WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

прикордонної фортеці Перемильської волості Волинської землі.
В 1241 р. Броди, як і багато інших руських городів були знищені ордами хана Батия і з цього часу на протязі двох подальших століть про місто не зустрічається жодної письмової згадки. Частінапади ординців у наступні роки змусили місцеве населення шукати більш безпечні місця. Таким бродівці обрали підвищення серед боліт, яке називалося Острів або Островчик. До наших днів ця назва збереглося за однойменною вулицею міста. Острів в цей був невеликий, округлої форми, в радіусі він мав приблизно 300 метрів. Підвищення підковою оточувало заболочену місцевість. Під час весняних повеней або сильних дощів, Острів довкола заливало водою. Із заходу до нього прилягало озеро і великі, зарослі очеретом плавні з безліччю джерел і струмків (тепер це луг між Бродами, Смільном і Лагодовом). На півдні Острів обмежувався районом сучасної вулиці Гончарською, на сході - теперішніми площею Ринок і вулицею І. Франка, а на півночі - вулицею Руською.
Перші побічні писемні відомості про старі і нові Броди відносяться до 1431 р. Саме в цей р. сусіднє Олесько стало опорним пунктом боротьби проти намагань польських феодалів захопити волинські землі. В знаменитій обороні Олеського замку брали участь і наші земляки Іванко Кадлубиський (з села Кодлубиська, тепер с. Лучківці), Сенько Смоленський (зі Смільного), Януш з Підгорець, Нег Старобродський [3:48]. Саме прізвище "Старобродський" свідчить, що вже у 1431 р. були Старі Броди, а отже, повинні були бути і Броди Нові. Створенні у після монгольський час, вони не могли бути більш ніде, крім Острова. [3:48].
2.3 Броди під владою панської Польщі та Австро-Угорської імперії
У XV-XVI ст. Броди згадуються як село. Зокрема, від 1441 р. воно належало Якові із Сенна, разом із добрами Олесько. У 1515 р. ці добра поділили між собою Гербути і Каменецькі [71:24], 1578 р. Гербут платив податок з села Броди від 6 ланів. [4:18]. В безпосередньому сусідстві з Бродами. існувало місто Смільно, яке було знищено в 1494 р. під час татарського наїзду. Це свідчить про привабливість бродівських околиць як осередку урбанізації в цих краях. [103:214].
Після заснування С. Жолкевським нового міста, тепер уже Старі Броди стають відомі як приміське село і згадуються в документах XVII-XVIII ст. при переході від одного власника міста до іншого.
В кінці ХVІІІ ст., завдяки своєму прикордонному розташуванню, Старі Броди починають розвиватися більш ефективно. З міста перекидається надлишок торгівлі і легкі промисли на передмістя. Там були великих розмірів (як на той час) заїзні двори для кінних підвід і людей. Один з тих заїзних дворів з назвою "Гастерія" стояв там, де сходилися золочівський і підкаменський шляхи. Там могло одночасно поміститися 24 пари коней з возами, а для вигоди купців і фурманів була обширна корчма. [103:218].
Старі Броди мали свою власну торговицю. Ще до ІІ світової війни вона містилися на площі коло Богданів. Торговиці, заїзним двором і корчмам сприяло положення села-передмістя перед міськими рогатками, на яких треба було платити гроші за в'їзд до міста.
Торговельному розвитку сприяв також митний кордон, що проходив між Бродами і Старими Бродами. За перевезенні товари треба було платити мито і через це ціни на деякі товари дуже відрізнялися перед і за рогаткою.
В 1869 р. через Броди було прокладено першу залізницю. Одначе для Старих Бродів залізниця, яка перетинала село і залізнична станція [5:23-26], що була недалеко від Старих Бродів, стала поштовхом для швидкого розвитку промисловості. Наприклад, на відтинку одного кілометра від головної залізничної лінії було три відгалуження. Перше - до фабрики лікерів Капелана, друге - до млина на Млинівці, третє - до цегельні на Новичині.
Згідно з описом 1880 р. в селі були такі найбільші промислові об'єкти: паровий пальцевий млин, дві фабрики рому і лікерів, дестилярння спирту, фабрика свічок, рафінація нафти, миловарня і роївня, виріб терпентини і оцту, бровар, вапнярння, парова прядильня і кустарння. Крім того в той час в Старих Бродах було 24 оподаткованих крамарів і кіпців, які торгували в основному збіжжям і деревом, а також 10 оподаткованих ремісників. [6:1-131].
Найбільшим об'єктом промисловості було, збудоване в 1864 р. на пасовиськах на західному боці золочівського шляху, навпроти Заставок, велике лікеро-горілчане підприємство Капелюшів. Цю фабрику називали "гарапернею", бо в ній виробляли славний лікер "арак". Відступаючи в 1915 р. російські війська знищили це підприємство. Ще до Другої світової війни люди згадували, як випущений спирт черпали вони відрами з ровів і ярів, а як його не стало, то з насиченої спиртом землі гнали горілку.
Старі Броди славилися також найбільшими на цілий повіт млином. В 1900 р. збудовано шестиповерховий млин, в якому перемелювали 10 вагонів муки на добу. Коли російські війська при відступі в 1915 р. підпалили його, то палаюча пожежа несла куски дерева аж на c.Гаї. [103:218]. Млин стояв на східному боці золочівського шляху на так званій Млинівці [103:218-219].
Під самою міською рогаткою при Львівській вулиці був паровий, а згодом нафтовий млин. В сусідстві був бровар Шнеля, знищений російськими військами в Першу світову війну.
На Новичині була збудована велика цегельня і паровий тартак, з високими на більш як 50 метрів фабричними коминами. Тартак був знищений в Першу світову війну, а цегельня, хоч уже без власних залізничних рейок, перестояла лихоліття.
Між Старими Бродами і Смільном було велике деревообробне підприємство - тартаки спілки "Фореста", яке на початку 1900 р. розбудував Вільгельм Шмідт. В 1923 р. тартак, що мав дві пилорами і сім циркулярних пил, продукував понад 13 тисяч кубометрів сосни і 3.3 тисячі кубометрів дубини і вільшини. Тартаки були сполучені з лісовими комплексами на північний захід від Бродів вузькоколійною залізницею довжиною понад 60 км. В передвоєнних роках це підприємство перебрала нова установа "Спілка Броди".
У зв'язку з господарським розвитком австрійська влада збудувала будинок скарбової дирекції і митного уряду. На цьому місці знаходиться пам'ятний знак на честь 900-річчя Бродів. Також тут були : податковий уряд, жандармерія, скарбова сторожа та інші установи. Сліди руїни тих споруд було видно ще в кінці 1920 рp.; пізніше поляки збудували там військові магазини, а саме місце почало називатися "Під коморою".
На Старих Бродах було три маєтки більших землевласників. На границі Новичини і Дітковець була палата баронової М. Гадзеєвської, знищена в Першу світову війну. На руїнах палати перед Другою світовою війною побудувався поляк Топілко. На вулиці Низькій стояла велика палата графині Тишкевич, збудована в 1912 р., а Стару меншу палату, що стояла блище до дороги, розібрано. [103:220].
При золочівському шляху за Заставками був фільварок Шнеля з невеличкою палатою і великим парком. Перші дві родини
Loading...

 
 

Цікаве