WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

земель Брідщини припадає на рубіж ІІІ-ІІ тисячоліть до н.е. В кінці ІІІ тис. до н.е. тут з'являються окремі общини, що були частиною населення так званої культури кулястих амфор. Історія цього населення почалася в ІV тисячолітті до н.е. в північно-західних районах Польщі, але згодом вони почали переселятися на схід. В околицях сучасного села Суходоли [22:71] вони затрималися на короткий час. Тут досліджено одне із поховань представників цього люду, яке здійснене за особливим ритуалом в кам'яній гробниці.
В першій половині ІІ тис. до н.е. в різних місцях Брідщини перебували окремі общини населення культури шнуркової кереміки, які користувалися досконалою на той час зброєю у вигляді кам'яних шліфованих сокир. Це були напівкочові скотарі. Їм належали досліджені ще в кінці ХІХ ст. поховання кургани поміж Висоцьком і Заболотцями, окремі предмети озброєння, зокрема кам'яна бойова сокира та скарб крем'яних пластин, знайдених в околицях села Хмільового, сліди поселення з слідами крем'яного виробництва біля с. Щуровичів на півночі та інші [23:78].
Поступове освоєння земель Брідщини відбувалось і протягом другої половини ІІ тис. до н.е., коли сюди прибували племінні групи населення так званої тщінецької культури, які заселили великі простори Польщі та Північної України. Сліди їх короткотривалих поселень виявлено біля с. Конюшків та в інших місцях.
Різке збільшення кількості населення та значне господарське освоєння території Брідщини припадає на першу половину І тис. до н.е. Воно пов'язане з життям племен Висоцької культури (назва походить від села Висоцьке). Результати досліджень і картографування [24:71] поселень та могильників племен цієї культури показують, що вони досить густо заселяли південно-східну частину Львівщини (Бродівський, Буський, Золочівський та інші райони) [19:69]. Можливо, що саме тут вони створили стабільні племінні та соціально-економічні структури. Це підтверджується широкими економічними зв'язками з сусідніми народностями: фракійцями, лужичанами. Це був період найвищого піднесення Брідщини, її своєрідний "золотий вік" під кінець первісної епохи. Проте з середини VІІ ст. до н.е. висоцьке суспільство поступово занепадає. Причини цього залишаються невідомими. Могли вплинути як місцеві, так і більш широкі фактори. Відомо, що в першій половині VІІ ст. клімат в Європі був нестабільний, в східній - посилення засушливих тенденцій. З утвердженням кочового люду скіфів в степах Північного Причорномор'я посилився їх військовий тиск на північно-західних сусідів давні місцеві землеробські племена Поділля. Останні змушені були переселятися на захід, в тому числі в межі племінних земель висоцької людності. В цих умовах культура висоцьких племен слабшає, частина їх переселяється в подністровські землі, інші - на північний захід, на Розточчя [20:58]. Занепад висоцьких племен не привів до утворення нового, більш життєдіяльного етнічного люду. Брідщина залишалась протягом кількох століть слабо заселеною. Життя набирає тут піднесення щойно в перших століттях нашої ери.
РОЗДІЛ ІІ
СТАРІ БРОДИ
Місто Броди з найдавніших часів
Місто Броди розташоване на р. Бовдурці, що є правою притокою р. Стиру. У зв'язку з цим народна традиція пояснює походження його назви. У свій час - це укріплене поселення мало б захищати якісь "броди" зручні місця для річкових переправ.
Адже, відомо, що в ранньому середньовіччі мостів майже не будували і всі шляхи по суходолу проходили так, щоб оминути численні водні перешкоди. Річку, озеро, болото, які не можна було обійти, долали в брід. Тому броди відігравали в ті далекі часи роль мостів. Особливе значення мали ті броди, які знаходилися на важливих шляхах, по граничних територіях; вони завжди охоронялися, біля них споруджувалися фортеці, виникали міста. Очевидно саме так і будувалося місто Броди [25:3].
Існують й інші гіпотези. Так сучасні мовознавці М.Л. Худаш та М.О. Демчук відстоюють іншу думку, згідно з якою топонім "Броди" етимологічно пов'язаний з антропонімом "Бредь" - короткою формою імені Бродислав. Отже, у первісному значенні назви - це населений пункт, у якому проживали "Броди" - нащадки Брода [26:30].
У літописних статтях немає жодних повідомлень про місто. До сьогоднішнього дня єдиним джерелом, у якому двічі фігурує топонім "Броди", є "Повчання" князя Володимира Мономаха [27:219]. Порівнюючи тексти статей 80- х рр. ХІ ст. "Повісті временних літ" і "Повчання", встановлюємо, що у них іде мова про одні і ті ж події - зустрічі Володимирського князя Ярополка Ізяславича і сина Київського князя Всеволода, Володимира Мономаха, під час яких вони обговорювали плани спільних дій проти князів Ростиславичів. Перша зустріч відбулася навесні 1084 року, друга - взимку 1084-1085 р.р.
Для проведення переговорів було обрано не стольне місто Волинської землі, а один з укріплених пунктів на порубіжжі з Галицькими землями. На нашу думку Бродам відводилось важливе місце, насамперед, як зручному осередку гуртування збройних сил новоутвореної коаліції для наступу на Перемишль і Теребовлю. У випадку необхідності оборони Волині, місцем битви могло стати Рожннє поле поблизу Бродів, що змусило б обидві сторони вдатися до аргументів зброї. Навесні 1084 р. наступ на галицькі волості не відбувся.
Бродівщина за часів Київської Русі і Галицько-Волинської держави
На наступних переговорах у Бродах між Мономахом і Ярополком було досягнуто взаєморозуміння, але й цього разу похід на галицькі землі було відкладено. Володимирський князь відкрито виступив проти Києва, що коштувало йому втрати столу і військової дружини.
В цих умовах галицьким Ростиславичам вдалося добитися визнання своїх прав на княжіння у Перемишлі і Теребовлі на Любецькому з'їзді 1097 р., а у битві на Рожнім полі 1099 р. відстояти суверенітет прикарпатських волостей. На думку І. Крип'якевича [28:23;68] та Д. Чобота [29:4] з цього часу Броди стають одним з найважливіших укріплених пунктів у системі оборони Волинської землі, а через століття - Галицько-Волинської держави.
Не беручи під сумнів ці літописні згадки, варто було б дуже обережно запропонувати думку про ідентичність Бродів, згаданих у літописі [27:219], з селом Бродів на Горині [30:53]. Поблизу цього села, розташованого при головній дорозі з Києва до Володимира, у ХІХ ст. існувало два кургани, один з яких нагадував городище [29:4].
Питання точної локалізації літописного місця до сьогоднішнього дня залишається відкритим.
Відомо, що в ХІ-ХІІІ ст. в 30 кілометрів на північ від Бродів знаходилося давньоруське місто Перемиль (тепер однойменне село біля Берестечка). Через нього проходив один з найважливіших в часи Київської Русі шлях, який з'єднував столицю Володимир-Волинського князівства місто Володимир з Києвом. У Перемилі від цього шляхувиходило відгалуження, яке йшло на північ через Броди, Плісенсько і далі на Галич. Шлях Перемиль-Пліснеськ-Галич коло Бродів пересікали дві річки. Одна безіменна, яка ще до 1983 року тепла з Дітківців через територію сучасного комбікормового заводу і впадала у Бовдурку в тому місці, де тепер місток по вулиці
Loading...

 
 

Цікаве