WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

"мужність, що поєднувалась із великою розсудливістю, спричинилися до того, що це "нове короліство" за короткий час дуже розширилося" [46:18].
Як військовий інженер і архітектор-проектант, Боплан залишив помітний слід і в історії галицьких замкових споруд. Він став одним з творців Підгорецького замку [47:18], а також, як переконливо доводять дослідження останього часу, планувань та фортифікації міста Бродів [17:31-39]. Одним із суттєвих аргументів на користь його авторства перебудов у місті, 30 рр. ХVІІ ст. став документ, який міститься у Центральному державному історичному архіві України у Львові [48:308]. Це запис від 20 січня 1631 року у бродівських міських актових книгах. Він засвідчує присутність Боплана серед трьох французів, уповноважених Миколая Мартіні у судовій справі останього із гданським паштетником Давидом. Очевидно, зобов'язуючись перед Мартіні відвезти пересилку у Францію,від міщан отримав кошти на "утримання і на дорогу" у розмірі чотирнадцяти угорських золотих, сплачених монетами польського карбування, а також позичив ще п'ятнадцять дукатів.Не поспішаючи повертати одержані кошти, Давид був оскаржений перед судом, де відповідав на висунуті звинувачення.
На жаль, документ не містить жодної інформації про самого Боплана. А щодо перебування групи іноземців у місті, до середини ХVІІІ ст. це вже звичайне явище. Перебування в Польщі значної кількості французів фіксують дослідники у добу Яна Казиміра [49:81], а в 1649 році відомо ряд іноземців на службі в Олександра Конецпольського у самих Бродах [51:114-115]. Сприяло цьому і те, що через Броди пролягав один з головних торгових шляхів між Західною Європою та Близьким Сходом [51:6].
Наведені вище обставини, а також надзвичайна докладна, на відміну від сусідніх теренів, переробка бродівських околиць на Боплановій "Спеціальній карті України" [52:7], де показано принаймі 15 навколишних сіл, деталі міських укріплень, лагодівську греблю і млин - все це свідчить, що Боплан був творцем бродівських фортифікацій.
Традиційно авторство плану цих укріплень приписується як Боплану, так і Андреа дел'Аква. Принципова проблема з'ясування реальної участі того чи іншого майстра була поставлена відомою польською дослідницею в галузі історії містобудування Терезою Зарембською [53:11].
Що стосується Андреа дел'Аква, то він потсупив на службу до Станіслава Конецпольського щойно з часу дії привілею від 5 квітня 1631 року [17:39]. У 1630 році архітектор підписувався ще як "слуга Томаша Замойського" [17:39]. Це може означати, що роботи над спорудженням бродівських укріплень дел'Аква продовжив після того, як вони були започатковані Бопланом і, можливо, за Боплановим проектом. Слід також зауважити, що реконструкція нарису бродівських укріплень засновані на польських або італійських сажнях (відповідно 1.758 або 1.569 метра) , які рекомендував Андреа дел'Аква в складеному ним підручнику не принесли переконливих результатів.
Самійло Величко в своєму літописі пов'язує Бродівську фортецю із особою Богдана Хмельницького. Так він подає такі відомості про Броди : "Не міг я достаменно взнати й вивчити з книжкових оповісток, у якому, власне, році заклали й завершили у Польщі славний Бродський замок. Довідався я тільки з однієї шляхетської польської повісті те, що Зиновій Богдан Хмельницбкий служив у Польщі як вільний і значний шляхтич, маючи чин конюшного, у вельможного пана Потоцького. Коли ж, замок вже був готовий, Потоцький із багатьма рівними собі польськими шляхтичами прибув до Бродів оглянути той замок, фундатором якого він був. Ходив з тою своєю свитою, розглядаючись по бродських валах і дуже був задоволений: Бродська фортеця яку він спорудив власними стараннями і коштами, виглядала показною й міцною. Тут-таки чув він від дворових своїх велику собі хвалу - всі відзначали цю фортецю і називали її неприступною. Ходив тоді при Потоцькому тими валами і конюшний його, Хмельницький. А що був від природи старанний, моторний і вчений, то сподобався він своєму пану. І мав він від пана свого ту милість, що його було запитано такими словами: "А що думаєте, пане Хмельницький, про цю фортецю? Я вважаю, і всі з цим згодні, що вона не приступна". Хмельницький побачив, що його підпитий пан збирається нафантазувати і вчинив необережно таку відповідь: " Ясновельможний добродію, що рука людська зробить, те й зруйнувати може". Звісно, що сказав він правду, але бродський фундатор пан Потоцький такою відповіддю був дуже вражений. Однак Хмельницький не завважив цього, лише згодом його співвітчизники, а також найблищі панські слуги, з якими він був у добрих і приятельських стосунках, застерегли його, що він має того ж дня згубити від панського меча голову. Тоді, не чекаючи своєї смертної чаші, тільки почали накривати стола у новозведених польських будинках, він вийшов тихцем із замку на свою квартиру, що її мав у самих Бродах. Там він вивів свої кращі коні і, склавши у в'юки все краще, що було при ньому, поспішно й таємно рушив зі своєю челяддю у незміренний путь. У пів-обіді пан Потоцький, вже добре зігрівши сикером лоба, наказав своєму покойовому винести собі з кімнати палашо, а іншого свого служника послав покликати свого конюшного Хмельницького. Той не знайшов Хмельницького по всьому замку, удався до його квартири, а там дістав від челяді відповідь, що Хмельницький рушив незвідь куди. Служник приніс цю звістку своєму панові Потоцькому і всі тоді зрозуміли, що Хмельницький полишив службу і утік від панського гніву" [54:26] .
Але, нажаль, більше ніяких підтверджень про цю подію немає. Достовірно відомо, що фундатором замку був Жолкевський, а не Потоцький, як говориться в тексті, а в цей час замком володів Конецпольський. Замок і замкові фортифікації будувалися за бастіонною системою, на основі новоголандської і вдосконалої італійської систем, що перетворило Броди в одну з найбільш укріплених і неприступних фортець того часу.
Після поразки під Пилявцями Конецпольський утікав з України до своєї фортеці в Бродах і по дорозі втратив коня, тому був змушений переодягнутися в селянську одежу, так ледь добився до Бродів, але в брідських околицях уже господарили повстанці з козаками [55:68].
Під час Визвольної війни 1648 року Бродівський замок представляв собою міцну, добре захищену ровами та бастіонами, фортецю. Мабуть, тому у вересні 1648 року військо Богдана Хмельницького протягом 8 тижнів [55:68] (за іншими даними - 12 [56:609]безуспішно облягало ці укріплення).
В 1651 році, під час битви під Берестечком, для здобуття потужних козацьких укріплень король послав своїх коней по великі гармати до Бродів і Львова. В Бродах із замку було знято і доставлено на поле битви дві таких гармати [57:396].
Укріплення замку складалися з 5 бастіонів і 5 куртин між ними, які мали муровані екстрапи і 75 казематів в середині земляних валів, викладених із зовнішнього боку тесаним каменем. За валом був глибокий рів, а далі - болото. До замку можна було потрапити лише з боку міста через підйомний міст крізь браму в одній із куртин.
Згідно заповіту Станіслава Конецпольського від 22 січня 1682 року, замок і місто
Loading...

 
 

Цікаве