WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Саджавка – моє село - Реферат

Саджавка – моє село - Реферат

розшифровували "Велика купа подорожніх бродяг".
На знімку - Іван Давидяк у 22-річному віці.
Родичі і товариші замордованих дали слово помститися за своїх рідних і близьких. Слово своє вони дотримали. Вони не загарбували чужі землі, не нищили чужу мову і культуру, не топтали чужі прапор,; вони мстили за батьків, матерів, друзів, невинно закатованих.
В 1941 році більшовики відступили, прийшли німці. Члени ОУН оголосили відновлення в селі Української державності. Це було 30 червня 1941р. Всі товариства відновили свою роботу.
Фронт пройшов на Схід, село жило звичним життям, готувалось до жнив.
Із розповідей старожилів про відхід більшовиків зі села в 1941 році
Однієї липневої неділі 1941 року енкаведисти есесівці зібрати всіх чоловіків із Саджавки і сказали йти з лопатами під Іванівні, сусіднє село з боку Коломиї. У Іванівцях всіх завели у лози над Прутом і приказали копати рів. Було сухо, земля тверда, робота йшла помалу, та й не дуже старалися люди, бо були побожні і в неділю робити не хотіли. За день укопалися мало. Їх залишили на понеділок докопувати.
Дехто з жінок і матеріалі принесли у вечір своїм їсти. В понеділок знову заставили копати. Всіх поділили на бригади по десять чоловік, кожен бригадир вкінці роботи мав роздати своєї бригади махорку. Таким чином кожен бригадир відповідав за десятьох своїх товаришів, щоб не втекли з роботи в ліс, або в село.
Потім з Ланчина приїхала перший секретар райкому партії Лебеденко. Приїхала на тачанці, накритій брезентом. Вона дуже нервувала, підганяла, щоб швидше копали. Цікавіші хлопці таки примудрилися заглянути під брезент на тачанці. Там був кулемет, і цілий ящик запасних патронів. Кулемет був приготовлений до бою. Всіх охопив жах - два дні самі собі копали яму.
Раптом в небі появився літак, прилетів він зі сторони Коломиї, літак летів дуже низько, а побачивши багато людей, почав кружляти над ними. Всі зрозуміли що літак був німецький. Покружлявши довго над ними, він полетів на діл і там скинув парашутиста.
Лебеденко розлючена скочила в тачанку і погнала коней на Коломию. Люди полегшено зітхнули, хрестилися з радості і швиденько лозами понад ріку подалися додому. Отак випадковий німецький розвідувальний літак врятував всіх чоловіків села від розстрілу.
Все більше і більше молоді ставали в ряди УПА. Вели велику підбадьорливу роботу. Вечорами збиралися у хатах Січових Стрільців, просили поради і допомоги. Всі мріяли, щоб з кінцем війни прийшов кінець всім окупантам і щоб Україна стала вільною державою.
Близько 30-ти юнаків і дівчат загинули в рядах УПА в 40-50-і роки.
Деяких німці завербували в дивізію СС "Галичина". 25 чоловік із цієї дивізії брали участь у бою під Бродами Львівської області. Під час війни вони змушені були податися на Захід, уникаючи репресій.
З 1941 по 1944 рік в селі війтом був Андрушко В.О. В 1943 році через село проходили частини комуністичного партизанського з'єднання С.А. Ковпака. Жителі села Ясінчук М. і Якуб'як Д. багато їм допомогли у переході через Прут, роздобули харчі і бинти.
Великою популярністю користувалися в селі відважні сміливці - вояки УПА. Навіть діти і молоді дівчата носили їм у ліси їжу, одяг, новини і попередження про облави "яструбків" - так називали люди тих, хто допомагав енкавеесівцям виловлювати партизанів.
28 липня 1994 року через село пройшли останні німецькі солдати. Прийшли в Капати "третій раз москалі" так казали люди в селі.
