WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Бібліотека і краєзнавство - Курсова робота

Бібліотека і краєзнавство - Курсова робота

Краєзнавча функція бібліотеки є функція інтегральна, вона об'єднує в одне ціле всі елементи системи "бібліотека" і в той же час розкриває конкретне значення, зміст кожного елемента з урахуванням краєзнавчої специфіки. Краєзнавчий документ містить краєзнавчу інформацію; бібліотечний персонал обробляє краєзнавчі документи; читач користується краєзнавчими документами і обробленою інформацією про них; нарешті, краєзнавчий документ - це ще і матеріальний носій, об'єкт, що має ціну, придбаний бібліотекою за платню, тому він є частиною краєзнавчої фундації і матеріально-технічної бази бібліотеки. Всі ці елементи є загальносистемними, вони підлеглі одній функції - краєзнавчої. Але кожний елемент розкриває її зміст по-своєму. Краєзнавчий документ, виконуючи інформаційну функцію, надає користувачу бібліотеки краєзнавчу інформацію. Користувач, займаючись, наприклад, самоосвітою по краєзнавству, з одного боку, інтегрує навкруги себе краєзнавчі ресурси бібліотеки: документи, каталоги, картотеки, бібліографічні допомоги, а з іншою - тестує їх на відповідність власним запитам і потребам. Бібліотечний працівник, виконуючи виробничі функції, створює краєзнавчі ресурси, розкриваючи їх вміст в каталогах, картотеках, краєзнавчих покажчиках, базах даних, різних заходах. Матеріально-технічна база по краєзнавству, будучи єдністю приміщень бібліотеки, матеріальних предметів, місцевої архітектури, устаткування, без яких краєзнавча діяльність неможлива, характеризує рівень забезпеченості користувачів необхідними умовами для роботи.

У результаті виходить, що всі загальносистемні елементи інтегровані, підлеглі краєзнавству. Це не означає, що краєзнавча функція є основна сутнісна функція бібліотеки, просто вона пронизує всі елементи бібліотечної системи і виконується всіма ними одночасно.

Муніципальна бібліотека (ЦБС) є центром бібліотечного краєзнавства в своєму місті, районі, селі. Краєзнавча діяльність - один з головних напрямів роботи муніципальної бібліотеки; вона пронизує діяльність всіх підрозділів.

Для досягнення мети краєзнавчої діяльності муніципальна бібліотека: виявляє по широкому кругу джерел краєзнавчі документи і місцеві видання свого краю і зосереджує їх у фундаціях; з максимальною повнотою, незалежно від місця зберігання, відображає відомості про краєзнавчі документи і місцеві видання в СБА; формує систему краєзнавчих бібліографічних допомог і покажчиків місцевих видань; обслуговує краєзнавчими документами і місцевими виданнями читачів своєї і інших бібліотек; надає консультативну допомогу читачам у виділенні і використовуванні краєзнавчих документів і місцевих видань, при зверненні до краєзнавчого СБА бібліотеки; надає методичну допомогу в краєзнавчій роботі бібліотекам-філіалам.

Успіх краєзнавчої діяльності бібліотеки визначається, перш за все, відповідністю її змісту потребам користувачів, доступністю інформації, продуманістю напрямів і форма масової роботи.

5. Використовування краєзнавчої бібліографії

В даний час краєзнавчі знання і відповідно краєзнавча література як носій цих знань починають все сильніше виконувати крім традиційних функцій функції екологічні, наукові, виробничі. Тому виникає потреба в різних способах роботи з краєзнавчою літературою.

ЦБ є центром краєзнавчого довідково-бібліографічного обслуговування як для читачів власної бібліотеки, так і для читачів бібліотек-філіалів і інших бібліотек. Всі краєзнавчі запити, що не отримали задовільної відповіді в ЦБ, перенаправляються у відділ краєзнавчої літератури ОУНБ, а у разі потреби - в бібліотеки федерального рівня. Всі співробітники центральної бібліотеки беруть участь в краєзнавчому довідково-бібліографічному обслуговуванні і ведуть облік запитів і відповідей, що поступають.

ЦБ ведуть краєзнавче бібліографічне інформування, тобто систематично інформують читачів про краєзнавчі документи і місцеві видання, знов що поступили до її фондів.

