WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

п'ятизрубна, в основі має форму хреста. Середній зруб перекритий куполом, який завершується маківкою з хрестом. Бокові зруби перекриті двосхилим дахом.
Після того як в повоєнні роки церква була зачинена, в ній перебувала автошкола. Лише в 1991 р. храм було повернуто до життя і передано греко-католицькій громаді Великих Фільварок.
Окрім приміських сіл, місто оточували місця для розваг - це "панський" парк, сади Гауспера, місцевого равінна Іберштайна. У східній частині міста знаходилось старе єврейське кладовище, яке використовувалося до кінця XIX століття (тепер це стадіон "Ювілейний").
В південному напрямі на відстані одного кілометра від міста знаходився залізничний вокзал. До 1939 р., це був двоповерховий будинок, збудований в стилі неокласицизму, характерний для 50-60-х років 19 століття.
Залізничний рух по лінії Красне-Броди розпочався в 1869 р.. Будівництво лінії вело акціонерне товариство імені Карла Людовика (брата цісаря Франца Йосифа). Після закінчення будівельних робіт нова залізнична вітка також отримала назву Карла Людовика. В 1873 р. брідську колію з'єднали з лінією Здолбунів-Радивилів зі сторони Росії.
В 1873 р. галицький сейм прийняв ухвалу скасувати привілей вільного міста для Бродів. В 1880 р. привілей було скасовано і Броди урівнялися в торгівельних правах з іншими галицькими містами. Після цього місто почало занепадати.
Після розвалу Австро-Угорської імперії восени 1918 р. владу в Східній Галичині, у склад якої входили і Броди, захопила Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР).
Управління Бродівським повітом вимагало створення нових структур влади. Такою структурою став повітовий комісаріат. Перши державним комісаром було призначено поштового урядника Северина Наливайка.
Військовим комендантом Брідського повіту став надпоручник Української Національної ради Думін.
Для забезпечення належного порядку у Бродах було сформовано Українську національну поліцію.
Вукраїнські руки було перебрано, і шкільництво. З перших днів листопада навчання у Брідівській польській гімназії припинилося. Заняття відновилися 9 грудня, але вже 28 грудня комісаріат дав розпорядження про закриття гімназії, так як викладачі, за винятком греко-католицького катехита Софрона Глібовицького, відмовилися скласти присягу на вірність Українській державі.'' С. Глібовицький був призначений першим шкільним інспектором, а дещо пізніше - директором Бродівської української гімназії. У всіх шкодах була обов'язковою українська мова викладання навчання релігії. Після призначення Глібивоцького директором гімназії шкільним інспектором став професор Мандичевський. [36:104].
З початком 1919 р. становище Західно-Української Народної Республіки почало поступово погіршуватись. Українська армія з важкими боями залишала ворогові галицькі села і міста, відступаючи все дальше на схід.
Місто переходить з рук в руки і нарешті у вересні 1920 р. Броди, як і всі західноукраїнські землі, знову окупувала буржуазно-поміщицька Польща, встановивши кривавий режим терору і репресії.
21 вересня 1939 р. мешканці Бродів зустрічали воїнів червоної армії. 27 жовтня прийнято Декларацію про входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.
4 грудня 1939 р. утворено Львівську область. У січні 1940 р. Броди стали центром однойменного району.
Друга світова війна для Бродів обійшлася дорого.
Всього за час свого "господарювання" гітлерівські головорізи стратили в місті 17 тисяч громадян, кількість жертв фашистського терору на території району становить 20 тисяч чоловік; понад 9 тисяч чоловік було вивезено на каторгу до Німеччини. Гітлерівці вщент спалили, стерли з лиця землі села Гуту Пеняцьку, Гутисько Бродівське, Гутисько Літовиське, Майдан Пеняцький; значних руйнувань було завдано селам Бовдури, Паликорови і Малинище. Незважаючи на жорстокий терор, бродівчани не схиляли голови перед ворогом.
Визволили місто від німецько-фашистських загарбників 17 липня 1944 року.
У згарищах і руїнах лежали Броди після війни. Окупанти висадили в повітря залізничний вокзал і колію, електростанцію, мости, зруйнували шосейні шляхи, пограбували підприємства. З 20 тисяч чоловік, які мешкали у місті до війни, тут залишилось усього 700 жителів; з 2280 будинків збереглося 569, але придатними для житла було лише 185. Окупанти завдали місту збитків на суму 278,8 мільйона карбованців.
Відразу ж після визволення бродівчани приступили до відбудови народного господарства.
До 1950 р. Броди практично відновилися. Саме тоді починається розвиток міста.
За короткий час відновили роботу залізниця, районна лікарня, поліклініка. У вересні 1944 р. почалося навчання в семирічній і двох початкових школах; з 12 листопада регулярно почала виходити районна газета "Червоний промінь". До кінця 1944 р. стали до ладу водопровід, пекарні, млини, лісопильний завод, почали працювати бібліотека і кінотеатр.
На початку 1945 р. уже діяла електростанція, згодом- швейна фабрика, консервний завод, райпромкомбінат. Зростала чисельність жителів міста.
Дальшого розвитку набули економіка і культура міста в 50-ті роки. Тоді, зокрема, було проведено реконструкцію електростанції, консервного заводу, швейної фабрики; введено в дію меблеву фабрику, ремонтно-будівельне управління. У 1950 р. збудовано новий кінотеатр на 400 місць. У 1957 р. об'єм промислової продукції Бродів зріс у три, а в 1965-у шість разів порівняно з 1939р.
За роки незалежності у Бродах споруджено пам'ятник Великому Кобзарю, пам'ятники жертвам більшовицьких репресій, січовим стрільцям, афганцям.
У Бродах з'явилося кабельне телебачення, своя радіо телекомпанія, почала виходити газета "Броди вечірні".
Збудовано церкву на Старих Бродах, будується римо-католицький храм, реконструйовано інші церкви.
Однією з перспектив розвитку є створення платної автодороги Львів-Броди-Рівне, що є частиною концесійної автодороги Краковець-Львів-Броди в межах 3-го Європейського транспортного коридору. Держадміністрація спільно з компанією "ЗахідТрансКордон" виготовили технічну документацію на спорудження автодороги. Попередні розрахунки свідчать про її окупність.
В Бродах у 1995 р. з дозволу уряду почав діяти пост Рава-руської митниці. Потреба у митній справі виникла тому, що ряд підприємств представляють молоду державу на міжнародному рівні.
В перспективі планується укрупнення районів по Україні. Так зокрема, Буський район планується об'єднати з Бродівським районом на базі останнього. Це призведе до скупчення у Бродах всієї інфраструктури обох районів, викличе пожвавлення у промисловості і торгівлі, залучить додатковий капітал у скарбницю міста і інвестиції на підприємства.
У жовтні 2002 р. закінчено спорудження нафтопровіду Одеса-Броди. Саме тоді "труба" з'єднала нас з Одесою. З цим новим нафтопроводом є великі
Loading...

 
 

Цікаве