Члени ОУН-УПА продовжували опір насильній колективізації і розкуркуленню. До середини 51-х років протрималися відважні повстанці в лісах і бункерах, наганяючи страх на комуністичних ідеологів. Живими в руки не здавалися. Підривалися на гранатах, в кожному бою залишали останній патрон для себе. Сміливо йшли на розстріл чи на тортури із словами "Слава Україні!"
Так віталися мужчини між собою аж до 90-х років, але тільки із своїми знайомими, бо інакше за ці слова можна було мати справу з КГБ (Комітетом Державної Безпеки). Про народних героїв народ складав пісні. Вірші, легенди.
Члени УПА: зліва "Орлик" із Ланчина, справа - "Сич" із Саджавки
Жителі села, які загинули в рядах УПА.
1. Андрушко Василь
2. Андрушко Михайло
3. Андрійчук Іван Як. - Галайда
4. Андрійчук Петро - Чабан
5. Грицюк Олексій - Гонта
6. Гонтарюк Яків
7. Гонтарюк Дмитро Степ.
8. Давидюк Іван
9. Джигринюк Іван - Чорний
10. Ковалюк Михайло - Луг
11. Козуб'як Федір
12. Кухтар Іван
13. Кузьмин Марія
14. Кузьмин Дмитро - Буркун
15. Кузьмин Дмитро -
16. Кузьмин Петро Іл..
17. Кузьмин Михайло
18. Кухтар Михайло - Недобитий
19. Кухтар Василь Дм.
20. Кухтар Данило
21. Козуб'як Іван Фед.
22. Мельник Микола Вас.
23. Максим'юк Олексій Як. - Зимний
24. Максим'юк Василь Ром -Веселий
25. Мельник Якій С. - Шувар
26. Максим'юк Микола - Вівчар
27. Михасюк Ілько
28. Михасюк Микола Ів. - Іскра
29. Михасюк Михайло - Рибак
30. Мотрюк Василь
31. Півторак Михайло Ів. - Їжак
32. Півторак Степан - Довбуш
33. Півторак Іван Мик. - Бігун
34. Пеньківський Микола - Лопух
35. Пеньківський Василь Дм. - Сичс.
36. Палійчук Микола Вас. - Чуб
37. Сопилюк Ярослав - Вітер
38. Тороус Микола - Сагайдачний
39. Тороус Петро - Довбня
40. Тороус Дмитро - Вас.
41. Тороус Михайло Ів. - Ворона
42. Тороус Яків
43. Тороус Михайло Вас. - Сірий
44. Федорчук Максим - Дубок
45. Федорчук Іван - Жук
46. Федорчук Михайло
47. Федорчук Василь
48. Якуб'як Олексій Ів. (брати)
49. Якубяк Ілько Ів.
50. Якуб'як Іван
51. Ягнич Михайло
52. Ягнич Дмитро - Тур.
53. Якуб'як Михайло - Хорт.
У Саджавці біля Прута
У Саджавці біля Прута
Вік поволі пропливав,
Жило там кілька повстанців
Іскра свій постій там мав.
Аж пригріли злії люди,
Сам Іскра про те не знав,
Що вже зрадник України
Ворогам їх запродав.
Гарний ранок і веселий
Сяє сонце із небес,
Рано-вранці соловейко
Все зі сну пробуджує.
Щось не чути соловейка,
Чогось сонце не зійшло,
Гляньте хлопці навкруг себе,
Щоб вас лихо не найшло.
Тасказав ройовий Іскра
Все стрільців застерігав,
Сумним ранком і похмурим,
Ворог їх все обступав.
Розпочались тії стріли
Лютий ворог "здайсь" кричить,
Хлопці кинулись до зброї.
Воювать почали вмить.
Воювали, воювали. Воювати не змогли,
Їх совіти обступили і обходять навкруги.
Вхопив Іскра кулемета, вірно стріляв, боронив,
Як не стало вже їм сили, Іскра з Сірим ся добив.
Сумно нам тепер згадати,
Як бої ся скінчили.
Ворон, Бігун, Смішний, Малий,
Трупом в бою полягли.
Спіть, герої України
Спіть, ви вірні сини,
Ви геройськи в бою впали
Життя своє віддали.
На світлині - члени Руху, активісти села, організатори демократичних перетворень. Люди різного віку і професій, вони гідно пронесли через своє життя ідею Самостійної України. Ці люди - гордість нашого села. Всі вони ще й активні учасники художньої самодіяльності. Часто виступають з концентрами в районі, області. Їх запрошують на відкриття в сусідні села.
Традиції читалень і "Просвіти" 30-х років продовжують ці сільські ентузіасти.
Loading...

 
 

Цікаве