WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори (9888 – 9999 рр.) - Курсова робота

Вивчення історії та етнографії Криму в тюркомовній періодиці кримськотатарської діаспори (9888 – 9999 рр.) - Курсова робота

Апробація результатів дисертації здійснена на більш, ніж 10 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, серед яких: Науково-практична конференція "Україна – країни Сходу: Від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій" (Київ, 2000); I та II Міжнародні конгреси "Археологія та етнологія Східної Європи " (Одеса, 2002; Донецьк, 2004); VIII та IX Всеукраїнські науково-теоретичні конференції "Українська періодика: Історія і сучасність" (Львів, 2003; 2005); Четвертий міжнародний симпозіум "Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі" (Севастополь – Ласпі, 2003); ІІ Міжнародна науково-теоретична конференція "Знаки питання в історії Україні: Українська історія у східноєвропейському контексті" (Ніжин, 2004); XV міжнародна конференція "Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні" (Київ, 2006); I та II Всеукраїнські науково-практичні конференції "Актуальні проблеми етнополітичної й соціально-економічної історії та культури Криму" (Сімферополь, 2006, 2007).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації розкриті в монографії (з додатком бібліографічного покажчика на 3938 позицій), 13 наукових публікаціях (у т.ч. в 7 статтях у провідних фахових наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України).

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів (8 підрозділів), висновків (усього 180 стор.), списку використаних джерел і літератури (689 позицій, 41 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, наукове значення, визначені предмет і об`єкт дослідження, окреслені хронологічні та географічні межі дисертації, сформульовані її мета й завдання, визначені новизна та практичне значення одержаних результатів, їх зв`язок із науковими програмами, темами, вказано на апробацію роботи.

У першому розділі"Методологічні прийоми дослідження, історіографія та джерельна база" – здійснено аналіз наукових робіт із проблематики дослідження та використаних джерел, розкрито основні методи, що дозволили вирішити поставлені у дослідженні завдання.

У підрозділі 1.1. "Методологічні прийоми дослідження" –наголошується, що дослідження має комплексний міждисциплінарний характер. Його концептуальні засади базуються на таких традиційних науках, як історія, історіографія, етнографія, біографістика, бібліографія й інші. В дисертації використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи дослідження. Серед загальнонаукових: індукція, дедукція, опис, пояснення й інші, які є конкретними пізнавальними засобами окремих фактів і подій. Із числа загальнонаукових методів, передусім, найширше використовувалися історичний, логічний і структурно-системний методи. Активно використано просопографічний підхід до історіографічного дослідження, коли наукова спадщина розглядається в річищі біографій кримознавців.

У підрозділі 1.2. "Історіографія питання" – визначено рівень науково-теоретичного опанування проблеми в літературі,проаналізовано історіографічну спадщину з досліджуваної проблеми, яка хронологічно включає три періоди: довоєнний; кінець 40-х років ХХ ст. – 1991 р. та сучасний.Періодичні видання кримськотатарської діаспори стали об'єктом вивчення починаючи з кінця 20-х років. ХХ ст. Загальна інформація про періодичні видання кримських татар в еміграції виявлена у студіях Д. Сейдамета (Киримера)1, Б. В. Чобан-заде2. В дослідженнях довоєнного періоду не висвітлювалася історія заснування та розвитку видань. Не був репрезентований тематичний діапазон публікацій.

В основу наступних досліджень історії періодики кримських татар за кордоном покладені праці М. Хаджі Фазила (Улькусала), який уперше зібрав і оприлюднив відомості про періодичні видання кримськотатарської діаспори, що видавалися в Румунії й Туреччині наприкінці XIX – на початку XX ст.3. В монографії М. Улькусала "Kırım Trk-Tatarları: Dn-Bugn-Yarını"4 систематизовані відомості щодо історії заснування та діяльності редакцій журналів "Emel", "Kırım" та "Dilde, Fikirde, İşte Birlik", газети "Halk". Однак, ці матеріали обмежені лише інформацією про початок їх видання. Відомості про періодичні видання тюрків, у т.ч. кримських татар, були систематизовані в ґрунтовній статті американського історика турецького походження Х. Іналджика, яка ввійшла до збірника Інституту досліджень тюркської культури в Туреччині "Trk Dnyası El Kitabı" ("Настольная книга тюркского мира")5. 1981 року в Анкарі була видана праця Ю. Уралгірая "Romanya'da Trk ve İslam Kltr" ("Тюркська та мусульманська культура в Румунії"), в одному з розділів якої автор подав назви всіх періодичних видань тюрків у Румунії, які видавалися наприкінці XIX – на початку ХХ століття6.

