WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Березови (Вижній, Середній, Нижній та Бяня-Березів) в історії Гуцульщини (науковий реферат) - Реферат

Березови (Вижній, Середній, Нижній та Бяня-Березів) в історії Гуцульщини (науковий реферат) - Реферат

спротив. Але березуни були переможені і у першій половині лютого 1241 р. орда перейшла через Карпати. Від того часу Угорський шлях стали називати Татарським.
Керуючись фальшивою концепцією - мати слабу князівську владу і надто широкі власні привілеї та права - бояри після відступу тата знову стали проти централізованої державної влади. Отож, коли через 100 років поляки і мадяри виступили зі своїми загарбницькими планами щодо Галичини, боярство допомогло їм, отруївши у Львові на самий Великдень 1340 р. останнього галицького князя Юрія. Після того край наш надовго перейшов під владу чужинців.
б) Князь Юрій був родичем тодішнього польського короля Казимира, який через те претендував на галицьку землю як на свою власність.
У квітні 1340 р. польські війська окупували Галич. Та 1370 р. Казимир помер і Галичину зайняли мадяри. Аж у 1385 р. польська королева Ядвіга остаточно приєднала Галичину до польської Корони. Основна частина краю - Галицька Гуцульщина за адміністративним поділом ХV-ХVІІ ст. належала до Галицької землі Руського воєводства і становила частину Галицького, Коломийського і Снятинського повітів. Березови ввійшли до Коломийського повіту. З польським окупаційним військом посунула і галицьку землю і польська шляхта.
Цей наплив колоністів у Березів мав бути таким великим, що у 1470 р. село розділилося на Березів Горішній і Березів Долішній(перша письмова згадка про Березів датується 1412 роком).
У період боротьби за Галичину багато бояр воювало проти Польщі, через що маєтки їхні по конфісковано польською владою, а самі вони були відтиснуті на грань бідності. Лише невелика частина боярства увійшла до складу польського панства. Але щоб увійти в стан шляхти, яка мала багато привілеїв (звільнення від податків, митної плати, обов'язкової мобілізації до війська та ін.), кожен боярин мусив підтвердити своє боярське походження. Це потвердження боярства мало назву "нобілітація" (латинське "нобілітас" - знать).
У Березові нобілітація відбулася 1482 р. Хто успішно проходив цю процедуру (при тому мало бути 6 свідків - бояр), той ставав шляхтичем (давньонімецьке "слагт" - рід, порода).
Своїми давніми родовими прізвищами березуни користувалися лише в межах Березова, а поза ним всі офіційно звалися лише Березовськими.
Боярсько-шляхетські роди мали свої знаки розпізнавання - герби. То був особливий графічно зображений символічний знак, що виражав станову ознаку і спільне походження роду. Під гербом збиралися на полі битви і розпізнавали себе там.
Герб Березова мав таки вигляд: на темно-блакитному полі золотавий півмісяць ріжками вгору. Над ріжками півмісяця дві золоті 6-кутні зірки. Між ними стріла вістрями вгору.
У найгіршій ситуації за Польщі опинилися селяни. Колись вільні, економічно незалежні, щораз гірше втягувались в ярмо панщини, а закон 1573 р. установив повну їх залежність від дідичів.
Припадає під польською окупацією розвинуте колись березівське чумацтво.
Врешті-решт доходить до того, що поляки намагаються перейменувати Березів на Берешів, Брешемо, Бжозов, роблять спроби зовсім вигнати Березовських з їхнього родинного гнізда. Поневолений люд веде боротьбу проти окупантів, причому захисту, допомогти шукає у сусідньому Молдавському князівстві.