Форми краєзнавчого бібліографічного інформування:

підготовка бібліографічних списків нових надходжень (ЦБ області випускають, наприклад, "Бюлетені нових надходжень", де дається інформація, у тому числі і про краєзнавчі документи);

організація виставок нових надходжень;

підготовка бібліографічних оглядів нових надходжень;

розсилка або передача сповіщень про окремі краєзнавчі документи і місцеві видання, що знов поступили.

ЦБ формує систему краєзнавчих бібліографічних допомог, яка охоплює всі сторони життя краю і задовольняє всі види потреб в краєзнавчій інформації. ЦБ виступає як укладач краєзнавчих рекомендаційних бібліографічних допомог про район, місто.

Типологія користувачів краєзнавчих документів.

Організувати належним чином обслуговування в бібліотеці неможливо без знання основних груп читачів, що користуються послугами бібліотеки. В основі диференціації читачів лежить, як відомо, облік їх загальноосвітнього рівня, професійних інтересів, психологічних і вікових особливостей.

В індивідуальній і масовій роботі з краєзнавчою літературою необхідно враховувати інтереси таких груп читачів, як:

керівники всіх рангів (тематичний діапазон інформаційних потреб їх відрізняється широтою, при цьому чим вище ранг керівника, тим многоаспектні його інформаційні потреби);

фахівці, зайняті в різних галузях народного господарства, науки, культури (на зміст інформаційних потреб фахівців істотний вплив надає область науки або галузь виробництва, в якій вони працюють, а також місце роботи, посада і т.д.).

Ведучи індивідуальну краєзнавчу роботу з користувачами бібліотеки, потрібно мати уявлення про їх рівні пізнання краю, бо це важливий показник краєзнавчого розвитку особи. Він виступає для бібліотекаря орієнтиром в здійсненні індивідуального підходу до кожного читача і у вдосконаленні всієї краєзнавчої роботи, направленої на формування і розвиток соціокультурних краєзнавчих потреб читачів. Можна виділити наступні рівні пізнання свого краю у читачів бібліотеки:

нульовий - про край немає ні емпіричних, ні теоретичних знань (наприклад, у тільки що що в'їхали на територію краю людей, ніколи раніше в ньому не проживаючих);

емпіричний - наявність лише житейських пізнань про край;

теоретичний - наявність лише теоретичних знань про край;

теоретико-емпіричний - поєднання і взаємодія в свідомості як теоретичних, так і емпіричних знань про край.

У різних категорій читачів інтерес до краю має різну спрямованість, зокрема, він викликаний таким чинником, як ступінь зв'язку з краєм. Специфіка, особливості цього інтересу виявляються не зовсім однаково у тих, хто:

народився і постійно живе в краю (бібліотечна задача - допомога у вивченні, осмисленні особливостей краю, його історії, економіки, культури);

прибув в даний край на деякий час (бібліотечна задача - забезпечувати ознайомлення з краєм і його визначними пам'ятками);

недавно переїхав в край на постійне місце проживання (бібліотечна задача - допомогти адаптації в нових умовах, знаходженню зв'язків, спільності з місцем, звідки людина приїхала);

повернувся на батьківщину предків після тривалої відсутності (бібліотечна задача - розвиток прагнення до відновлення знань про край).

Перераховані читацькі групи не вичерпують всіх можливих варіантів диференціації читачів і не виділяються в стабільні групи разом з тими основними категоріями читачів, відповідно до яких створюється в бібліотеці структура обслуговування.

6. Індивідуальне інформування в роботі бібліотек

Не можна не враховувати тієї обставини, що в бібліотеках немає і не може бути читачів, що цікавляться тільки краєзнавчою літературою у відриві від інтересу до певної галузі знання або галузі народного господарства, від певної наукової або суспільної проблеми. Належна увага слідує уділити особливостям керівництва читанням краєзнавчої літератури в тих випадках, коли йдеться про читання в цілях самоосвіти. Об'єднуючої всі категорії читачів є в даному випадку самоосвітня мета читання, прагнення дізнатися про своє краю все найголовніше і цікаве, природне бажання гордитися своєю малою батьківщиною, її місцем і роллю в житті країни. Проте в цьому загальному інтересі, викликаному цілком зрозумілими причинами, слід розрізняти і виділяти основні мотиви, мету і характер читання краєзнавчої літератури.

Loading...

 
 

Цікаве