WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

вони досить густо заселяли південно-східну частину Львівщини (Бродівський, Буський, Золочівський та інші райони). Можливо, що саме тут вони створили стабільніплемінні та соціально-економічні структури. Це підтверджується широкими економічними зв'язками з сусідніми народностями: фракійцями, лужичанами. Це був період найвищого піднесення Брідщини, її своєрідний "золотий вік" під кінець первісної епохи. Проте з середини VІІ ст. до н.е. висоцьке суспільство поступово занепадає. Причини цього залишаються невідомими. Могли вплинути як місцеві, так і більш широкі фактори. Відомо, що в першій половині VІІ ст. клімат в Європі був нестабільний, в східній - посилення засушливих тенденцій. З утвердженням кочового люду скіфів в степах Північного Причорномор'я посилився їх військовий тиск на північно-західних сусідів давні місцеві землеробські племена Поділля. Останні змушені були переселятися на захід, в тому числі в межі племінних земель висоцької людності. В цих умовах культура висоцьких племен слабшає, частина їх переселяється в подністровські землі, інші - на північний захід, на Розточчя. Занепад висоцьких племен не привів до утворення нового, більш життєдіяльного етнічного люду. Брідщина залишалась протягом кількох століть слабо заселеною. Життя набирає тут піднесення щойно в перших століттях нашої ери.
РОЗДІЛ ІІ
БРОДИ У МИНУЛОМУ
2.1 Перші письмові згадки про місто
Саме місто Броди розташоване на р. Бовдурці, що є правою притокою р. Стиру. У зв'язку з цим народна традиція пояснює походження його назви. У свій час - це укріплене поселення мало б захищати якісь "броди" зручні місця для річкових переправ. Відомо, що в ранньому середньовіччі мостів майже не будували і всі шляхи по суходолу проходили так, щоб оминути численні водні перешкоди. Річку, озеро, болото, які не можна було обійти, долали в брід. Тому броди відігравали в ті далекі часи роль мостів. Особливе значення мали ті броди, які знаходилися на важливих шляхах, по граничних територіях; вони завжди охоронялися, біля них споруджувалися фортеці, виникали міста. Очевидно саме так і будувалося місто Броди. [52:3].
Є інші гіпотези. Так сучасні мовознавці М.Л. Худаш та М.О. Демчук відстоюють іншу думку, згідно з якою топонім "Броди" етимологічно пов'язаний з антропонімом "Бредь" - короткою формою імені Бродислав. Отже, у первісному значенні назви - це населений пункт, у якому проживали "Броди" - нащадки Брода. [51:30].
У літописних документах немає жодних повідомлень про місто. До сьогоднішнього дня єдиним джерелом, у якому двічі фігурує топонім "Броди", є "Повчання" князя Володимира Мономаха. Порівнюючи тексти статей 80- х рр. ХІ ст. "Повісті минулих літ" і "Повчання", встановлюємо, що у них іде мова про одні і ті ж події - зустрічі Володимирського князя Ярополка Ізяславича і сина Київського князя Всеволода, Володимира Мономаха, під час яких вони обговорювали плани спільних дій проти князів Ростиславичів. Перша зустріч відбулася навесні 1084 р., друга - взимку 1084-1085 р.р.
Для проведення переговорів було обрано не стольне місто Волинської землі, а один з укріплених пунктів на порубіжжі з Галицькими землями. На нашу думку Бродам відводилось важливе місце, насамперед, як зручному осередку гуртування збройних сил новоутвореної коаліції для наступу на Перемишль і Теребовлю. У випадку необхідності оборони Волині, місцем битви могло стати Рожне поле поблизу Бродів, що змусило б обидві сторони вдатися до аргументів зброї. Навесні 1084 р. наступ на галицькі волості не відбувся.
2.2 Брідська земля за часів Київської Русі і Галицько-волинського князівства
На наступних переговорах у Бродах між Мономахом і Ярополком було досягнуто взаєморозуміння, але й цього разу похід на галицькі землі було відкладено. Володимирський князь відкрито виступив проти Києва, що коштувало йому втрати столу і військової дружини.
В цих умовах галицьким Ростиславичам вдалося добитися визнання своїх прав на княжіння у Перемишлі і Теребовлі на Любецькому з'їзді 1097 р., а у битві на Рожнім полі 1099 р. відстояти суверенітет прикарпатських волостей. На думку І. Крип'якевича [33:23]. та Д. Чобота [102:4]. з цього часу Броди стають одним з найважливіших укріплених пунктів у системі оборони Волинської землі, а через століття - Галицько-Волинської держави.
Не беручи під сумнів ці літописні згадки, варто було б дуже обережно запропонувати думку про ідентичність Бродів, згаданих у літописі, з селом Бродів на Горині. [86:53]. Поблизу цього села, розташованого при головній дорозі з Києва до Володимира, у ХІХ ст. існувало два кургани, один з яких нагадував городище. [102:4].
Відомо, що в ХІ-ХІІІ ст. в 30 кілометрів на північ від Бродів знаходилося давньоруське місто Перемиль (тепер однойменне село біля Берестечка). Через нього проходив один з найважливіших в часи Київської Русі шлях, який з'єднував столицю Володимир-Волинського князівства місто Володимир з Києвом. У Перемилі від цього шляху виходило відгалуження, яке йшло на північ через Броди, Плісенсько і далі на Галич. Шлях Перемиль-Пліснеськ-Галич коло Бродів пересікали дві річки. Одна безіменна, яка ще до 1983 р. тепла з Дітківців через територію сучасного комбікормового заводу і впадала у Бовдурку в тому місці, де тепер місток по вулиці Полуботка.
Найвужче місце заплави безіменної річки знаходилося навпроти сучасної вулиці 8 Березня. Сюди і спрямовувався шлях Перемиль-Пліснеськ. Саме у цьому місці знаходився перший брід. Щоб полегшити переправу через заплаву, дно якої було торф'яним, а, отже, важко прохідним, далекі предки місце броду засипали піском. І до наших днів збереглося 40 метрів цього насипу шестиметрової ширини на правому березі заплави. Загальна довжина насипу становила понад 100 метрів.
Минувши перший брід, шлях прямував через сучасні Старі Броди, на виїзді з них його пересікала річка Суховилка (вона пересохла, а ще двадцять років тому в ній ловили рибу). Річку теж долали в брід. Наявність у цьому двох бродів стало початковим стимулом інтенсивного містобудівного розвитку. [80:52].
Однак археологічні дослідження, аналіз виявлених давньоруських матеріалів, дані топоніміки дають підстави стверджувати, що місто могло знаходитися на території урочища Заставки, на околиці Старих Бродів. Саме тут десь могли проходити оборонні укріплення городища, центральна частина якого, можливо, була розташована на високому піщаному пагорбі "Голда" на лівому березі р. Суховилки. Нажаль, в 1950 р. його було повністю знищено підчас будівництва шосейної дороги. [71:24].
Згідно із списком пам'яток історії та культури Бродівського району, археологічний шар, що містить матеріал давньоруської доби, було виявлено в околиці сучасних Бродівських передмість, урочищі "Заставки". Однак планування давньої оселі не досліджувалося.
До об'єднання Галицького і Володимирського князівств князем Романом Мстиславичем в 1199 р., Броди виконували роль

 
 

Цікаве

Загрузка...