WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

були з дідичних магнацьких родів, а Шнеля був спольщеним німцем-доробкевичем. Артур Шнель купив і розбудував свій маєток за гроші виграні в австрійській державній лотереї. Поводився він доволі зарозуміло і через те попав у конфлікт з австрійською владою, яка судово покарала його довічною забороною їхати в кареті лицем до переду, а лише - до заду.[103:220].
Під час Першої світової війни Старі Броди переходив три рази австрійсько-російський фронт і два рази польсько-більшовицький. В перших днях війни (21 серпня 1914 р.) російські війська майже без бою зайняли Броди та дійшли до Карпат. В цей час Старі Броди майже взагалі не були пошкодженні воєнними діями. Найбільше шкоди поробили відступаючі російські війська в червні 1915 р., знищивши в Старих Бродах всі важливі будинки і підприємства.
Австрійська влада збудувала великі магазини на полях між Липками і залізницею. Від магазинів була проведена вузькоколійна залізниця, у якій коні тягнули вагони коло Підкаменського шляху, через поля Гаїв-Дітковецьких, аж до самого фронту. Пара коней легко тягнула по рейках 5 навантажених вагонів.
В червні 1916 р. під час Брусилівського прориву російська армія відкинула австрійські війська і фронт ще довго проходив по західній частині Бродів, коло Пониковиці Під час перебування російської армії у Бродах російська адміністрація видала постанову щодо наведення порядку в місті [81:40].
Отже, до Першої світової війни частина міста, яка носила назву Старі Броди розвивалося дуже швидкими темпами, чому сприяла торгова коньюктура і вигідне розташування цієї території. Із ліквідацією торгового привілею на допомогу прийшла залізниця. Із будівництвом залізниці, швидкими темпами починає розвиватися капіталістичне виробництво. За таких умов розвивається і містобудування.
Важливу роль у житті міста займає Брідська фортеця.
У 1580 р. Станіслав Жолкевський купив у родини Кам'янецьких частину земель, що належали до того братом Яну та Войцеху [4:18]. Серед всіх грунтів його зацікавили околиці села Броди - тут пролягав шлях із Русі (Руського воєводства) на Поділля. Але так, як на цьому шляху також відбувалися часті набіги кримських татар, то виникла необхідність зведення тут міцної фортечної твердині. Таке місце було знайдено посеред ставу, що називався Копень, утворюваного Лагодівською греблею на "Острові". 22 серпня 1584 р. польський король Стефан Баторій спеціальним привілеєм дозволив Жолкевському збудувати на грунті села Броди нове місто. На Острові будується невеликий замок, призначений для захисту від постійних татарських набігів. А з 1586 р., згідно грамоти власника, дозволяється селитися й іншим мешканцям.
Місто отримало назву "Любич" від родинного герба Жолкевських "Любичі". В кінці ХVІ століття Любичі почали називати Бродами, а приміське село - Старими Бродами [84:56-57].
В 1629 р. Жолкевський, залишившись без нащадків, продав місто Броди разом з навколишніми селами польському гетьманові Речі Посполитої Станіславові Конецпольському [84:57]. Новий власник міста доклав чимало зусиль, щоб підняти авторитет міста. На його прохання польський король Владислав ІV у 1633 р. урівняв міщанські, цехові та торгові права Бродів, з правами таких першорядних міст Польщі, як Львів, Краків, Люблін і Торунь [9:14]. Будівництво замку тривало до 1635 р. під керівництвом Андреа дел'Аква за проектом військового інженера Гійома Левассера де Боплана.
Відомості про перебування на українських землях Гійома Левассера де Боплана (1600-1673 рр.) здавна викликала зацікавлення дослідників. Протягом 1630-1648 рр. цей відомий французький інженер, військовий архітектор, картограф, врешті - автор славнозвісного "Опису України", проживаючи у Речі Посполитій, активно залучається до створення ряду фортифікацій.
Саме Гійом Лавассер де Боплан є автором замкових оборонних споруд у Барі, Кодану, Кам'янці та інших містах, чим започаткував поширення на цих землях зразків нових голандських фортифікаційних споруд. З особливим піїтитом згадуватиме він згодом свою працю на Україні під опікою польського (з 1632 р. - коронного) гетьмана Станіслава Конецпольскього (1591-1646 рр.), чиї доблесті і досвід, а також "мужність, що поєднувалась із великою розсудливістю, спричинилися до того, що це "нове короліство" за короткий час дуже розширилося" [25:18].
Як військовий інженер і архітектор-проектант, Боплан залишив помітний слід і в історії галицьких замкових споруд. Він став одним з творців Підгорецького замку [53:18], а також, як переконливо доводять дослідження останього часу, планувань та фортифікації міста Бродів [71:31-39]. Одним із суттєвих аргументів на користь його авторства перебудов у місті, 30 рр. ХVІІ ст. став документ, який міститься у Центральному державному історичному архіві України у Львові [10:308]. Це запис від 20 січня 1631 р. у бродівських міських актових книгах. Він засвідчує присутність Боплана серед трьох французів, уповноважених Миколая Мартіні у судовій справі останього із гданським паштетником Давидом. Очевидно, зобов'язуючись перед Мартіні відвезти пересилку у Францію,від міщан отримав кошти на "утримання і на дорогу" у розмірі чотирнадцяти угорських золотих, сплачених монетами польського карбування, а також позичив ще п'ятнадцять дукатів.Не поспішаючи повертати одержані кошти, Давид був оскаржений перед судом, де відповідав на висунуті звинувачення.
На жаль, документ не містить жодної інформації про самого Боплана. А щодо перебування групи іноземців у місті, до середини ХVІІІ ст. це вже звичайне явище. Перебування в Польщі значної кількості французів фіксують дослідники у добу Яна Казимира [26:81], а в 1649 р. відомо ряд іноземців на службі в Олександра Конецпольського у самих Бродах [42:114-115]. Сприяло цьому і те, що через Броди пролягав один з головних торгових шляхів між Західною Європою та Близьким Сходом [42:6].
Наведені вище обставини, а також надзвичайна докладна, на відміну від сусідніх теренів, переробка бродівських околиць на Боплановій "Спеціальній карті України" [73:7], де показано принаймі 15 навколишних сіл, деталі міських укріплень, лагодівську греблю і млин - все це свідчить, що Боплан був творцем бродівських фортифікацій.
Традиційно авторство плану цих укріплень приписується як Боплану, так і Андреа дел'Аква. Принципова проблема з'ясування реальної участі того чи іншого майстра була поставлена відомою польською дослідницею в галузі історії містобудування Терезою Зарембською [120:11].
Що стосується Андреа дел'Аква, то він потсупив на службу до Станіслава Конецпольського щойно з часу дії привілею від 5 квітня 1631 р. У 1630 р. архітектор підписувався ще як "слуга Томаша Замойського" [71:39]. Це може означати, що роботи над спорудженням бродівських укріплень дел'Аква продовжив після того, як вони були започатковані Бопланом і, можливо, за Боплановим проектом. Слід також зауважити, що реконструкція нарису бродівських
Loading...

 
 

Цікаве