Найвідомішим у ті часи є повстання під проводом Мухи. У порозумінні з покутською шляхтою Стефан Великий готує здібного організатора і керівника селянського війська Мухи, дає йому 300 волохів. У 1490 р. повстанський загін переходить Черемош, поповнюється місцевим населенням так, що невдовзі стає 10 -тисячною армією. Березини створили офіцерський корпус і штаб армії. Повстанці здобувають Снятин, Коломию, Галич. Та сили були нерівні, і в 1492 р. поблизу Рогатина, під час переправи через Дністер, армія була розбита регулярним польським військом. У полон потрапили березуни Василь Урбанович, Михайло Білавич, Іван Перцович, Петро Будурович, Григор Геник-Березовські. Шляхетський суд засудив їх усіх на кару смерті з конфіскацією майна, позбавлення гербів. Трохи пізніше березуни, як союзники волохів, воюють проти поляків у армії молдавського воєводи Богдана ІІІ, зокрема в бою під Хотином влітку 1509 р. Польське військо здобуло перемогу і в полон потрапилиІвашко Арсенич, Григор Дрогмирецький, Григор Фіцич, Ґринґа Геник, Михайло Романчик, Сень Малкович, Фича Лазарович, Андрій Кузич, Степан Симчич.
За реєстром 1578 р. Березів Горішній та Березів Долішній були власністю магнатів Тичинських. У відповідь на дії польської влади активізується опришківський рух. У 1604-1605 рр. у Березові діяв загін опришків під проводом Григоровича.
У 1622 р. на Березови напав загін кримських татар, але не завдав багато шкоди, бо вони з худобою повтікали в ліс. Наступного року на Березови напали угорські бандити і завдали селові великої шкоди. Такі напади мадярів повторювалися і пізніше. Тому у 1625 р. сюди прибула спеціальна військова залога, воїни якої відбували нічну варту.
Після повстання Березови інтенсивно колонізуються. Напливає так звана "ходачкова шляхта", хоч бідна, але з гербами та грамотами. Селяни приймають шляхту вороже.
Рятуючись від переслідувань за участь у проти польській боротьбі, березуни йдуть в ліси, поповнюють ватаги опришків.
У 1703 р. на Березови напав загін Іван Писклого У 1717 р. в Березоваї діяла ватага Василя Солонини, 1730 р. - Олекси Довбуша, а в 1780-х роках Худана, родом з Баня-Березова.
Навесні 1772 р. на Гуцульщину висилається австрійський окупаційний корпус. Згідно з новим адміністративним поділом (1782-1786) територія Гуцульщини, яка нараховувала 70 населених пунктів, увійшла до Станіславської округи так званого Королівства Галіції.
1786 р. у Березовах був голод, від якого "много мирян померло". Він повторився і 1916 р., коли гуцули "Ходили за збожем у Молдавію".
У1826 р. в Баня-Березові появився перший єврей Лейба Самкиніг.
В період перебування Березовів під владою Австрії починається розвиватися освіта, створюють однокласні, двокласні школи. Починається відбудова церков. Багато Березнів стають освіченими і близькими особами до цісаря. В 1880 році до Березовів навідується Іван Франко. Потоваришувавши з громадським діячем, учителем Кирилом Геником мешкає у нього, в період червня-серпня цього року. Дружні стосунки обох радикалів тривали до 1896 р., коли Кирило Геник емігрував у Канаду (помер там 1925 р.).
У 1900 р. був створений осередок радикальної партії у Баня-Березові.
У 1907 р. Микола Сулятицький домігся відокремлення Середнього Березова від Березова Вижнього. Мапу і дозвіл на відлучення повіз у Відень до цісаря Франца Йосифа, який ствердив той дозвіл підписом і печаткою.
Нелегке підневільне життя змушує селян виїжджати до Канади та Америки.
6 серпня 1914 р.Австрія оголосила війну Росії, відразу після чого в Березовах проведена тотальна мобілізація в австрійську армію. У Баня-Березові вартовий обходив село, сурмив у трубку і кричав, щоб всі лишали роботу і йшли додому, а завтра вранці щоб були коло канцелярії, бо такі-то річники мусять іти на війну. За непослух - кара смерті. Другого дня гули церковні дзвони, у селі стояв плач і лемент. Рекрути йшли у Коломию. На війну
Loading...

 
 

Цікаве