WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Молодятин – моє село - Реферат

Молодятин – моє село - Реферат


Реферат на тему:
Молодятин - моє село
ВОЇНИ УПА
Під час першої світової війни багато наших односельчан були мобілізовані в Австро-Угорську армію де воювали в Італії під Автро-Угорськими прапорами. Під час утворення західноукраїнської республіки (ЗУНР) багато мешканців села пішли в Українську Галицьку Армію (УГА), а саме: Андрусяк М., Сметанюк О., Петрук І., Чемерис І. Жупник П., Кваснюк М., Кваснюк П., Жупник В., Козьмин Р., Лазарук М., Зелінський М. Після злуки з УГА з українсько-народною республікою у січні 1919 року наші односельчани служили в Січових стрільцях. В 1943 р. формувалася українська Стрілецька дивізія "Галичина. З нашого села в дивізію поступили такі селяни: Сидорук М., Гриньків П., Горецький М., Федюк В. і ряд інших. 17 вересня 1939 року Радянські війська ввійшли в наше село. Першою жертвою села став Дохторюк з сім'єю: в складі 7 чоловік, якого вивезли в Омську область, як ненадійного. 22 червня 1941 р. почалась Друга Світова війна , де багато мешканців села були мобілізовані у Радянську армію, а саме Федюк М., Сидорук В., Яремчик І., Марків В., Петра І., і ряд інших. В урядах УПА було багато зв'язкових дівчат. Багато мешканців села були засуджені, а саме Жупник Микола П. 25 р. режимних таборів із позбавленням прав на 5 р., покарання відбував у Воркуті. Стефурак В.І. - 10 р., Луцак В.О. - 25 р. Пнівчук Олена - 10 р., Городенко Настя - 10 р., Туліщук Олекса і Сметанюк Іван засуджені на 10 років ВТК які загинули в Радянсько-концентраційних таборах.
Село Молодятин розташоване в північно-східній частині Гуцульщини. Відоме воно ще з 16 ст. хоча знайдені тут сокири-кельти доби пізньої бронзи засвідчують, що люди тут жили з прадавніх часів.
Первісна назва села - Дем'янівка, тепер куток. Первісна назва села Демянівка можливо походить від імені жителя Дем'ян, але це була заслужена перед людьми людина, можливо воїн, а можливо старійшина роду.
Послідуюча назва села Молодятин, як переказують старі жителі, стверджуючи, що чули ці слова від своїх предків, походить від молодої пари закоханих людей, що були вірні в коханні і гаразді, але не захотіли з якихось невідомих нам причин жити в Демянівці і перебрались за її межі. Посилились вони приблизно в теперішній горішній частині села, де є Барткова криниця. Можливо, їм хтось або щось загрожувало, а можливо, життя заставило їх поселитись в непролазних хащах.
Назва села, як гадаємо, походить від слів "молодь" і "тин". В топоніміці слов'ян слова "тин" означало охоронні, зміцнюючи укріплення навколо об'єкту. Тин - найпростіший тин дерев'яної фортечної стіни. З півдня Молодятина маємо вершину "Брунькова гора", з півночі пасмо хребта, що простягається від гори Лисеня до Дем'янівки. Між ними є і "Кермен". Знаходяться тут і потічки, носять вони назву урочищ: Кобилиця, Пунчава, Драничка.
В кінці 16 ст. першої половин 17 ст., за актами навколо Печеніжина виникають села Молодятин, Слобода, Рунгури, Дем'янівка.
ПИСЬМЕННИКИ СЕЛА
У селі Молодятин 20 лютого 1881 року народився Ярослав Іванович Веселовський - український публіцист. Навчався в Коломийській гімназії. Закінчив юридичний факультет Львівського університету. Редагував тижневик "Поступ" (1902-1904) в Коломиї, газету "Буковина" (1904-1906) в Чернівцях, видання товариства "Просвіта" (1906-1910) у Львові, тижневик "Неділя" (1911-1912 рр.) де опублікував свої твори. Перекладав вірші О.С. Пушкіна, М.Лермонтова, М.Лєскова, М.Горького.
Помер Ярослав Іванович Веселовський 21 червня 1917 р. у місті Віллішгоф, поблизу Відня, на 36 році життя. Похований там же. Тепер могила його загубилась. На старому цвинтарі в селі похований батько Ярослава Веселовського - Іван Веселовський (1831) що помер 16 лютого 1890 р. на 59 р. життя та сестра Анна Веселовська 1890 р. На жаль ці могили занедбані.
