WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Київські мости - Курсова робота

Київські мости - Курсова робота

Фото 6

Цей міст став наступником дерев'яного мосту з брил, що був споруджений під час будування ланцюгового (Миколаївського) мосту. А вже у 1904-1906 роках через Русанівську затоку проклали двохпролітний металевий міст. Автором проекту став інженер Н.А. Белелюбский. Система будування цього мосту була вперше представлена у Росії. Нажаль міст було зруйновано під час війни, у 1941-1945 роках*.

____________________________________

* за http://www.interesniy.kiev.ua/old/transport/58

Проблеми і розвиток київського мостобудування

Милуючись нашими мостами, не слід забувати, що всі вони перевантажені, і потребують термінової допомоги. Необхідність переправ, дешевших у спорудженні, зате платних - зі швидкою окупністю, дедалі швидше стає актуальною. Приватні човнярі-перевізники вже давно це зрозуміли, черга за київською владою.

От Петрівський залізничний міст у нас байдикує. Вся справа в тому, що він одноколійний, а головне у позиції залізничного відомства, яке терпіти не може клопітних і збиткових пасажирських перевезень. А так було б добре, якби хоч раз на годину, хоча б від Київ-Дніпровського (метро "Лівобережна") до Петрівки, човником бігала міська комерційна електричка, одразу б зникли проблеми з натовпами людей. Очевидно, колись доведеться будувати автоміст на північній околиці, або на продовженні міської окружної дороги (по зовнішньому контуру Оболоні), або у Вишгороді, через ГЕС (або і там, і там).

Найскладніше долати Дніпро в самому центрі Києва: тут він найширший, і має величезні, постійно забити автомобілями Central Park'и на наддніпрянських схилах та на острові хана Тугорхана (Труханів острів).

Коли дивишся з висот Володимирської гірки на далеку Троєщину, розумієш, що витончений парковий пішохідний міст – вже минуле. Слід подумати про його заміну на трамвайний, з виходом через Довбичку на Лівобережжя.

А поки що, нашвидкуруч, простягти троєщинським жителям хоч якесь пряме сполучення з центром. Бо інакше вони витрачають величезну кількість часу, щоб дібратися до центру міста. Ну хоч канатну дорогу від Володимирського узвозу, через Труханів острів, на Русанівські сади. А там уже рукою подати до новобудови швидкісного трамваю. Звісно, канатка дуже повільна і маломістка. Зате її можна спорудити швидко й дешево, вона нікому не заважатиме, привертатиме купу бажаючих покататись і, головне, стане надзвичайно прибутковою. Туристи, та і самі кияни не відмовляться кататися нею.

Дуже незручно, що Гідропарк зав'язаний на одненький метроміст! Невже неможливо кинутити пару канаток через протоки? Вони окупились би дуже швидко, вже з відомих вам причин. А ще на острів чудово було б зробити платний ліфт з мосту Патона, за рахунок комерційних фірм, які могли б розташувати тут свої крамниці і кафе.

В пресі засвічуються відомості, що в майбутньому в районі Жукова острова по новому авто-залізничному мосту пройде трансєвропейська магістраль, що виведе транзит за межі міста. А поки що з Бориспільського аеропорту до Обухова чи Василькова, в обхід Києва, швидше було б діставатись повітряним таксі ти підземними шляхами.

Навряд чи скоро з'явиться міст через гирло Десни - з Броварів на Вишгород. Судноплавство по Десні нині незначне, і на дачний сезон тут просто необхідний паром для переправи автомобілів. І ще одне потенційно дохідне місце прямо напрошується для паромної переправи - містечко енергетиків Українка біля Трипільської ДРЕС. Та УкрРічФлоту не до місцевих пасажирів, на жаль, ця галузь транспорту в нас не розвинута.

Але вже 3 роки тому київська влада здається знайшла вирішення цих проблем - новий міст через Дніпро. Проблема постала вже дуже гостро. Г.Б. Кукс, людина за проектами якої побудовано 3 транспортні мости Києва, на одній зі своїх прес-конференцій висловив своє занепокоєння сьогоднішнім станом київських мостів:

„... Сегодня по этим мостам проходит около 400 тысяч автомобилей в сутки. Из них 120 тысяч – по Московскому мосту, а он рассчитан на 64 тысячи. Все мосты в Киеве (мост Патона, Метро, Южный и Московский) работают с гигантской перегрузкой и нуждаются в капитальном ремонте, но остановить движение на несколько месяцев на любом из мостов практически невозможно. Нет дублирующих транспортных переходов.

Запаса прочности киевских мостов пока хватает, но конструкции мостов серьезно повреждены коррозией. Если мосты вовремя не отремонтировать, то может возникнуть угроза аварийности. По европейским нормам мост может работать 100 лет. Но для этого необходимо менять гидроизоляцию каждые 10 лет, асфальт – каждые 5-7 лет, регулярно окрашивать пролетные строения и т.д. У нас этого не делают. На мосту Патона гидроизоляцию не меняли 53 года, на Московском – 30 лет. Ремонты, которые недавно проводили на мосту Патона и Метро, были косметическими. Примером того, к чему приводит отсутствие ремонтов, по мнению Георгия Фукса, может служить Гаванский вантовый мост. Из-за несоблюдения правил его эксплуатации в течение 40 лет сейчас встал вопрос о его демонтаже..."*

Уявляєте, якому ризику піддає київська влада всіх, хто кожного дня їздить з лівого на правий берег, і навпаки. І це не дивлячись на те, що влада достатньо проінформована. Єдине на що спромігся Кабінет Міністрів це - випустити спеціальну постанову щодо дослідження стану київських мостів та проведення їхньої паспортизації. Але і це практично не фінансується.

