WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

Полуботка.
Найвуще місце заплави безіменної річки знаходилося навпроти сучасної вулиці 8 Березня. Сюди і спрямовувався шлях Перемиль-Пліснеськ. Саме у цьому місці знаходився перший брід. Щоб полегшити переправу через заплаву, дно якої було торф'яним, а, отже, важко прохідним, далекі предки місце броду засипали піском. І до наших днів збереглося 40 метрів цього насипу шестиметрової ширини на правому березі заплави. Загальна довжина насипу становила понад 100 метрів.
Минувши перший брід, шлях прямував через сучасні Старі Броди, на виїзді з них його пересікала річка Суховилка (вона пересохла, а ще двадцять років тому в ній ловили рибу). Річку теж долали в брід. Наявність у цьому двох бродів стало початковим стимулом інтенсивного містобудівного розвитку [31:52-53].
Однак археологічні дослідження, аналіз виявлених давньоруських матеріалів, дані топоніміки дають підстави стверджувати, що місто могло знаходитися на території урочища Заставки, на околиці Старих Бродів. Саме тут десь могли проходити оборонні укріплення городища, центральна частина якого, можливо, була розташована на високому піщаному пагорбі "Голда" на лівому березі р. Суховилки. Нажаль, в 1950 році його було повністю знищено підчас будівництва шосейної дороги [17:24].
Згідно із списком пам'яток історії та культури Бродівського району, археологічний шар, що містить матеріал давньоруської доби, було виявлено в околиці сучасних Бродівських передмість, урочищі "Заставки" та "Комсомольське озеро". Однак планування давньої оселі не досліджувалося.
До об'єднання Галицького і Володимирського князівств князем Романом Мстиславичем в 1199 році, Броди виконували роль прикордонної фортеці Перемильської волості Волинської землі.
В 1241 році літописні Броди, як і багато інших руських городів були знищені ордами хана Батия і з цього часу на протязі двох подальших століть про місто не зустрічається жодної письмової згадки. Часті напади ординців у наступні роки змусили місцеве населення шукати більш безпечні місця. Таким бродівці обрали підвищення серед боліт, яке називалося Острів або Островчик. До наших днів ця назва збереглося за однойменною вулицею міста. Острів в цей був невеликий, округлої форми, в радіусі він мав приблизно 300 метрів. Підвищення підковою оточувало заболочену місцевість. Під час весняних повеней або сильних дощів, Острів довкола заливало водою. Із заходу до нього прилягало озеро і великі, зарослі очеретом плавні з безліччю джерел і струмків (тепер це луг між Бродами, Смільном і Лагодовом). На півдні Острів обмежувався районом сучасної вулиці Гончарською, на сході - теперішніми площею Ринок і вулицею І. Франка, а на півночі - вулицею Руською.
Перші побічні писемні відомості про старі і нові Броди відносяться до 1431 року. Саме в цей рік сусіднє Олесько стало опорним пунктом боротьби проти намагань польських феодалів захопити волинські землі. В знаменитій обороні Олеського замку брали участь і наші земляки Іванко Кадлубиський (з села Кодлубиська, тепер с. Лучківці), Сенько Смоленський (зі Смільного), Януш з Підгорець, Нег Старобродський [32:48]. Саме прізвище "Старобродський" свідчить, що вже у 1431 році були Старі Броди, а отже, повинні були бути і Броди Нові. Створенні у після монгольський час, вони не могли бути більш ніде, крім Острова.
Бродівська земля під владою Польщі та Австро-Угорської імперії
У XV-XVI ст. Броди згадуються як село. Зокрема, від 1441 р. воно належало Якові із Сенна, разом із добрами Олесько. У 1515 р. ці добра поділили між собою Гербути і Каменецькі [17:24], 1578 р. Гербут платив податок з села Броди від 6 ланів [33:18]. В безпосередньому сусідстві з Бродами з західному напрямку існувало місто Смільно, яке було знищено в 1494 р. під час татарського наїзду [34:214]. Це свідчить про привабливість бродівських околиць як осередку урбанізації в цих краях.
Після заснування С. Жолкевським нового міста, тепер уже Старі Броди стають відомі як приміське село і згадуються в документах XVII-XVIII ст. при переході від одного власника міста до іншого.
В кінці ХVІІІ ст., завдяки своєму прикордонному розташуванню, Старі Броди починають розвиватися більш ефективно. З міста перекидається надлишок торгівлі і легкі промисли на передмістя. Там були великих розмірів (як на той час) заїзні двори для кінних підвід і людей. Один з тих заїзних дворів з назвою "Гастерія" стояв там, де сходилися золочівський і підкаменський шляхи. Там могло одночасно поміститися 24 пари коней з возами, а для вигоди купців і фурманів була обширна корчма [34:214].
Старі Броди мали свою власну торговицю. Ще до ІІ світової війни вона містилися на площі коло Богданів. Торговиці, заїзним двором і корчмам сприяло положення села-передмістя перед міськими рогатками, на яких треба було платити гроші за в'їзд до міста.
Торговельному розвитку сприяв також митний кордон, що проходив між Бродами і Старими Бродами. За перевезенні товари треба було платити мито і через це ціни на деякі товари дуже відрізнялися перед і за рогаткою.
В 1869 році через Броди було прокладено першу залізницю [35:4-5]. Одначе для Старих Бродів залізниця, яка перетинала село і станція, що була недалеко від Старих Бродів, стала поштовхом для швидкого розвитку промисловості. Наприклад, на відтинку одного кілометра від головної залізничної лінії було три відгалуження. Перше - до фабрики лікерів Капелана, друге - до млина на Млинівці, третє - до цегельні на Новичині.
Згідно з описом 1880 р. [36:1-131] в селі були такі найбільші промислові об'єкти: паровий пальцевий млин, дві фабрики рому і лікерів, дестилярння спирту, фабрика свічок, рафінація нафти, миловарня і роївня, виріб терпентини і оцту, бровар, вапнярння, парова прядильня і кустарння. Крім того в той час в Старих Бродах було 24 оподаткованих крамарів і кіпців, які торгували в основному збіжжям і деревом, а також 10 оподаткованих ремісників.
Найбільшим об'єктом промисловості було, збудоване в 1864 році на пасовиськах на західному боці золочівського шляху, навпроти Заставок, велике лікеро-горілчане підприємство Капелюшів [34:218]. Цю фабрику називали "гарапернею", бо в ній виробляли славний лікер "арак". Відступаючи в 1915 році російські війська знищили це підприємство. Ще до Другої світової війни люди згадували, як випущений спирт черпали вони відрами з ровів і ярів, а як його не стало, то з насиченої спиртом землі гнали горілку.
Старі Броди славилися також найбільшими на цілий повіт млином. В 1900 році збудовано шестиповерховий млин, в якому перемелювали 10 вагонів муки на добу. Коли російські війська при відступі в 1915 році підпалили його, то палаюча пожежа несла куски дерева аж на Гаї. Млин стояв на східному боцізолочівського шляху на так званій Млинівці [34:218-219].
Під самою міською рогаткою при Львівській вулиці був паровий, а згодом нафтовий млин Ліфшіца. В сусідстві був бровар Шнеля, знищений російськими військами в Першу світову війну.
На Новичині була збудована велика цегельня і паровий тартак, з високими на більш як 50 метрів фабричними коминами. Тартак був знищений в Першу світову війну, а
Loading...

 
 

Цікаве