Сьогодні в селі проживає письменниці Ганна Косюк, колишні випускниця Молодятинської школи, яка написала вірш "Село моє ріднесеньке" і пісню "Мій Молодятин".
Проживала і померла письменниця, поетеса Іванна (Жовківська) Сметанюк, яка народилася на Львівщині в небагатій, проте релігійній сім'ї, в часи лихоліття була зв'язковою українського підпілля, яка пройшла шлях випробувань через табори. З 1954 року Іванна Жовківська жила в селі Молодятин. У 2002 році вийшла збірка "Пташине яєчко".
МІЙ МОЛОДЯТИН
Розквітають сади навесні,
Все, мов в казці, кругом оживає
Ця чарівність весни на селі
Молодятин наш прикрашає.
Приспів:
Молодятин, Молодятин,
Я люблю тебе серцем й душею.
Молодятин, Молодятин,
Ти красиве й розкішне село.
Як заглянути в кожну домівку.
Всюди буйне життя розцвіло.
А як осінь загляне в село.
Мов барвистий килим намалює.
Всіх прихожих полонить теплом,
Молодятинцям радість дарує.
Приспів:
Серед буків, смерек і ялин.
Дзвінко пісня весела лунає.
Запальний наш гуцульський танок
Прикарпатське село звеселяє.
Приспів:
На забавах святкових у нас,
Як троїста музика заграє,
То бадьора усмішка в цей час
На веселих устах не згасає.
Приспів:
Розквітають сади навесні,
Зеленіють ліси у Карпатах
Лиш смерічки стрункі й осяйні
Все стоять у задумливих шатах.
Приспів:
ЦЕРКВА
В давні часи в селі поселились і жили різні люди, і як віруючі вони були: греко-католики, латиняни, іудеї. Переважали греко-католики (уніани). В довоєнний період (до 1946 р.) в селі було три культові заклади:
- Греко-католицька (з 1946 православна) церква, що є діючою і і тепер;
- Церква євангельських християн-баптистів в Дем'янівці;
- Польський (католицький) костел, тепер на тому місці магазин.
В ХVІІ ст. в Дем'янівці була збудована дерев'яна церква, яку спалили могнолотатари. Пізніше вона була відновлена в Дем'янівці і стояла неподалік від центра села в Дем'янівці. Тепер на тому місці, неподалік від клубу є хрест, що засвідчує про колишнє місце культового приміщення. Тепер діюча церква Молодятина збудована в 1896 році і має назву "Успення пречистої Діви Марії". Вона з дерева і відзначається високими архітектурними формами, з трибуною.
1902 році патроном церкви був "його величність цісар Австро-Угорщини Юранц-Йозеф Габсбург".
В 1902 році Молодиянський парох Шухевич Теофія (1850-1918 рр.)мав дотації від держави і церкви.
ОСВІТА
В селі жителі придавали немало сил для освіти молоді. Уже в 1838 році згадується школа парафіяльна, в 1856 році була школа тривіальна (загальна). В 1891 р. в школі тривіальній навчалось 26 хлопчиків і 2 дівчинки. Вчителем школи був Микола Шевидзуський. В 1902 р. село має уже школу двокласну, а з 1903 року - однокласну з двома силами, в 1925 році відновлено школу двокласну. В 1929 році в селі створено школу трикласну, утраквістичну (двомовну). В 1931 році школа чотири класова (двомовна).
В час війни (1941-1945) заняття в школі майже припинилося. В 1945 році було відновлено навчання в школі початковій. Приміщення школибуло пошкоджено. Жителі села своїми силами завезли деревину, розібрали костел, євангельську церкву.
Таким чином було відновлено школу. Діти навчались тимчасово в хатах жителів села Шкварчука Дмитра, Стефурака Івана та ін.
З 1919 року в селі почала діяти семирічна школа, тепер дев'ятирічна. Сучасне приміщення школи побудовано в 1968 році. Першим директором школи в 1945 р. Була Савчук (Гаврилюк) Євдокія Миколаївна.
До війни було майже 50% селян, які не вміли читати і писати. Зараз всі вміють читати і писати.
Немало людей здобули вищу і середню спеціальну освіту.
Більшість вчителів, які працюють в школі, є випускниками школи.
Зараз директором школи є Жупник Ярослав Васильович.
Loading...

 
 

Цікаве