WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

За часів їхнього володіння замком, він перетворився в розкішну магнатську резиденцію. На місці дерев'яного палацу, в середині ХVІІІ століття був збудований кам'яний, в стилі Барокко. Він був двоповерховий, в плані-прямокутний. Головний фасад фланкірований двома ризалінами. Стіни на всю висоту оформлені пілястрами композитного ордену. Бази та барочні капітелі складного малюнку виконані з каменю. Центр головного фасаду підкреслений балконом. Частковий ритм пілястр придає будівлі урочитсий і парадний характер [45:103-104].
Захист міста забезпечувавсяоборонною системою, яка складалася з кільця земляних укріплень і фортеці. Головним у міській фортифікації був обороний вал. В залежності від рельєфу він мав висоту від 4 до 6 метрів і ширину в основі до 7 метрів. Вал складався з десяти п'ятикутних бастіонів, сполучених куртинами. Бастіони являли собою елементи оборонної архітектури, які забезпечували можливість боротися проти наступаючого ворога, з якого б боку він не наближався, а будувалися вони на відстані до 150 метрів один від одного, щоб брати противника в перехресний гарматний вогонь.
Міські укріплення Бродів після розширення міста складалися з бастіонних фортифікацій, композиційно пов'язаних із замком. Як показав графометрологічний аналіз, побудова нарису міських фортифікацій полягала з комбінування частин правильного десякутника та двадцятикутників і відзначалося наявність спільної композиційної осі з замком, вписаним у правильний п'ятикутник. Конструкцію укріплень описує щоденник Ульріха фон Вердума (1671 р.): "Замок добре укріплений регулярними бастіонами і фосебреями, подекуди також викладеними ламаним каменем і цеглою" [52:4].
Від фортефікацій міста ХVІІ століття у Бродах збереглися його важливі елементи: це перш за все, планувальна структура, основу якої творить вулична мережа з прямими і взаємоперпендикулярними вулицями, що ділять місто на квартали. В північно-східній частині Бродів збереглося 640 метрів оборонного валу. Як показали наукові обстеження проведені Львівськими відділенням інституту "Укрзахідпроектреставрація" 2810 метрів валу чітко "читаються" в нарисі ряду вулиць.
Оборонна лінія міста, крім валу, включала підвалля, оборонний рів та передвал. Тобто перед валом знаходилося ще два менших насипи, тому всю цю складну оборону систему місцеві жителі назвали просто - "вали".
Головний бродівський вал із зовнішнього боку був викладений тесаним каменем, який створював вигляд кам'яної стіни. Ще в 1723 р. на валу добре збереглося кам'яне облицювання, яке тоді бачив і описав Василь Барський [79:3]. На початку ХІХ століття, коли вал уже не мав оборонного значення, тесаний камінь з нього знімали і використовували при закладанні будинків. У 1986 р. під час ведення земляних робіт вдалося виявити викладений з тесаного каменю стародавній фундамент - з нього було вийнято кілька брил, які тепер зберігаються у Бродівському краєзнавчому музеї. Важать камені по 100-200 кілограмів. В місті було дві брами: Луцька та Львівська.
Акт передачі Бродів Йосипу Потоцькому, складений 30 січня 1704 р., і зокрема, документи про передачу Потоцькому міського арсеналу, називають велику кількість зброї, яку використовували бродівчани для оборони міста. Звернімо увагу лише на окремі з них: "Гармата від брами до міста 8-фунтова - 1 штука, однофунтова - 1 штука, на рогу гармата трьохфунтова. На першій вежі до школи жидівської - гармати дві. Під тією вежею на валі - мортир залізних- 11 і мортир бронзових - 3… Від Смільна на рогу - гармати дві: одна двадцяти фунтова, друга - восьмифунтова. На вежі від Радзівілова - гармат двадцятифунтових - 2 штуки…" [11:28].
Кірм гармат в арсеналі м. Бродів було багато інших предметів для оборони. Це - порохівниці для ношення пороху, 9 бочок з порохом, запальні бомби, олов'яні шрапнелі, залізні, шкіряні та скляні гранати, металеві ядра на ланцюгах і дротах, мушкети, мортири і т.д.
За кожним ремісничим цехом була закріплена окрема ділянка валу, яку в разі небезпеки потрібно було обороняти. А ця небезпека була постійною. В ХVІ-ХVІІ ст. коло Бродів проходила вітка "чорного шляху", яким турецько-татарські орди здійснювали щорічні набіги на Україну. Зокрема, в 1696 р. Броди були пограбовані і спалені в результаті одного з таких нападів. В травні 1709 р., неподалік від Бродів, російські війська завдали поразки шведам [30:373]. У 1714 р. місто дуже потерпіло внаслідок набігу двірського загону польського шляхтича Олександра Конецпольського [84:62]. В 1716 р. Броди займають шведські війська, а в часи польської конфедерації 1734 р. - місто попало до рук російської армії. Через це фортечний та міський арсенал були погробовані, а укріплення вимагали постійного ремонту.
З першим поділом Речі Посполитої Броди відходять під владу Австрійської імперії. 5 серпня 1772 р. в місто вступило австрійське військо і розквартирувалося в фортеці. На короткий час, в окрузі стало спокійно. Та події, пов'язані з наполеонівськими війнами порушили це мирне життя. Польська шляхта, сподіваючись на допомогу Франції, повернути втрачену державність Польщі, підтримала Наполеона і в 1807 р. проголосила створення герцогства Варшавського. У 1809 р. його війська зайняли Броди і закріпилися в фортеці. Ці події й визначили її подальшу долю. Після поразки Франції і розпаду герцогства Варшавського, австрійський уряд вирішив ліквідувати оборонні укріплення фортеці. В 1812 р., згідно імператорського указу, було висаджено в повітря в'їзну браму з вежею, частину бастіонів розібрано, а рови записано землею. Тоді ж були знесенні основні захисні споруди міських укріплень [70:160].
До наших днів зберігся палац, після багатьох пожеж і перебудов і останьої реконструкції в 1920 р., чотири куртини з казематами і три бокових бастіони. Потрібно зазначити, що каземати брідського замку кінця ХVІ - поч. - ХVІІ ст. на території України не мають аналогу [79:3]. Це унікальна пам'ятка архітектури.
Західна, від площі Ринок, частина міста називалася "парканом". Вулиці тут були орієнтовані на замкову браму. Заселяли цю вулицю "парканці", тобто піддані власника міста, а згодом й інші міщани, які були за борг виселені з кращих ділянок міста [47:18].
Від замку на схід, через площу Ринок, проходила головна осьова лінія міста, яка з'єднувала "Старе" і "Нове" місто. Обабіч від неї знаходилася головна вулиця середмісття - Золота. Здавна тут проживали найзаможніші городяни, хоча свій респектабельний вид з двоповерховими будинками, які мали розкішну ліпку і ажурні ковані балкони, вулиця отримала лише від середини ХІХ ст.
До цього мандрівники, які бували в Бродах в кінці ХVІІ ст. - Є.Челебі , в кінці ХVІІІ ст. - К.Б. Фаєрабенд , на початку ХІХ ст. - Ю. Немцевич відмітили, що вулиці були невимощенні, але подекуди по краях мали дерев'яні настили. Будинки були як дерев'яні, так і кам'яні [52:16].
Серед закладів, які були на Золотій вулиці, потрібно відмітити
Loading...

 
 

Цікаве