WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

книгарню Фелікса Веста. Ця книгарня була закладена в Бродах в 1862 р. як філія книгарні в Самборі Яна Розенталя. Книгарня мала свою друкарню . Друкарня була не єдиним промисловим об'єктом в Бродах.
Михайло Грушевський писав: "... Інше менше від Львова гніздо гафтярства було в Бродах, звязується гіпотетично з заложеногою, тут в першій половині ХVІІ ст., фабрикою шовкових матерій" [28:252].
З 1666 р., в міських актах, зустрічаємо, про міщанина Івана Кириловича, що був власником верстату, на якому виробляли парчові матерії. [95:42]. Рівночасно з цим промислом постають тут споріднені з цим ремесла. Так, на місцевому грунті розвиваєтьсягафтярство. Представником першого роду гафтярів, навіть засновником цього ремесла в Бродах, був згаданий в актах під 1639 р., чужинець Олександр Грек, що гаптував золотом і сріблом. Згодом, це ремесло розповсюджується, в основному, в руках євреїв.
Цікаво, що постає навіть окрема ремісницька професія, що мала дбати про матеріал для гафтярів. В актовій книзі з 1646 р. зустрічаємо прізвище Самуїла Філя - фарбаря шовку [16:84].
Дуже популярними був горілчаний промисел "Вільно буде кожному міщанину мати свої власні броварні, солодівні і винниці. А хто-небудь із міщан схоче варити пиво, повинен заплатити від вару, що має робитись із півкварти маці брідської міри, золотих три; те саме розуміється і щодо горілчаного солоду, робленого з такої ж міри" [95:42-43].
Міщани користалися з цього права, хоч рідко хто мав великі прибутки від цього.Іноді, навпаки, цей промисел у значній мірі призвів до матеріальної і моральної руїни міщанства.
У кожного міщанина зустрічаємо чи то в хаті, чи то в підсобних будинках муровані бані, спеціальні бочки, рури, рурниці, корита для заливання солоду й інший реманент для роблення горілки [95:43].
Досить поширеним в місті було шапкарство. Була в Бродах і ливарня дзвонів. Відомою на всю Європу була "фабрика злотоглавих матерій", власником якої був грек Мануіл Корфінський [16:84].
Уже на початку ХІХ ст. в деяких будинках на вулиці Золотій знаходилися невеликі приватні майстерні. Від однієї з них бере свій початок брідська швейна фабрика. Однак основними закладами були магазини, кав'ярні, цукерні. Путівник М. Орловича (1914 р.) згадує на вулиці Золотій готель "Брістоль" [116:24]. Цей будинок зберігся до сьогоднішнього часу.
На схід від парафіяльного костелу знаходилося "Нове" місто. І. Созанський відмічав, що в 30 р.р. ХVІІ ст. так називали вільні, перебудовані ділянки вздовж валу від Луцької до Львівської брами [47:51]. В ХІХ століттях ця топоніміка була збережена: площа розташована в східній частині передмісття, називалася Нова вулиця. Нова Львівська вулиця, Новоміська площа або площа Новий Ринок [70:89] знаходилися в центрі композиції "Нового" міста. Його квартали були розташовані подібно до кварталів "Старого" міста, хоча з невеликою відмінністю.
Карел Ауер, автолітографії якого можна вважати своєрідною енциклопедію галицького побуту першої половини ХІХ ст. в збірці "Галичина в образах" (1837-1838 р.р.) [116:24] серед інших міст показав "Новий Ринок" в Бродах. На літографіях можна бачити, що площа прикрашена групами дерев і клумбами квітів, окрім того - в центрі розташовувалася альтанка, а по краях - архітектурно оформлені колодязі. Пізніше, за сквером, розташованим тут, закріпилася інша назва - "Райківка". В 1898 р. в південно-західній частині парку був відкритий пам'ятник уродженцю Старих Бродів, польському письменнику Ю. Коженьовському. Пам'ятник, виконаний львівським скульптором А. Попелем, в 1946 р. вивезений до Польщі.
На північній стороні площі в 1909 р. побудований будинок цісарсько-королівського земельного банку, так званий "Празький банк" (тепер райвідділ внутрішніх справ).
На східній стороні площі до 1830 р. стояла дерев'яна церква Чесного Хреста. Це була треття парафіяльна церква в Бродах до 1811 р. На місці розібраного храму австрійська влада збудувала стрілецькі кесарні [14:32].
Вище згаданий путівник Орловича (1914 р.) відмічав, що серед нових будинків в "Новому" місті найкрасивіші - це торговельно-промислова палата, гімназія, будинок товариства "Сокіл" і новоміський адміністративний будинок. Всі ці будови збереглися до нашого часу.
Адміністративний будинок, де були розміщенні повітові установи, а з 1811 р. поліцейський комісаріат, до пожежі 1801 р. належав Сестрам милосердя. Оновлений будинок називали новоміським палацом. Окрім повітових установ в палаці деякий час знаходилися російський і пруський консули.
Торговельно-промислова палата, утворена в 1850 р., охоплювала територію Золочівського, Береженського і Чортківського округів. Існувала палата до 1920 р. Будинок палати прикрашають скульптурні композиції. Тепер це один із корпусів середньої школи № 1, а в другому, головному корпусі, знаходилася гімназія.
Навпроти будинку гімназії знаходився будинок польського товариства "Сокіл", заснованого в 1891 р. (тепер Народний дім "Просвіта"). В цьому будинку був один із перших кінотеатрів у Бродах.
У Бродах видавалася газета, де опубліковувалися важливі події та новини що відбувалися у місті. Видавала газету Брідська рада повітова.
2.4 Боротьба за місто між буржуазно-поміщицькою Польщею та радянською Росією
З початком Першої світової війни територія Бродівського повіту стала ареною воєнних дій. 14 серпня 1914р. Броди зайняли російські війська. В 1915 р. у місті розмістився штаб 8-ї російської армії, якою командував видатний російський воєначальник О. О. Брусилов.
Повалення самодержавства у Росії в лютому 1917 р. посилило революційні настрої в частинах 101-ї піхотної дивізії, яка стояла у Бродах. Російські солдати відкрито носили на грудях червоні стрічки, не віддавали честі офіцерам, знищували портрети царя і членів його сім'ї.
У жовтневі дні 1917 р. керівництво 101-ю дивізією захопили агенти ентральної ради. Вони розформували підрозділи, вірні уряду, демобілізували найбільш революційне настроєних солдатів, а в лютому 1918 р. впустили у Броди австро-угорські війська. [52:11]
Після розвалу Австро-Угорської імперії восени 1918 р. владу в Східній Галичині, у склад якої входили і Броди, захопила Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР).
Листопадові події у Львові не були несподіванкою для українського населення Брідщини. Центральний військовий комітет мав налагоджені зв'язки з українськими організаціями більшості повітів Східної Галичини. За день до листопадового перевороту туди були відправлені посланці з секретними розпорядженнями Військового комітету і Національної Ради за підписом Дмитра Вітовського. В них писалося: "Українська Національна Рада переймає державну владу в свої руки. Вночі з 31 жовтня на 1 листопада українська залога Львова займає місто.
В кожному повіті Східної Галичини слід перейняти державну владу власними силами. Зібрати якнайбільше боєздатних селян, а якби сусідній
Loading...

 
 

Цікаве