Видавнича діяльність кримських татар в еміграції стала об'єктом вивчення в дослідженні К. Чапраза "Видавнича діяльність кримськотатарських тюрків"7. Автор доповнив відомості, наведені у працях М. Улькусала, інформацією про американські, турецькі та румунські видання кримських татар другої половини ХХ ст. Турецький історик Г. С. Алтуг – автор біографічної праці "Життя та діяльність Мустеджипа Улькусала"8 – зупинилася на його видавничій діяльності. Нею висвітлені деякі аспекти, пов'язані з історією видання періодичних видань кримських татар у Румунії в 30-х роках ХХ ст. Таким чином, історіографія зазначеної проблеми в часописах кримськотатарської діаспори до 1991 р. представлена виключно зарубіжними студіями, в яких було зроблено спробу зібрати відомості про кримськотатарські періодичні видання. Взагалі був відсутній аналіз матеріалу, опублікованого на сторінках цих видань, не було репрезентовано й повного списку часописів кримськотатарської діаспори.

На сучасному етапі інтерес до історії періодичної преси та кримознавчої спадщини кримськотатарської діаспори посилився. Х. Киримли9 відновив історію видання в Туреччині на початку ХХ ст. кримськотатарських журналів "Tonguз" ("Первісток") і "Зolpan" ("Зірка Венера") "Tearrif-i Muslimin" та "İslam Dnyası", та намагався простежити змістовнулінію цих журналів і газет. Важливим для вивчення періодики став початок роботи з транслітерації текстів періодики. Були транслітеровані публікації журналу "Emel" за 1930 р.10. 2003 року в Констанці окремим збірником було транслітеровано статті журналу "Mektep ve Аile" ("Школа та родина")11. За два роки в Стамбулі побачило світ дослідження, присвячене одному з авторів публікацій журналу "Kırım" Февзі Алтугу, були транслітеровані з арабської латинським шрифтом і перевидані його публікації з журналу "Kırım"12.

Наприкінці ХХ ст. з'явилися ґрунтовні дослідження, присвячені систематичному вивченню періодичних видань народів Криму13, але багата наукова та популярна кримознавча історико-етнографічна спадщина там не розглядалася. Проблема емігрантської преси стала предметом інтересу в наукових студіях С. Нагаєва та Р. Фазилова14. Г. Юксель висвітлені обставини, що обумовили появу таких видань, як "Emel", "Yıldırım", "Halk"15, зроблена спроба визначити основний діапазон проблем, які порушувалися на сторінках "Emel" в 30-х роках ХХ ст.16. Професор І. А. Керімов уперше в історіографії відмітив значення публікацій журналу "Emel", для розвитку кримськотатарської літератури17.

Вивченню преси народів Криму було присвячене комплексне ґрунтовне дослідження Н. В. Яблоновської18. Питання вивчення кримськотатарської періодичної преси в еміграції хоча й було порушене автором, але не отримало належного висвітлення. Залишилися нерозкритими процеси зародження та розвитку видавничої діяльності діаспори, біоісторіографічні характеристики авторських колективів.

У цілому, аналіз праць із проблематики дисертаційного дослідження виявив фрагментарне вивчення історії періодичних видань кримськотатарської діаспори. Багата, різноманітна за рівнем і сюжетною гамою історико-етнографічна кримознавча спадщина, що міститься на сторінках таких часописів, узагалі до останнього часу була поза зором дослідників. У історіографії досі не існує комплексної праці, присвяченої проблемі дослідження спадщини кримськотатарської тюркомовної емігрантської преси.

Підрозділ 1.3."Джерельна база дослідження" – відображає результат бібліографічної й архівної евристики, містить аналіз опублікованих матеріалів, а також архівних документів, виявлених дисертанткою в державних і приватних архівах України та Турецької Республіки. Це праці діячів діаспори, подвижників просвітництва, статутні матеріали громадських організацій і редакцій часописів, а також архівні документи, які за формою репрезентовані рукописами кримознавчих статей, діловодною документацією (звіти, протоколи засідань, службове листування) та джерелами особового походження: автокомунікативними (щоденники) та міжособистої комунікації (епістолярій). Зазначено, що основою джерельної бази дисертаційного дослідження є опубліковані на сторінках періодичних видань кримськотатарської діаспори праці, пов'язані з вивченням історії й етнографії народів Криму. За формою викладу, науковим рівнем, особливостями жанру ці праці можна розділити на декілька груп. Особливу цінність становлять наукові публікації дослідників, присвячені окремим питанням історії Криму, етнографії кримських татар, і археографічні роботи. Виявлення та систематизація джерел дали можливість виділити істориків-кримознавців діаспори (Н. Агат, Б. Акджар, Е. Киримал, Д. Сейдамет (Киример), А. Наджі, А. Сойсал та інших) і окреслити проблематику їхніх досліджень. Значною за обсягом є група науково-популярних кримознавчих публікацій. Їхньою особливістю як історіографічного джерела є компілятивний характер публікацій, відсутність опертя на архівні матеріали.

Loading...

 
 

Цікаве