WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

Історія будівництва міста Броди - Дипломна робота

структура передмістя з двома ринковими площами, розташованих на спільній осі симетрій, завдячує своїм існуванням майстерному доповненню Старого міста з використанням попереднього планувального модуля. Передмовою для розширення середньомістя в східному напрямку було будівництво міських бастіонних укріплень у 30-ті роки 17 століття. Автором нарису фортифікації був, напевно, Гійом Левассер де Боплан. Ймовірно також, що це він розпланував квартали Нового Міста, а також вписав регулярну частину передмістя в Старому і Новому містах у периметр бастіонів. Таким чином, у Бродах, найімовірніше, маємо справу з одним із п'яти десятків містобудівельних творів Боплана в Україні.
Після першого розподілу Речі Посполитої в 1772 році Галичина відійшла до Австрії під назвою "Королівство Галіція і Льодомерія". Старий торгівельний шлях через Броди пересік державний кордон. Щоб врятувати торгівлю від занепаду, місту в 1773 році був наданий статус вільного торгового міста, хоч формально він почав діяти з 1779 року.
В таких кордонах місто розвивалося до 30-х років 20 століття. У 1935 році польська влада зробила спробу приєднати до Бродів відокремлені території Малих і Великих Фільварок, Старих Бродів та Смільна. Однак численні протести змусили уряд змінити свій задум, хоч територія міста все-таки частково збільшилась.
Остаточне укрупнення міста було здійснено вже в радянські часи. Зокрема, в 1960 році до нього було приєднано сіла Малосілки (Малі Фільварки) та Підгородне (Великі Фільварки), а в 1974 році - Старі Броди.
До початку ХІХ століття українське населення Бродів та навколишніх сіл було розділене на чотири парафії. Зокрема, громада Малих Фільварок увійшла до складу парафії при Святоюр'ївській церкві, а громада Великих Фільварок - до парафії при церкві під покровом св. Трійці. До речі церква Пресвятої Трійці є наймолодшою з усіх брідських храмів. Її спорудження датується 1744 роком.
Церква Пресвятої Трійці дерев'яна, п'ятизрубна, в основі має форму хреста. Середній зруб перекритий куполом, який завершується маківкою з хрестом. Бокові зруби перекриті двосхилим дахом.
Після того як в повоєнні роки церква була зачинена, в ній перебувала автошкола. Лише в 1991 році храм було повернуто до життя і передано греко-католицькій громаді Великих Фільварок.
Окрім приміських сіл, місто оточували місця для розваг - це "панський" парк, сади Гауспера, місцевого равінна Іберштайна. У східній частині міста знаходилось старе єврейське кладовище, яке використовувалося до кінця 19 століття (тепер це стадіон "Ювілейний").
В південному напрямі на відстані одного кілометра від міста знаходився залізничний вокзал. До 1939 року, це був двоповерховий будинок, збудований в стилі неокласицизму, характерний для 50-60-х років 19 століття.
Залізничний рух по лінії Красне-Броди розпочався в 1869 році. Будівництво лінії вело акціонерне товариство імені Карла Людовика (брата цісаря Франца Йосифа). Після закінчення будівельних робіт нова залізнична вітка також отримала назву Карла Людовика. В 1873 році брідську колію з'єднали з лінією Здолбунів-Радивилів зі сторони Росії.
В 1873 році галицький сейм прийняв ухвалу скасувати привілей вільного міста для Бродів. В 1880 році привілей було скасовано і Броди урівнялися в торгівельних правах з іншими галицькими містами. Після цього місто почало занепадати.
