WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

повіт потребував допомоги, вислати їх до того повіту. Всі уряди обсадити певними людьми..." [35:58].
Напередодні перевороту у Бродах було створено Українське представництво, яке підтримувало тісні зв'язки в Центральним військовим комітетом. Цей орган і очолив підготовку до виступу. 31 жовтня 1918 р. у села Брідського повіту вислано прогресивну українську молодь, завданням якої було підготувати до переобрання влади в повіті. Одночасно члени Українського представництва скликали в Бродах таємну нараду, на якій було прийнято ухвалу в ніч з 31 жовтня на 1 листопада провести збройне захоплення влади у повіті та у місті Бродах. [39:64]
При допомозі старшин-українців і стрільців 30-го полку були роззброєні перш за все всі армійськіпідрозділи, що складалися з представників іншій, національностей. В цей же час стрільці зайняли важливі військові та адміністративні об'єкти. Для польської влади ці дії були настільки несподівані, що вона не встигла організувати жодного опору.
Таким чином, за короткий проміжок часу Броди разом з основними населеними пунктами повіту повністю перейшли в руки Українського представництва.
Управління Брідським повітом вимагало створення нових структур влади. Такою структурою став повітовий комісаріат. Першим державним комісаром було призначено поштового урядника Северина Левицького.
Військовим комендантом Брідського повіту став надпоручник Української Національної ради Думін.
30 листопада 1918 р. згідно наказу Окружної Команди в Золочові на його місце призначений сотник Михайло Подолюк. На чолі Військової Команди міста Бродів було доставлено надпоручника Ярослава Олексишина, сина пароха із Суховолі. 8 листопада в розпорядження української влади перейшло староство, яке очолив радник Іван Герасимович. В повіті ставлениками повітового комісаріату стали війти. [36:101]
З початком 1919 р. Брідщина вже мала свого представника на загальних зборах у Станіславові (Івано-Франківську). Ним був господарський референт повітового комісаріату, освічений селянин із Залісся Степан Назарович. [54:13]
Для забезпечення належного порядку у Бродах було сформовано Українську військову національну поліцію. 30 грудня 1918 р. управа поліції видала своє перше розпорядження. В нім говорилося:
1. Всі власники домів безумовно мають вичистити хідники; усунути з них всі перешкоди на такім просторі, як далеко будівля знаходиться.
2. Всі будинки публічні, торговельні чи інші заклади познімають фірмові і вивісять вивіски намальовані на синьо-жовто, з написаними по українські, польські і жидівські.
3. Магістрат мас вичистити ринок, де відбувається торгівля на 4 ради продуктів:
а) набіл;
б) м'ясо, омаста;
в) крупа, мука і т. д.;
г) галантерія.
4. По зложенні товару в призначених місцях на ринку всі підводи забираються на площу постою, що нею розпоряджає і її пильнує поліція.
5. Всі громадяни міста мають реєструватися впродовж 7 днів в інспекції поліції.
У випадку невиконання даного розпорядження до означеного реченця, кожна особа буде притягатися до відповідальності. [65:9]
Особливу увагу повітовий комісаріат приділяв відбудові Брідського повіту. Внаслідок кровопролитних боїв в часи І Світової війни Брідщина була чи не найбільше зруйнованою серед всіх інших повітів. Окремі села були повністю знищені війною. Близько 1000 родин залишилися без даху над головою.
Тому, перш за все, повітовий комісаріат і старався забезпечити населення повіту всіма необхідними для відбудови матеріалами: будівельним залізом, цвяхами, цеглою, вапном, бляхою і т. д. Під вирубку було відведено частину соснового лісу біля Лешнева. Для описи над численними дітьми-сиротами комісаріат заснував сирітський захист." У Бродах знаходився повітовий сирітський притулок, в якому на період весни 1919 р. перебувало понад 50 дітей. Аналогічний заклад працював у Підкамені. [100:142]
В українські руки було перебрано, і шкільництво. З перших днів листопада навчання у Брідівській польській гімназії припинилося. Заняття відновилися 9 грудня, але вже 28 грудня комісаріат дав розпорядження про закриття гімназії, так як викладачі, за винятком греко-католицького катехита Софрона Глібовицького, відмовилися скласти присягу на вірність Українській державі.'' С. Глібовицький був призначений першим шкільним інспектором, а дещо пізніше - директором Бродівської української гімназії. У всіх шкодах була обов'язковою українська мова викладання навчання релігії. Після призначення Глібивоцького директором гімназії шкільним інспектором став професор Мандичевський. [36:104].
З початком 1919 р. становище Західно-Української Народної Республіки почало поступово погіршуватись. Українська армія з важкими боями залишала ворогові галицькі села і міста, відступаючи все дальше на схід.
У цей час важке відносно спокійне життя української громади м. Бродів сколихнула звістка: в Бродах перебуває Головний отаман військ Української Народної Республіки, голова Директорії Симон Петлюра. 28 березня 1919 р., проїздом, Головний отаман у супроводі члена директорії А. Макаренка оглянув брідський шпиталь для ранених стрільців і старшин Українська Галицька Армія (УГА) та дитячий повітовий.
Проте, не всі брідські міщани однозначно віднеслися до візиту голови директорії. На залізничному вокзал з нагоди приїзду Симона Петлюри зібрався численний натовп людей, які на вид прибуваючого поїзда дещо ворожо і зацікавлено вигукували: "О, Петлюра іде!" ' Очевидно, що така реакція була викликана активною москвофільською пропагандою, яка змальовувала Петлюру насамперед як ворога Росії. [88:405].
Справою державного значення стало забезпечення населення повіту новими українськими грішми. У цей час кохає повітове місто мало дозвіл друкувати грошові знаки місцевого значення. При необхідності їх обмінювали на гривни Української Народної Республіки по номінальній вартості. У квітні 1919 р. при Брідськім повітовім комісаріаті була створена спеціальна комісія під головуванням державного комісара Івана Герасимовича і посадника міста Ріттля. У місцевій друкарні були віддруковані банкноти вартістю в 1, 2, 5, 10, 20 гривень на загальну суму півмільйона гривень, однакового для всіх розміру: 71мм Х 93 мм. Нижче зазначеної вартості купюри йшов друкований текст "Цей знак грошевий належить приймати в повіті Броди за... (зазначалася вартість гривни). Каса міста Броди виміняє кожного часу кожну кількість цих грошевих знаків від 100 гривень, почавши а гроні відповідно їх вартості. Підроблювання буде каратися тяжкою в'язницею до 20 літ. Броди. 15 квітня 1919 р. Ствердив повітовий комісар Герасимович. Посадник міста Ріттель. Між обома підписами розмішався кружечок з гербом міста і написом "Магістрат Броди". [61:17].
На зворотньому боці купюри знаходився аналогічний за зображенням і написом відтиск печатки. Біля нього - ще один з написом "Повітовий комісаріят Броди" і зображення Лева
Loading...

 
 

Цікаве