Саме тому вже почато і просувається швидкими темпами будівництво нового київського мосту. Та міст би не був київським, якби не виникло проблем. Сама перша з'явилась ще тоді, коли міст був лише в проекті. За розрахунками, він мав пройти через територію Русанівських садів. Влада певно не розраховувала, що там живуть люди, а багато киян мають там дачі. Стався конфлікт з власниками будівель. Варіантів обходу Русанівських садів немає, тому міст було вирішено будувати, а розбиратися з людьми потім. Вже побудовано 500 м, а вирішення проблеми ще й не видно. Далі, після садів, траса має виходити прямо на бульвар Перова, і складатися з шести швидкісних смуг та ліній метро. Одну планують пустити на густозаселену Троєщину, іншу – на Воскресенку.

Коли виникла інша проблема – будівництво взагалі зупинили. Думаю, що суть проблеми полягає в конфлікті 3-х компаній, які будують міст разом - російська компанія "Планета-Мост", українська "Мостобуд" и турецька Dogus Insaat ve Ticaret AS. Вони ніяк не можуть поділити владу над проектом. Певно саме через те, що були зайняті перетягуванням канату кожен на свій бік, вони не помітили фатальних прорахунків у проекті.

А прорахунки не дитячі – опори мосту, як з'ясувалось, нерозраховані на велику завантаженість мосту, і можуть просто впасти. Але факт, що коли було знайдено помилку, опори вже були побудовані. Тепер інженери думають над тим, як виправити вже існуючі похибки.

Ще однією проблемою стала близькість цього мосту до іншого (40 метрів). Невелика відстань між двома велетенськими конструкціями створює сильні течії у Дніпрі, що запросто можуть розмити і так неправильно побудовані опори.

Спочатку на будівництво цього транспортного комплексу Південного мостового переходу було виділено 5 млрд. грн. Зараз же, через критичні ситуації, бюджет мають значно збільшити.

Загалом, якщо цей проект закінчать, то він має мати такі параметри : довжина – 1066км, 13 протягів через Дніпро, та 3 протяги через затоку, 6 автомобільних смуг та 2 смуги метро. Але на даний момент будівництво призупинено, і хто знає чи не отримали кияни в своє розпорядження ще одне „довгобуд".

Крім цього проекту, існує ще кілька планів на майбутнє, щодо розширення сфери київського мостобудування. Це внутрішній міст зв'язку Троєщина – Оболонь, міст в районі Конча-Заспи, та міст на Вишгороді, що матиме на меті виведення важкого транспорту за межі міста.

* за http://www.m2.com.ua/article_list.php?id=134

Висновок

Розглянувши детально, історію кількох київських мостів, можу впевнено стверджувати, що кияни мають неймовірно цінну спадщину. Єдина проблема заключається в тому, що влада міста не надає цій спадщині жодної допомоги. Деякі мости в жахливому стані, а один навіть потребує демонтажу. Це викликає транспорті проблеми та і взагалі загрожує великими збитками. Будівництвом нового мосту можна розв'язати багато питань, але дивлячись на досвід сьогоднішнього будівництва нового мосту, не знаю від чого більше головного болю – від відсутності нового мосту, чи від його будівництва. Давно настав час подумати і про інші форми сполучення між обома берегами Дніпра в районі Києва. Єдине, що може покращити сьогоднішнє становище київських мостів - це увага з боку влади. На жаль, поки що вона відсутня. І проблема не вирішується, або вирішується надто повільно.

Список використаної літератури

1. Павло Позняк, Сергій П'ятериков „Київ. Погляд через століття." "Просвіта" 1998

2. Ю.В. Павленко „Нарис історії Києва" "Генеза" 2001

3. Г.Ю Івакін, М.Б. Кальницький, Ю.В. Павленко, О.Ю. Храмов „Визначні пам'ятки Києва" "Київ" 2000

4. Олександр Анісімов „Киев и киевляни. Я вызову любое из столетий..." 1-2 том. "ЕКСМО" 2002

5. Орест Субтельний „Україна. Історія". "Либідь" 1991

Інтернет ресурси

1. http://www.interesniy.kiev.ua/old/transport/58

2. http://www.oldkiev.info/articals/nikolaevskiy_most.html

3. http://www.oldkiev.info/articals/jeleznodorojniy_most.html

4. http://guide.kyiv.ru/ua/city/bridges/2005/11/07/123.html

5. http://1000years.uazone.net/roads.htm

6. http://www.mostobud.com.ua/346.0.0.1.0.0.phtml

7. http://www.m2.com.ua/article_list.php?id=134

Loading...

 
 

Цікаве