо чужими в цьому мiстi, в органах влади та бiльшостi установ якого панувала росiйська мова, а їхня рiдна українська часто служила своєрiдним iндикатором, який виказував їхнє сiльське походження. Нерiдким було зверхнє ставлення до людини, яка розмовляла не росiйською мовою. В 1990 роцi в коридорах мiської влади знову залунала українська мова. Завдяки зусиллям нового мiського керiвництва вона повернулася у школи, дитячi садочки та дитячi позашкiльнi установи. Багатьом мешканцям мiста — українцям — було повернуте право навчати своїх дiтей рiдною мовою.

16 червня 1990 року, у днi, коли громадськiсть Рiвненщини та всiєї України вперше за багато рокiв вiдкрито i урочисто вiдзначала рiчницю битви пiд Берестечком, над адмiнбудинком мiської ради замайорiв синьо-жовтий прапор. При вiдкриттi сесiй мiської ради звучав нацiональний гiмн "Ще не вмерла Україна", задовго до законодавчого затвердження його музичної редакцiї.

Мiська влада порушила клопотання про повернення мiстовi його української назви i 11 червня 1991 р. було ухвалено вiдповiдну Постанову Президiї Верховної Ради УРСР, в якiй було сказано: "З урахуванням правил українського правопису надалi iменувати мiсто Ровно — Рiвне, а Ровенську область — Рiвненською". У днi серпневого путчу 1991 р. проходила позачергова п'ята сесiя мiської ради, на якiй обговорювали питання дiй мiської влади в умовах оголошеного комунiстичними реваншистами надзвичайного стану. А вiдразу ж пiсля провалу путчу 25 серпня 1991 р. в мiстi було демонтовано пам'ятник Ленiну. Згодом колишню центральну площу Ленiна, на якiй вiн стояв, було перейменовано на майдан Незалежностi. Перейменовано було також бiльше сотнi мiських вулиць, якi носили iмена росiйських завойовникiв, дiячiв комунiстичного руху, географiчних об'єктiв Росiї. Деяким вулицям було повернуто їхнi колишнi та iсторичнi назви, iншi було названо на честь дiячiв української лiтератури, культури та нацiонально-визвольного руху. 17 травня 1994 року було демонтовано та перенесено в iнше мiсце пам'ятник "легендарному розвiднику" (за твердженням радянської пропаганди) або ж "радянському терористу" (за твердженнями деяких iсторикiв) Миколi Кузнецову, який стояв перед адмiнбудинком мiської ради. На постаментi цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак "Загиблим за Україну", а колишню площу Кузнєцова перед адмiнбудинком мiської ради було перейменовано на майдан Магдебурзького права. 22 травня 1999 року на майданi Незалежностi вiдбулося урочисте вiдкриття пам'ятника Т.Шевченку.

Отже, протягом віків адміністративно-територіальний поділ території, на якій розташоване місто Рівне, пройшов складний і нелегкий шлях. Адже ця територія входила до складу Української Держави (ІХ ст. - 1341), Козацьке-гетьманської держави (1648 - кінець ХVIII ст.), державного відродження України (1917-1920 рр.). В останні періоди територія міста була під пануванням іноземців-загарбників (польських, російських, німецьких, російсько-більшовицьких), які, захопивши наш край, встановлювали свій окупаційний режим, спрямований на запровадження й утримування своєї влади.

Геральдика мiста

Герб мiста Рiвне

Сучасний герб мiста затверджений в 1990р. В лазуровому полi — башта срiбного кольору з входами до неї з трьох сторiн, що стоїть на зеленiй землi. Башта символiзує мiсто; лазуровий колiр — красу, вiчнiсть, срiбний — чистоту, зелений — надiю i радiсть.

Герб мiста Рiвного — старовинний. Точна дата його створення та першого застосування невiдома. Невiдомий i його автор. В останнiй чвертi ХVШ столiття пiсля входження Правобережної України, а в її складi i Волинi, до Росiйської iмперiї вiн був затверджений як герб повiтового центру тодiшньої Волинської губернiї. Вживався цей герб у Рiвному до вересня 1939 року. Герб є символом мiського самоврядування, який знаменує надання мiсту певних прав. Герб являє собою лазурного кольору щит французької форми, тобто чотирикутник з загостренням внизу. На нижнiй сторонi щита (приблизно 1/6 площi) смужка зеленого кольору, на яку своєю основою спирається зображення башти срiбного кольору з входами у неї з трьох сторiн. Башта символiзує мiсто Рiвне, у яке в'їзди з трьох сторiн (зi сторони Клеваня, Тучина, Здолбунова). З четвертої сторони у давнину мiсто омивалося порiвняно багатоводною тодi рiчкою Устя.

Прапор мiста Рiвне

Розпорядженням голови мiської ради 17 березня 1993 р. затверджено прапор мiста Рiвного. Прямокутне полотнище, яке складається з трьох горизонтальних смуг блакитної, зеленої та бiлої, зi спiввiдношенням їх ширин як 5:1:5, на двох верхнiх смугах на вiдстанi 1/3 довжини прапора вiд древка зображений герб мiста.

Прапор мiста є одним з символiв мiського самоврядування. Прапор Рiвного створено за чинними канонами з використанням гами кольорiв iсторичного герба мiста (автор — архiтектор Л. Закревський). Триколiрне полотнище прапора — прямокутної форми з вiдношенням сторiн 2:3 (ширина до довжини). Прапор має три повздовжнi смуги: голубу (5 частин), зелену (1 частина) та срiбно-бiлу (5 частин). З лiвого боку полотнищ, на третину довжини голубої та зеленої смуг, вписано зображення iсторичного герба мiста у срiбно-бiлому виконаннi. Кольори прапора символiзують: голубий — красу та величнiсть; зелений — надiю, радiсть, достаток, щедротнiсть; срiбно-бiлий — невиннiсть i чистоту.

Loading...

 
 

Цікаве