WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Саджавка – моє село - Реферат

Саджавка – моє село - Реферат


Реферат на тему:
Саджавка - моє село
Мальовниче село Саджавка розташоване на лівому березі ріки Прут, по обох берегах лівої притоки Пруту - річки Саджавочки. Назва річки і дала назву селу, незважаючи на невелику довжину Саджавочки, цей потік ніколи не пересихає. Саджавочка починається за селом на північному заході і обійшовши горішню частину села, перетинає шосе і біля церкви впадає у Прут. Довжина річки - 6 км.
Село розташоване на рівнині, яка поступово піднімаєтеся, на півночі із урочища Ділки переходить у мішані ліси. Рівнина, яку займає село, це частина Прикарпатської височини, розташованої між Дністром і Прутом.
Правий берег Пруту є підніжжям гірського хребта Діла. Всі Діли покриті мішаним лісом, багатим на цілющі лікарські кущі. В лісах водяться зайці, кози, лисині, вовки, дикі кабани, інколи з гір заходять олені. Висота Діла - 350 м.
Через село проходить шосейна дорога Коломия - Делятин. Віддаль до Коломиї - 48 км, до Делятина - 16 км.
З півночі село оперізує залізна дорога Коломия - Делятин.
Зараз село Саджавка разом із Кубаївкою /Долішньою Гутою/ належить до Саджавської сільської Ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Перекази старожилів про походження назви Саджавка.
Перший переказ
Коли монголо-татарські завойовники були розгромлені під Таторовом /тепер курортне містечко з долині ріки Пруту, 750 м над р.м./ і вигнані з Карпат у передгір'я, то їхня кіннота так змісила заплави і русло невеликої притоки Пруту, що більше тижня текла вода, як сажа чорна. Всі невільники-біженці які, повтікали з полону татарського заховалися в лісах за Ділкам, сподобали собі цю місцевість і залишились жити: назвавши цю річку Саджавочкою, а село - Саджавкою.
Перші засновники села - втікачі від панського гніту монголо-татарської орди.
Переказ другий.
Перші поселенці на берегах притоки Пруту появилися в 15 столітті. Це були втікачі із татарських ясирів Рогатинщини і Снятинщини, які тікали по ріці Прут вглиб Карпат, у непрохідні ліси, подальше від яничарів. Прут у ті часи був повноводний і часто розливаючись Із берегів затоплював навколишні поля і поселятися на його берегах було і невигідно. А ось такі невеликі його притоки створювали вигідні умови для проживання, Річка, яка починалася під Ділками, була нешвидкою, робила багато поворотів, вибиваючи після дощу великі і глибокі ями, де перші мисливці в цих плесах встановлювали плетені з лози сажі, для вирощування риби. Майже кожен житель поселення мав свій сад. Річку за ці плетені сажі 1 назвали Саджавочкою, а село Саджавкою.
ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО СЕЛО САЛЖАВКУ.
Перша письмова згадка про Саджавку - 1401 р, 9 березня. Участь саджавчан у повстанському загоні. Семена Височана - 1648-1654 pp. Особливо завзято воювали брати Палійчуки. Предки сімей Ягнича, Григурки, Кузьмина буди в рядах опришків Олекси Довбуша - 1737 -1745рр.
Побудовано першу церкву - 1758 р.
Скасовано кріпацтво - 1848 р.
Епідемія холери - 1359 - 1360 .
Перший поїзд проїхав через село - 1905 р.
Збудовано другу; велику церкву - 1912 р.
Створено товариство "Січ" - 1907 р.
Створено товариство " Просвіта" - 1921р.
Збудовано будинок "Просвіти" - 1923 р.
Збудовано другу читальню - 1927 р.
Насипано могилу Січовим стрільцям - 1936 р.
Організований виступ селян проти махінацій війта Д. Кухтара по продажу громадської толоки - 1926-1927рр.
Польська влада замикає обидві читальні - 1938 р.