Одна з головних містобудівельних проблем в Бродах - збереження і використання архітектурної спадщини. За даними Львівської філії інституту "Укрзахідпроектреставрація", на території міста знаходиться 12 пам'яток архітектури, взятих під охорону держави. Ще 16 рекомендовано включити до складу архітектурних об'єктів державного значення. Окрім цього, добре збережена, система ідеального планування центру міста вимагає створення тут архітектурного заповідника.
На сьогоднішній день, після реставрації, деякі споруди відродилися і активно використовуються. Це, насамперед, церкви св. Юра і св. Трійці. Будинок костьолу передано громаді УГКЦ для релігійних потреб. Однак, чекають своєї черги, повна реставрація синагоги, а також створення музейного комплексу "Брідська фортеця".
На території Бродівського району відомі й інші архітектурні споруди: комплекс Підгорецького замку, Підкаменський оборонний монастир, костел Бернардинського монастиря в Лешневі. Реставрація і використання цих об'єктів для культурно-освітніх цілей зробить терени краю привабливими для туристів. Так, вже цього року планується провести реставраційні роботи у Підгорецькому замку, в якому планується створити західну резиденцію Президента України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник. Книга ІІ - Броди, 1998 - С. 657.
2. Sosnowski O/ Studium bicrwotnego - zalozenia (1586) i obwalowania (1630 - 1635) miasta Brodow // Birletyn Historii Sztuki i Kultury - 1933-1934. - Z.2. - S. 247 nn.
3. Kalinowski W. Miasta polskie w XVI ibierwszej bolowic XVII wieku // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. - 1963. - Z. 3-4. - S. 195 nn.
4. Трегубова Т.О. Полонне - місто-фортеця // Мистецтво і сучасність. - К., 1980. - С. 206.
5. Wurm D.Z. Zdziejow Zydowstwa Brodzkiego za czasow dawnej Rzeczpospolitej Polskiej (do r. 1772) - Brody, 1935. - S. 234.
6. Площанський В.М. Галицко-русский торговельний город Броди // Науковий сборник Галицко-руської матиці. - Львів, 1868. - С. 342.
7. Baracz S. Wolne miasto handlowe Brody. - Lwow, 1865. - S. 195.
8. Созанський І. З минувшини м. Бродів: Причинки до історії міста в XVІІ ст. - Львів, 1911. - С. 112.
9. Грушевський М.С. Історія України-Руси. - К., 1992. - т.5. - С. 704.
10. Полонська-Василенко Н. Історія України. - К.: Либідь, 1995. - С. 640.
11. Крип'якевич І.П. Історія України. - Львів, 1990. - С. 520.
12. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 364. - Оп. 1. - Спр. 182. - Арк. 12.
13. Д-р. І. Нагаєвський. Подорож церковними громадами Брідщини // Броди і Брідщина. - Кн. І. - Торонто-Онтаріо, 1988. - С.326.
14. Чобіт Д.В. Броди: Краєзнавчий нарис. - Львів, 1984; // Прапор комунізму - Броди, 19, 21 квітня 1988. - С.15-16.
15. Онищук Я. Фортеця в Бродах // Голос відродження. - Броди, 9 вересня 1992. - С.8.
16. Шишка М. Церква Святої Трійці у Бродах // Голос відродження. - Броди, 22 жовтня 1994 р. - С.4.
17. Кравцов С. Містобудівельна історія Бродів та Гійом Левассер де Боплан // Брідщина. Літературно-краєзнавчий журнал - Броди, 1997. - № 13. - С. 23-25.
18. Кметь В. Документ бродівських міських актів у 1631 року із згадкою Гійома Левассере де Боплана. // Боплан і Україна: Збірник наукових праць. - Львів, 1998. - С. 208.
19. Мацкевич Л.Г., Грибович Р.Т. Найдавніше минуле Брідщини в добу палеоліту та мезоліту // Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник. - Броди, 1998 - кн. ІІ - С. 69.
20. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку. - К., 1981. - С. 244.
21. Михальчишин І. Матеріали до вивчення стародавньої історії України. - Львів, 1996. - С. 186.
22. Пелещишин М.А. Етнічна історія та культура Брідщини з
Loading...

 
 

Цікаве