WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Відображення традиційного українського світогляду в загадках - Курсова робота

Відображення традиційного українського світогляду в загадках - Курсова робота

Образ мудрої, сільської, дівчини, що вдало загадує або одгадує загадки, властивий колядним пісням Наддніпрянщини, як один із засобів величання розумної дитини господаря. Цікава роль загадок у народному весіллі. В деяких місцевостях Волині під час весілля молодому не давали місця поруч з молодою доти, поки він не відгадував загадок, які йому загадував молодший брат як представник її роду. Загадки в основному зачіпали три питання:

1. стосувалися порядку і добробуту в сім`ї;

2. вибору логічної послідовності речей;

3. визначали кмітливість нареченого.

Зустрічаються також варіанти народного весілля, де загадки загадував молодий, і тільки тоді він частував молоду, коли вона їх одгадувала. Ще тісніше загадки пов`язані з народними казками. Казки донесли до нас окремі тексти давніх загадок, а також важливі свідчення про їх колишню функцію, відмінну від теперішньої. Так, в деяких казках мудра дівчина то загадує загадки, то їх одгадує. Це свідчить про відгуки то матріархату, то патріархату. Велику і характерну групу становлять такі загадки, в яких зображується праця і побут стародавньої людини, починаючи із стадії первісного хліборобства. Кілька прикладів: Під полом ходить баран з колом (примітивне дерев`яне рало); Сів дід (варіант – півень) під кручею, заткнув горло онучею (кагла – примітивний димар). Завдяки загадкам можна зрозуміти, яку сільськогосподарську культуру вирощували наші предки – Сидить дівка в коморі, а коса її надворі (морква), або Без вікон, без дверей – повна хата людей (огірок. Загадка очевидно дещо пізнішого періоду, так як огірок був завезений в Європу в ХІ ст.) , Гордовитий пан, одяг червоний жупан, у хаті сидить, лишень чуб на двір стирчить (бурак), Панна,в сто кожухів вбрана, роздягнеш – заплачеш (цибуля).

Загадки охоче вживають власних імен, чим досягається уособлення явищ і предметів: Підперезаний Степанко по хаті скаче (віник); Лежить Галя, простяглася, як устане – небо достане (дорога). Іноді загадки відображають суто порівняльну характеристику людини з явищем, подією, природними стихіями, або навіть з твариною. Проте ці загадки актуальні тільки незначному колу – мають суто локалізований характер і вимагають тісних зв`язків між тим, хто задає питання – відгадуючим – та тим, про кого іде мова у загадці, враховуючи те, щоб не задіти почуття об`єкту загадки. Частіше такі загадки обіграються в сімейному та робочому колах, що дає змогу класифікувати їх як особистісний вид загадок. Такі загадки скоріше подібні на прислів`я Що коту, що попу, а що.....( ледащо. Відгадуючи називають ім'я загаданого), Летить, гримить усіх лякає, ще крок , і всіх покусає (керівник), Гарна мов квіточка, мила як кіточка, хитра, щолисочка, швидка як рисочка – це наша... (дівчинка Ларисочка. В цій загадці використана пестлива форма запитання , а порівняльна характеристика відображає про ставлення природі людських властивостей).

Форми загадок:

  • загадки – метафори. Ще Аристотель визначив загадку, як сформульовану метафору. І це можна віднести до найпоширенішого виду загадок – метафоричному чи алегоричному. Подібність будується за принципом поетичного парадоксу.{8, 322}. Наприклад: гусак – білі шати, оперення птаха – одяг, буряк – червоний чобіт, качан капусти – піп в ризах. Істотно в загадках ми маємо не подібність, а повну заміну предмета загадування з тим предметом, до якого він подібний. При цьому ознака якості чи дії зберігаються до кінця загадування. Наприклад, в загадці про двері " Ялина сколихнеться, усі люди обернуться" подібна не заміна, але й уся ознака пов`язана з дверима, а не з ялиною. Це саме той парадокс, про який згадує Рибнікова {9, 57}

  • загадки – розповіді : Йшов я лісом, найшов дерево, з того дерева вийшло чотири справи: перша справа – сліпому просвітництво, друга – голому – потішництво, третя – скриплячому – допомога, четвертахворому лікування (береза). Такі загадки мають багато варіантів, так як дослівне запам`ятовування досить важке. Чижевський вважає їх першим видом загадок {3, 227}, адже саме таку форму ми зустрічаємо в давньоруських літописах.

