WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

укріплень засновані на польських або італійських сажнях (відповідно 1.758 або 1.569 метра) , які рекомендував Андреа дел'Аква в складеному ним підручнику не принесли переконливих результатів.
Самійло Величко в своєму літописі пов'язує Бродівську фортецю із особою Богдана Хмельницького. Так він подає такі відомості про Броди : "Не міг я достаменно взнати й вивчити з книжкових оповісток, у якому, власне, році заклали й завершили у Польщі славнийБродський замок. Довідався я тільки з однієї шляхетської польської повісті те, що Зиновій Богдан Хмельницбкий служив у Польщі як вільний і значний шляхтич, маючи чин конюшного, у вельможного пана Потоцького. Коли ж, замок вже був готовий, Потоцький із багатьма рівними собі польськими шляхтичами прибув до Бродів оглянути той замок, фундатором якого він був. Ходив з тою своєю свитою, розглядаючись по бродських валах і дуже був задоволений: Бродська фортеця яку він спорудив власними стараннями і коштами, виглядала показною й міцною. Тут-таки чув він від дворових своїх велику собі хвалу - всі відзначали цю фортецю і називали її неприступною. Ходив тоді при Потоцькому тими валами і конюшний його, Хмельницький. А що був від природи старанний, моторний і вчений, то сподобався він своєму пану. І мав він від пана свого ту милість, що його було запитано такими словами: "А що думаєте, пане Хмельницький, про цю фортецю? Я вважаю, і всі з цим згодні, що вона не приступна". Хмельницький побачив, що його підпитий пан збирається нафантазувати і вчинив необережно таку відповідь: " Ясновельможний добродію, що рука людська зробить, те й зруйнувати може". Звісно, що сказав він правду, але бродський фундатор пан Потоцький такою відповіддю був дуже вражений. Однак Хмельницький не завважив цього, лише згодом його співвітчизники, а також найблищі панські слуги, з якими він був у добрих і приятельських стосунках, застерегли його, що він має того ж дня згубити від панського меча голову. Тоді, не чекаючи своєї смертної чаші, тільки почали накривати стола у новозведених польських будинках, він вийшов тихцем із замку на свою квартиру, що її мав у самих Бродах. Там він вивів свої кращі коні і, склавши у в'юки все краще, що було при ньому, поспішно й таємно рушив зі своєю челяддю у незміренний путь. У пів-обіді пан Потоцький, вже добре зігрівши сикером лоба, наказав своєму покойовому винести собі з кімнати палашо, а іншого свого служника послав покликати свого конюшного Хмельницького. Той не знайшов Хмельницького по всьому замку, удався до його квартири, а там дістав від челяді відповідь, що Хмельницький рушив незвідь куди. Служник приніс цю звістку своєму панові Потоцькому і всі тоді зрозуміли, що Хмельницький полишив службу і утік від панського гніву" [27:26] .
Але, нажаль, більше ніяких підтверджень про цю подію немає. Достовірно відомо, що фундатором замку був Жолкевський, а не Потоцький, як говориться в тексті, а в цей час замком володів Конецпольський. Замок і замкові фортифікації будувалися за бастіонною системою, на основі новоголандської і вдосконалої італійської систем, що перетворило Броди в одну з найбільш укріплених і неприступних фортець того часу.
Після поразки під Пилявцями Конецпольський утікав з України до своєї фортеці в Бродах і по дорозі втратив коня, тому був змушений переодягнутися в селянську одежу, так ледь добився до Бродів, але в брідських околицях уже господарили повстанці з козаками [78:68].
Під час Визвольної війни 1648 р. Бродівський замок представляв собою міцну, добре захищену ровами та бастіонами, фортецю. Мабуть, тому у вересні 1648 р. військо Богдана Хмельницького протягом 8 тижнів [78:68] (за іншими даними - 12 [20:609] безуспішно облягало ці укріплення).
В 1651 р., під час битви під Берестечком, для здобуття потужних козацьких укріплень король послав своїх коней по великі гармати до Бродів і Львова. В Бродах із замку було знято і доставлено на поле битви дві таких гармати [22:396].
Укріплення замку складалися з 5 бастіонів і 5 куртин між ними, які мали муровані екстрапи і 75 казематів в середині земляних валів, викладених із зовнішнього боку тесаним каменем. За валом був глибокий рів, а далі - болото. До замку можна було потрапити лише з боку міста через підйомний міст крізь браму в одній із куртин.
Згідно заповіту Станіслава Конецпольського від 22 січня 1682 р., замок і місто перейшли до королевича Якуба Собеського [74:60]. До нас дійшов докладний опис замку й міста з 1685 р., зроблений дворянином короля Яна ІІІ Собеського, Далейроком: "Місто розміщене на великій піщаній рівнині, оточений сосновими лісами та гаями… Над ними зноситься цитадель, оточена болотами з трьох сторін. Це - досконалий п'ятикутник. Бастіони муровані з цегли з різними оздобами із тесаного каменю. Жодних земляних оборонних споруд, ані також передмурів при брамі немає. Навіть рів є досить вузький, або закритий болотом, яке творить досить добрі зовнішні укріплення… Брама добре і практично збудована із широким входом. Міст підйомний, дуже довгий і обширний. Збройова площадка в середині дуже простора. Нарешті, щодо величини цитаделі самої, то вона є в тім самім плані збудована, як цитадель в Стенау (місто в Лотарингії)… На дитинцю не видно жодного дому, тільки просте дерев'яне помешкання, досить довге, збудоване на спосіб польський і призначене для проживання губернатора або коменданта цитаделі. Під бастіонами знаходиться помешкання для гарнізону зі стайнями для кавалерії…
Є там гарний колодязь на дитинці і арсенал, добре оснащений і захищений. Два бастіони, фронтові до міста, мають укріплення сильно підвищенні і гармати бронзові, позначені гербом пана, який має у власності цитадель. Поміж тими гарматами є вісім або десять інших, які стріляють ядрами, що важать 12 фунтів. Є ще гармати значної величини і є ще велика кількість гармат менших. Арсенал також є забезпечений різними припасами до артилерії і війни. Тут є все, що можна уявити: є там ядра різної величини, ядра запалювальні, гранати залізні і скляні, ланцюги, шрапнелі, мортири, бомби, зброя ручна і накінець все, що служить для оборони фортець…" [79:3].
Замок багато разів відвідував Ян ІІІ, а перед ним й інші польські королі. Владислав ІV Ваза був тут у 1646 році, а Ян-Казимир в 1651 р. У Бродах Яна-Казиміра гостинно прийняв О. Конецпольський. Під час вечері у замку на честь короля багато стріляли з гармат. Король надав привілей Конецпольському на пожиттєве володіння всіма маєтками Корсунського староства, а також тими, які належали запорізьким козакам [20:297-298].
Для збільшення обороноздатності фортеці в пізніших часах було збудовано надбраму вежу, яку увінчував годинник. Перед брамою розміщувався равелін, який сполучався з міським оборонним валом, ще одним підйомним мостом. На початок ХVІІІ століття Бродівська фортеця займала площу біля 800 квадратних метрів.
В 1704 р. Бродівський замок і саме місто переходять до родини Потоцьких.
Loading...

 
 

Цікаве