1929 - окупація Західної України советськими військами.
1940 - перші жертви більшовицького терору.
1941 - прихід німецьких окупантів.
1942 - розгалуження підпільної сітки УПА.
1944 - відступ німецьких загарбників, прихід руських.
1942 - 1953 - боротьба вояків УПА проти насильницької колективізації і одурманення селян комуністичними ідеями.
1949 - насильно загнано в колгосп 50 сімей.
1949 - 1989 рр. роки застою. Арешти, доноси, вислання в Сибір "ворогів народу".
Виховання покоління "нехристів", сексотів, злодіїв, п'яниць - радянського народу.
1989 - створено осередок HPУ
1990 - відновлено товариство Української мови ім. Т.Г. Шевченка "Просвта".
1990 - створено дитячий хор церковної пісні "Дзвіночок"
1982.5.09 - Відкрито пам'ятник односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни.
19.12.1988 - Встановлено меморіальну дошку на будинку, де в 20-1 роки неодноразово перебувала Ольга Кобилянська.
14.10.1990 р - Побудована Капличка віруючими УГКЦ в честь проголошення Декларацій про Державши: Суверенітет України.
14.10 - Освячено Пам'ятний хрест, присвячений пам'яті борцям за волю України - Воїнам УПА і загиблим односельчанам від рук більшовиків.
1.11.1990 - Відновлено зруйновану в роки комуністичного режиму могилу Січовим стрільцям на старому цвинтарі.
13.01.1991 - Перед школою відкрито пам'ятник Т.Г. Шевченку.
6.10.1991 - відкрито і освячено Символічну могилу Січовим стрільцям біля центральної дороги села
1992 - Освячено пам'ятний хрест за Прутом в честь односельчан-воїнів УПА, які загинули, але не здалися більшовикам.
Нариси з історії села.
ПЕРШІ ПОСЕЛЕНЦІ ЛЮДЕЙ В САДЖАВЦІ.
Місцевість, на якій тепер розташоване село Саджавка у 15 - 16 століттях була покрита непрохідними лісовими масивами, де водилося безліч риби і дичини. Такі природні багатства приваблювали придністровських втікачів. Вони тут поселялися, займалися рибальством і мисливством, випасали худобу, кіз, овець, вирубували ліс і будували хати. Хати будували зрубом, щілини утеплювали мохом, знадвору по самі вікна робили загати із опалого листя, а пізніше із кукурудзяного бадилля-шумелини. Після кожного нашестя татар село збільшувалося за рахунок втікачів з ясиру.
Грамоти тоді не було ніякої. Всі звали, один одного по-вуличному. Давали прізвиська по заняттю, по привичці, по рисах характеру. З покоління в покоління аж до наших днів дійшли родини:
Ведмедів
Лисів
Тхорів
Бурсуків
Коней
Вовків
Раків
Коників
Ягничів
Солов'їв
Воробців
Буськів
Мурашок
Хрущів
Козів
Садових
Берегових
Лісових
Мельників
Гонтарюків
Боднарів
Ковалів
Ткачуків
Печериць
Струненкових
Сопилюкових
Ґудзів
Грибиччиних
Рижих
Грубих
Грубеньких
Гарбузів
Поляків
Шведюків
Москаликів
Гуцуляків
Бойків
Деякі лишилися прізвиська при реєстрації кріпаків так і залишалися прізвищами, які носять і наші сучасники. Перші житла були по берегах Саджавочки. Кожен рибалив біля своєї хати, ставив саджі, виловлював велику рибу, випускав мальків і залишав для нересту самок. Останні саджі ще були в 50-1 роки ХХ ст. в Саджавочці біля моста зроблені, Кузьмином Д /сиротюком /.
Житла тягнулися аж до джерела Саджав очки. У війну 1941-1945рр. згоріли останні хати. Під гаєм всіх, хто жив під лісок називалилісовими.
Легенди про виникнення перших прізвищ жителів села.
До реєстру селян в Саджавці людей називали по-вуличному і по імені: Василь Вовків, Марія Лісова, Іван Береговий, Василь Мельник і т.п.
Після закріпачення селян почалися реєстри всіх жителів Саджавки. Урядники зробити подвірні обходи, ретельно записуючи кожну сім'ю.
Найбільше родина була в старого діда
Loading...

 
 

Цікаве