  • загадки-питання, проте вони досить неоднорідні, досить часто пов`язані з загадками – метафорами, що заміняють предмет загадування з перерахуванням його властивостей, якостей. Загадки–питання також називають якість предмету загадування. Наприклад: Що росте без коріння? (камінь); Що шумить без вітру (вода). Буває, що подібні загадки констатуються:

Росте без коріння,

Цвіте без цвіту,

Шумить без вітру (камінь, ялина, вода).

  • загадки –задачі. На мій погляд заслуговують на увагу загадки, складені Симеоном Полоцьким (1629 – 1680) , для дітей молодшого шкільного віку, що визначають логіку і швидкість думок . Це задачі, розв`язок яких потребує не тільки провести арифметичну дію, але й вгадати жарт, потаємний зміст: Сиділо сім ворон, я стріляв, трьох убив. Багато залишилося? – Три, інші полетіли; Напишіть число 100 з п`ятьма трійками (33•3 + 3:3), або Що є легшим пуд заліза чи пуд пір`я?(однаково); "А" і "Б" - сиділо на трубі, "А" - пропало, "Б" - впало. Що залишилось? (відповідь "І"). Крім того у Полоцького безліч загадок , де вдало обіграється родинні зв'язки (потрібно порахувати вік родичів У мами три дочки - Аглаї -2 роки, Параскеві в тричі більше, а Анна на 1 рік старшавіку Аглаї і Параскеві, разом узятих; то скільки років мамі,коли відомо,що її вік дорівнює подвоєній сумі років доньок?{Параскеві – 6, Анні 9, мамі – 34 роки}), або ж загадки, де вже вперше застосовуються елементи комбінаторики: У вазі 7 квіток – різних кольорів, скільки разів можна переставляти квіти місцями. Такі загадки і зараз знайшли своє місце, адже навчити дітей думати – основна вимога сучасної педагогіки і тому вони постійно розширяються – з`явилися загадки в галузі біології, фізики, географії і т.д. – Де на землі віє тільки південний вітер? (на північному полюсі); Який півострів скаржиться на величину? (Ямал).

  • загадки – жарти. "Нащо шляпу купив? – На гроші.", "Чім хліб у вогонь саджають? – Тістом" Такі питання чесно кажучи не є загадками. В них немає заміни – ототожнення, нема ознак, що властиві для відгадування. Проте в них є парадокс, із загадками вони пов`язані тим, що розраховані на кмітливість, увагу, вдало розвивають ці якості, що є основною функцією загадок. Вони тяжіють до загадок-питань про властивості, якості предметів та й здавна існують в усній традиції поряд з загадками.

Як і інші види народної поетичної творчості, загадки супроводжували історію народу і на пізніших етапах, зокрема в класовому суспільстві, феодальному і буржуазному, тим більше в наш час. Для з`ясування нової ролі і нової функції загадок в умовах класового суспільства можуть прислужитися казки про мудру дівчину. Ці казки і вміщені в них загадки зазнали цікавих перетворень. Так, у казці про двох братів, бідного і багатого, мудра дівчина зображується саме дочкою бідного брата. Багатий і бідний брати позивалися в суді, і суддя їм задав їм загадки. Хто одгадає ці загадки, той і правий буде. Що на світі наймиліше? Що на світі найситніше? Що на світі наймиліше?

Loading...

 
 

Цікаве