WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

фортифікаційні споруди, передмістя, територія довкола передмістя та основнінапрямки їх розбудови, сучасні підприємства і культурні заклади, релігійні установи.
Структура дипломної роботи визначається змістом проблеми, поставленою метою і завданнями. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, джерельної бази, списку використаної літератури, додатків.
Таким чином в дипломній роботі зроблена спроба дослідити і навести аналогію розвитку міста у минулому і в сучасності.
РОЗДІЛ І
ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ БРІДЩИНИ
Достовірні свідчення про заселення території Брідщини в кам'яну добу отримані лише в 70-80 роки. На території Бродівського району вже знайдено досить значну кількість археологічних пам'яток з підйомним матеріалом з крем'яних виробів, які датуються добою пізнього палеоліту (40-11 тисяч років від наших днів). Більшість цих пунктів представлена лише окремими виробами. Такі знахідки, особливо на берегах річок, інших водних джерел, можуть бути кваліфіковані як сліди тимчасових мисливських таборів. Особливо багато їх в басейнах річок Ікви й Суховилки. З найбільш відомих пам'яток відзначимо пункти біля сіл Гаїв-Дітковецьких, в урочищі Соколівка і Дудина в урочищі Збіг на південній околиці села. Серед основних знахідок на цих поселеннях - крем'яні макролітичні вироби, що покриті переважно білою, молочною патиною. Тут зафіксовано більше ніж по 100 артефактів, в тому числі різноманітні скребки при наявності скобелів, ножів і різців. Численні також відщепи, пластинчасті сколи, відходи та уламки. [106:4]. В цих двох випадках, вірогідно ми маємо справу з базовим мисливськими таборами доби пізнього палеоліту.
До мезолітичної епохи віднесено дещо більшу кількість пам'яток, ніж до попереднього, палеолітичного, періоду. Близько 20 пунктів вже частково або попередньо опубліковано. Це дозволяє розподілити пам'ятки на певні етнокультурні і хронологічні групи та спільності.
До етнокультурної мезолітичної спільності Кунин-Нобель і зокрема, до групи пам'яток Кунин віднесені поселення Броди ІІ в урочищі Горби на північно-східній околиці міста, а також Черниця І в урочищі Загребелька на східній околиці села. Для цих пам'яток характерні специфічні наконечники стріл, як правило, з двосторонньою обробкою черешка. Крім того, наявні численні скребки, різці, ножі та інші вироби. Судячи по аналогах на суміжних територіях, одним із спільності було полювання на північного оленя при збиральництві та рибальстві, що носили допоміжний характер. Ці пам'ятки можуть бути датовані в межах 10-7 тисяч років від наших днів. [41:10].
Найбільш численними є пункти доби мезоліту Незвисько-Молодовської етнокультурної спільності. Це перш за все, декілька поселень і майстерня по виробництву знарядь біля села Попівці в урочищах Бутин, за Двором і Городи. Подібні пам'ятки зафіксовані біля сіл Накваша в урочищі Береги, Гаї в Урочищі Мис, Гаїв-Дітновецьких в урочищі Поле, а також Смільно І і ІІ в районі місцевих дюн. Крем'яні вироби, що складають переважну більшість знахідок на цих пам'ятках, представлені, як правило, макролітичними формами. Серед знарядь переважають скребки на відщепах і пластинчастих скопах, скобелі, на кожній - різці, типологічно близькі до пізньопалелітичних. Одним із основних видів господарської діяльності тут могло бути загінне полювання на відносно значних за розмірами тварин. Пам'ятки датовані 11-7 тисячоліттями до наших днів.
Однією з яскравих ознак класичної мезолітичної доби є геометричні мікроліти у формі трапеції, сегментів і трикутників. Аналогічний виріб у формі трапеції був зафіксований на місцезнаходженні Смільно ІІІ в урочищі Кемпа, в 1 кілометрі на північний захід від с. Смільно. Подібні пам'ятки датуються 8-6 тисяч років від наших днів. [85:71].
Разом з тим Брідщина займає вигідне географічне положення на шляхах з Подністров'я на Західну Волинь вздовж річкових долин.
Після відступу і танення льодовика, коли клімат в Європі зазнавав періодичних змін територію Брідщини заселяли малочисельні мисливські групи.
Перші землеробські общини людей, які в середині V тисячоліття до н.е. вийшли з середнього Подунав'я (тепер територія Угорщини, Чехії і Словаччини) і розселялись в південних районах Польщі та в Західній Волині, обходили лісові райони Брідщини, що тягнулися вздовж північного краю Подільської височини. [85:72].
З середини ІV тисячоліття до н.е. кількість населення поступово збільшувалось на Північному Прикарпатті і в Західній Волині, до складу якої входила і Брідщина. Так, наприкінці ІV тис. до н.е. на північних околицях Брідщини з'являються окремі общини лендельської приналежності, що вели своє походження з Середнього Подунав'я. В другій половині ІV тис. до н.е. вони досить густо розселились на Західній Волині. На початку ІІІ тис. до н.е. в південно-східну частину Брідщини у верхів'ях Стиру переселяються з Поділля група пізньотрипільських общин. Нечисельні трипільські общини проходили і по північній периферії Брідщини на захід, на землі сучасної Радехівщини. Наведені факти дають підстави вважати, що в той час землі Брідщини були покриті лісами і тому були мало придатні для землеробських племен.
Дальше, повільне господарське освоєння земель Брідщини припадає на рубіж ІІІ-ІІ тисячоліть до н.е. В кінці ІІІ тис. до н.е. тут з'являються окремі общини, що були частиною населення так званої культури кулястих амфор. Історія цього населення почалася в ІV тисячолітті до н.е. в північно-західних районах Польщі, але згодом вони почали переселятися на схід. В околицях сучасного села Суходоли вони затрималися на короткий час. Тут досліджено одне із поховань представників цього люду, яке здійснене за особливим ритуалом в кам'яній гробниці.
В першій половині ІІ тис. до н.е. в різних місцях Брідщини перебували окремі общини населення культури шнуркової кереміки, які користувалися досконалою на той час зброєю у вигляді кам'яних шліфованих сокир. Це були напівкочові скотарі. Їм належали досліджені ще в кінці ХІХ ст. поховання кургани поміж Висоцьком і Заболотцями, окремі предмети озброєння, зокрема кам'яна бойова сокира та скарб крем'яних пластин, знайдених в околицях села Хмільового, сліди поселення з слідами крем'яного виробництва біля с. Щуровичів на півночі та інші. [2:78].
Поступове освоєння земель Брідщини відбувалось і протягом другої половини ІІ тис. до н.е., коли сюди прибували племінні групи населення так званої тщінецької культури, які заселили великі простори Польщі та Північної України. Сліди їх короткотривалих поселень виявлено біля с. Конюшків та в інших місцях.
Різке збільшення кількості населення та значне господарське освоєння території Брідщини припадає на першу половину І тис. до н.е. Воно пов'язане з життям племен Висоцької культури (назва походить від села Висоцьке). Результати досліджень і картографування поселень [58:71] та могильників племен цієї культури показують, що
Loading...

 
 

Цікаве