WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історія села Саджавка - Реферат

Історія села Саджавка - Реферат

Ріміні, а також про подальшу їхню патріотичну діяльність в Англії, США, Канаді. Крім того, Іван Тороус вислав нам велику колекцію нагрудних пропам'ятних відзнак, випущених українською діаспорою в Америці для відзначення дат національного календаря. Цю колекцію він збирав усе життя.
Відвідувачі музею історії Саджавки завжди з хвилюванням знайомляться з розділом експозиції "Зродились ми великої години". Тут багато писемних, речових, фотодокументів про учасників визвольних змагань на території Саджавки в1940-50-их роках. Всього понад 140 жителів нашого села брали активну участь у цій жорстокій боротьбі з московськими окупантами. Багато з них воювали у сотні УПА ім. Колодзінського, яку очолював уродженець сусіднього села Іванівці Михайло Москалюк псевдо "Спартан" (1921-1950 рр.).
Ще на початку Другої Світової війни він пройшов добрий старшинський вишкіл у складі Дружин Українських Націоналістів та українського батальйону "Соловейко", очолюваного Романом Шухевичем. У 1941 році брав участь у встановленні української влади у Львові та був свідком проголошення там 30 червня 1941 р. Степаном Бандерою, Ярославом Стецьком та іншими керівниками ОУН-Б відновлення Української держави.
Пізніше М.Москалюк боровся проти ворогів на Поліссі, був важко поранений, втратив око, і в 1943 р. повернувся до рідного села. Тут він створив сотню бойовиків УПА, кількістю близько 300 стрільців, взявши собі псевдонім Спартан (від імені 300 мужніх спартанців, які у глибоку давнину в нерівній боротьбі всі до одного загинули, захищаючи свою батьківщину).
Сотня Спартана біля 40 разів була у ворожому оточенні, багато втрачала, але кожного разу швидко відновлювала сили і продовжувала успішно вести важку боротьбу. Партизанський командир добре дався взнаки червоним окупантам, і вони порозвішували оголошення, що за голову Спартана дають півмільйона рублів. Однак ще декілька років Спартан був невловимим. Лише 2 лютого 1950 р. карателям завдяки зраднику вдалось оточити будинок Москалюків, під яким був розташований схрон повстанців. Спартан не здався ворогам живим, він загинув разом із своєю дружиною Ольгою та ординарцем Прокопом Рибчуком. А зрадник невдовзі був страчений за вироком окружного трибуналу УПА.
У Саджавці, в сотні Спартана, короткий час перебував і майбутній відомий український письменник Дмитро Павличко. Про це він розповів під час відвідання нашого музею в 2004 році, залишивши такий запис у Книзі відгуків про музей: "В Саджавці я був 1945 року як воїн сотні Спартана. Я бачив свого сотенного один раз. Він вирвав од мене зброю: "Іди до школи! Ми загинемо, а ти повинен жити! Не забудь, де ти був. Ти був у сотні Спартана!". Сьогодні я знову зустрівся зі Спартаном. Діти-екскурсоводи розповіли мені про своє село -від доісторичних часів до нині. Добре, що є в Україні Саджавка, є така школа, є майбутнє нашої держави. Серце моє стискається від пошани до цих людей… 21 травня 2004 року. Д.Павличко".
Напевно, найціннішим експонатом з історії визвольного руху є обгоріла книга П.Куліша "Чорна рада", яку приніс до музею старожил села, колишній "просвітянин", а згодом станичний УПА Михайло Андрійчук (1910-2008 рр.) Ця книга - німий свідок трагедії, що сталася весною 1947 року біля Саджавки. Тут високо під вершиною гори Діл, за Прутом був повстанський бункер. Дев'ять саджавських повстанців були несподівано оточені підрозділами НКВС і загинули, обороняючись. Але спочатку знищили книги та документи, щоб не дістались ворогу. Пізніше односельчани прийшли на місце трагедії і знайшли цю обгорілу книгу.
Багато матеріалів зібрали також юні краєзнавці музею про легендарного саджавського повстанця Василя Пеньківського (псевдо "Сич"), який був референтом у сотні Спартана. Уже через декілька днів після його трагічної загибелі в 1947 р. у лісі Березина на селі зазвучала народна пісня про цей останній бій боївки Сича "У Саджавці, в Березині", Згодом цю пісню підхопили жителі багатьох навколишніх сіл і містечок, звучить вона і тепер. Уже в роки незалежності вдячні саджав чани спорудили на місці загибелі Сича капличку.
Музейний мартиролог полеглих повстанців-саджавчан нараховує 81 прізвище. Тут же знаходяться відомості про 6 односельців, які були вбиті або замучені під час облав НКВС, 5 воїнів УПА з інших регіонів, які загинули на території села, 11 родин партизанів, які були вивезені в Сибір і там загинули.
Героїчну справу учасників збройних змагань продовжили ті саджав чани - послідовники ідей Степана Бандери, які не побоялися виступити проти тоталітарного режиму в 1950-1980-их роках. Серед них - найбільш помітна постать Володимир Андрушко - дисидент, політик, літератор. Він народився у свідомій саджавській родині 1929 року. З молодих років належав до юнацької сітки ОУН. У 1952 році вивісив жовто-блакитний прапор на Чернівецькому університеті, в якому тоді навчався. Запідозрений у націоналістичній діяльності, був виключений з університету, але йому вдалося закінчити Станіславський педінститут. Вперше заарештований режимом у 1959 р. за націоналістичну антибільшовицьку агітацію, багато років відбував покарання у мордовських таборах разом із Левком Лук'яненком. Вдруге арештований 1981 року, засуджений на десять років суворого режиму. Після звільнення з ув'язнення в 1987 р. активно включився у національно-визвольний рух, був головою Української Республіканської партії на Буковині. Написав книги "Здобудеш Українську державу…", "Кривавий засів". Нещодавно представлений Надвірнянською районною радою до присвоєння звання Герой України.
У розділі музейної експозиції "Саджавка сучасна" висвітлено також життєвий і творчий шлях письменниці-новелістки, саджавчанки Галини Христан - члена Національної Спілки письменників України. У своїх книгах "Я вернусь", "Білий острів" вона правдиво розкриває тему героїчної боротьби своїх земляків за волю України, за ті ідеї, які пропагував Провідник української нації Степан Бандера.
Наш шкільний музей - то жива історія рідного краю. Я переконаний, що всі, хто його відвідав і перейнявся героїчною боротьбою саджавчан, збережуть в душі хвилюючі заповіді для патріота України:
" Низько вклонись пам'яті незламних борців за волю України.
" Збережи для наступних поколінь цю історичну пам'ять.
" Перекажи своїм рідним та знайомим, як боролись герої.
" Люби свою Батьківщину так, як любили вони.
" Пам'ятай, що вони пожертвували найдорожчим - своїм життям - за волю і незалежність України.
Loading...

 
 

Цікаве