WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

цегельня, хоч уже без власних залізничних рейок, перестояла лихоліття.
Між Старими Бродами і Смільном було велике деревообробне підприємство - тартаки спілки "Фореста", яке на початку 1900 року розбудував Вільгельм Шмідт. В 1923 році тартак, що мав дві пилорами і сім циркулярних пил, продукував понад 13 тисяч кубометрів сосни і 3.3 тисячі кубометрів дубини і вільшини. Тартаки були сполучені з лісовими комплексами на північний захід від Бродів вузькоколійною залізницею довжиною понад 60 км. В передвоєнних роках це підприємство перебрала нова установа "Спілка Броди".
У зв'язку з господарським розвитком австрійська влада збудувала будинок скарбової дирекції і митного уряду. На цьому місці знаходиться пам'ятний знак на честь 900-річчя Бродів. Також тут були : податковий уряд, жандармерія, скарбова сторожа та інші установи. Сліди руїни тих споруд було видно ще в кінці 1920 років; пізніше поляки збудували там військові магазини, а саме місце почало називатися "Під коморою".
На Старих Бродах було три маєтки більших землевласників. На границі Новичини і Дітковець була палата баронової М. Гадзеєвської, знищена в Першу світову війну. На руїнах палати перед Другою світовою війною побудувався поляк Топілко. На вулиці Низькій стояла велика палата графині Тишкевич, збудована в 1912 році, а Стару меншу палату, що стояла блище до дороги, розібрано [34:220].
При золочівському шляху за Заставками був фільварок Шнеля з невеличкою палатою і великим парком. Перші дві родини були з дідичних магнацьких родів, а Шнеля був спольщеним німцем-доробкевичем. Артур Шнель купив і розбудував свій маєток за гроші виграні в австрійській державній лотереї. Поводився він доволі зарозуміло і через те попав у конфлікт з австрійською владою, яка судово покарала його довічною забороною їхати в кареті лицем до переду, а лише - до заду [34:220].
Під час Першої світової війни Старі Броди переходив три рази австрійсько-російський фронт і два рази польсько-більшовицький. В перших днях війни (21 серпня 1914 року) російські війська майже без бою зайняли Броди та дійшли до Карпат. В цей час Старі Броди майже взагалі не були пошкодженні воєнними діями. Найбільше шкоди поробили відступаючі російські війська в червні 1915 року, знищивши в Старих Бродах всі важливі будинки і підприємства.
Австрійська влада збудувала великі магазини на полях між Липками і залізницею. Від магазинів була проведена вузькоколійна залізниця, у якій коні тягнули вагони коло Підкаменського шляху, через поля Гаїв-Дітковецьких, аж до самого фронту. Пара коней легко тягнула по рейках 5 навантажених вагонів.
В червні 1916 року під час Брусилівського прориву російська армія відкинула австрійські війська і фронт ще довго проходив по західній частині Бродів, коло Пониковиці [37:40].
Отже, до Першої світової війни частина міста, яка носила назву Старі Броди розвивалося дуже швидкими темпами, чому сприяла торгова коньюктура і вигідне розташування цієї території. Із ліквідацією торгового привілею на допомогу прийшла залізниця. Із будівництвом залізниці, швидкими темпами починає розвиватися капіталістичне виробництво. За таких умов розвивається і містобудування.
В перші віки християнства на українських землях княже місто Броди, напевно, що мало свій храм. Але знищений у 1241 році Батиєм, поховав у попелі й свої святині. Через віки довелося відроджуватися Старим Бродам. Їх населення дуже розпорошилося, а тому не було спроб до відбудови міста. Лише з часом княжий город відродився в поселення. Вік за віком, переборюючи складності історії і буття, війни, хвороби, голод, зростало й утверджувалося населення на старобрідській землі. Був побудований і храм. В "Шематизмі" за 1938 рік записано, що Старі Броди мають церкву під іменем Собору Пресвятої Богородиці, яка побудована в 1743 році [38:249]. В "Документі існування парафії греко-католицького образу в Старих Бродах під іменем Собору Пресвятої Богородиці Золочівського повіту" [39:22-51] за номером 302, який початий 1798 р. і закінчений 1804 року, занотовано комісією відвідань таку інформацію: "Церква Старобрідська Пресвятої Богородиці зроблена зі соснового дерева на дубових підвалинах у формі хреста з великою банею посередині під гонтовим дахом. Дзвіниця теж з дерева соснового під гонтою.
Хата пароха на городі при цій церкві, стара, покрита соломою. Стайня також під соломою, стара. Хата для дяка під солом'яним дахом, стара" [39:28].
Церковний двір був збудований і утримувався на кошти парафіям. У цьому ж документі записаний витяг з іншого документа, датованого 10 жовтня 1783 року. В ньому зазначено, що граф Йозеф Потоцький надав церкві грунт для вічного користування. Про це занотовано в "Книзі Бродівського воєводства Волинсько-Кременецького повіту" 14 липня 1772 року [29:45]. Ці записи в документах про передачу грунту церкві були зроблені при О. Петру Капустинському. В них зокрема згадується, що церква не мала грунту, тому він, Потоцький, надає їй грунт під самою церквою з помешканнями для священика і дяка, і під шпиталь для бідних та хворих. Далі перечислюються церковні землі: довкола хати й обійстя з фільварком; грунт під самим обійстям на півдня оранки; в кінці городу косовисько від фігури рівно з цвинтарем; поле до засіву, поле Бабинця (8 днів оранки), поле від Дубини (5 днів оранки); клин під Дубиною, поле Німецький горб (6 днів оранки), поле від межі Грицька (2 дні оранки), поле за княжим ставом, горб з деревами, старий сад між полями від рога Федька, сіножать на Дячих Горбах і т.д.
За цю землю Бродівський деканат повинен був відправити в місяць 101 Службу Божу за померлих з роду Потоцьких. Передача землі Потоцьким була підтверджена його родовою червоною на лаку печаткою 14 березня 1764 року. Достовірність цього документу підтверджують уже 5 лютого 1804 року священик Старих Бродів І. Шуневич і декан Я. Гребовецький. Сам документ підтвердження узаконений білою судовою печаткою м. Бродів. В частині цього документа під назвою "Інвентар" повідомляється ще раз, що 14 березня 1764 року задукоментовано, як дату передачі графом Потоцьким землі церкві. В Кременецьких актах це занотовано 14 липня 1772 року. В 1783 році відбулася перша візитація єпископа на парафію [40:8].
У 1819 році Старобрідська церква була перебудована, про що згадується в "Шематизмі" за 1938 рік [38:249] в короткій довідці про храм. Церква збудована з дерева в гуцульському стилі з двома лавами.
Старі Броди за часів Австрії перетворилися в промислову частину Бродів. Зростала кількість греко-католицького населення. Це вимагало розширення храму. Ю. Чорній в статті "Церква такультурне життя в Старих Бродах: церква, парафія і священики", опублікованій у збірнику "Броди і Брідщина", пише про церкву 19 століття та причину її відбудови: "В двох бічних навах було по два престоли, з яких один був присвячений св. Теклі- патронці церкви. Тим то день св. Теклі був призначений святом" [41:225]. Старобрідська церква була віддана під патронат св. Теклі правдоподібно на бажання фундатора, який збудував цю церкву в пам'ять своєї померлої дружини або дочки. Цей магнат, як
Loading...

 
 

Цікаве