WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

мала лише одну громадську синагогу. З економічним розвоєм почали будуватися храми, фундовані окремими меценатами. Часто нові муровані синагоги, як і християнських храмів, будували з додатковим оборонним призначенням. Подекуди частиною архітектурної композиції була не висока вежа - її використовували не лише для оборони, але і як в'язницю.
Наприкінці ХVІ століття у Бродах вже існувала синагога, що згоріла під час пожежі у 1691 р.. У 1699 р. єврейська громада отримала привілей від Якова Собеського та дозвіл на побудову нової синагоги, яка була зведена на початку ХVІІІ ст. [16:84]. У 1742 р. божниця була знову зруйнована. Згідно з описом синагог Золочівського округу 1862 р., у Бродах було вісім синагог, з них шість муровані і дві дерев'яні [94:24]. Дві найбільші - датувалися 1742 та 1766 роками. Камінь під Велику синагогу заклав рабин Іцхан Горвіц, син Якова Горвіца з Полехова [94:26].
Ця синагога збудована коштами купця Якова Іцховича в центрі міста, на місці згорілої дерев'яної. Про початок будівництва у 1742 р. свідчить напис на вишукано оздобленій таблиці, поміщеній всередині божниці. Дата закінчення будівництва невідома. Відомо лише, що у 1777 р. австрійський уряд дав дозвіл на реставрацію даху божниці [17:44]. 5 травня 1859 р. пам'ятка черговий раз стала жертвою великої пожежі, під час якої згоріло майже все місто [18:93].
При Великій синагозі в Бродах знаходились бібліотека, шпиталь, лазня. Своїм монументальним силуетом бродівська божниця нагадувала львівську. Синагога мурована з цегли, базована на прямокутному плані з квадратними молитовним залом,традиційної орієнтації, основний об'єм - кубічної форми. Від заходу до основного об'єму прилягає, прямокутний у плані, двоярусний об'єм жіночих галерей з кулішем. Будівля синагоги увінчана двоярусним аттиком, нижній ярус якого оздоблений сліпою аркатурою, верхній-плоскими, восьмигранними нішами. Зі східної сторони - в центральному полі другого ярусу аттика вміщений бароковий картуш з гебройським написом. На північному фасаді аттик прорізаний трьома круглими отворами, в його полі також збережений гебройський напис. Гладкі, викінчені профільованими гзимсами фасади, членовані пілястрами тосканського ордеру на три пресла, поля яких прорізані високорозміщеними півциркульними вікнами. Основний об'єм вктрий шедовим дахом. Головний вхід влаштований традиційно на західному фасаді, до нього ведуть сходи. Західний фасад прорізаний вікнами з лучковим завершенням.
В планувально-просторовій структурі синагоги закладено дев'ятипольова схема. Чотири могутні гранчасті стовпи, що з'єднуються підпружними арками, несуть систему хрестових склепінь. Центральне поле перекрите сферичним склепінням. Тут стояла огороджена балюстрадою біма. Пілястри та стовпи, на які опираються підпружні арки, увінчані капітолями іонійського ордеру. У східній стіні збережена ніша Тори. Стіни на висоті 2.5 м від підлоги, з трьох сторін, окрім західної, декоровані сліпим ажурним поясом. Північна стіна основного об'єму прорізана лучковими віконними отворами, які з'єднували жіночі молитовні з головним залом [94:46].
Під час другої світової війни синагога зазнала значних пошкоджень. Зараз божниця в руїні. Втрачені північна і південна синагогіальні портерові будівлі. У 1981 р. місцева влада намагалася відреставрувати будівлю для подальшої адаптації на картинну галерею, однак, через брак коштів роботи припинилися. У 1988 р., на основі історико-архівних досліджень та архітектурно-археологічних обстежень колектив, у складі архітекторів Я. Римара, С. Цимбалюка, за участю мистецтвознавця В. Вуйцино, розробив проект реставрації та пристосування пам'ятки. У 1995 р. через сильні снігопади завалився дах.
РОЗДІЛ ІV
БРОДИ І СУЧАСНІСТЬ.
4.1. Герб і прапор міста.
Як відомо Броди отримали магдебурзьке право у 1584 р. та грамоту про заснування на сучасній території міста у 1586 р. Власник міста Станіслав Жолкевський назвав його на честь свого родового герба -Любич. Очевидно, що цей же знак (у синьому полі срібна підкова кінцями вниз, увінчана хрестом, а ще один хрест - у середині підкови) мало би використовувати й місто, хоча ніяких матеріальних свідчень цього виявити не вдалося. Проте ні назва Любич, ні герб не закріпилися за поселенням. Воно переходить до Конецпольських і в документах вже йменується Бродами, а на міській та війтівсько-лавничій печатках протягом XVII ст. фігурує герб нових власників Побуг (подібний до Любича, різнився тільки тим, що у ньому відсутній другий хрест у підкові). В 1704 р. місто стало власністю Потоцьких, які переносять на брідський герб свій родовий знак Пиляву (у синьому полі срібний п'ятираменний хрест). Цей символ виконував функцію герба Бродів і після переходу Галичини до складу Австрійської імперії (він фігурував на міських печатках, публікувався в австрійських гербовниках і в міжвоєнний час аж до 1939 р. [63:561].
У радянський період до святкування 900-річчя Бродів було створено емблему із зображенням міської стіни з вежею і воротами над рікою, однак офіційного затвердження міською радою цей знак не отримав. У 1993 р. видано друком буклет "Броди", в якому надруковано стилізований силует міської брами над рікою, вписаний у контур плану фортифікаційних укріплень міста з XVII ст.
Зважуючи на те, що давніші герби (Любич, Побуг, Пилява) фактично нічого не розповідали про місто, а тільки задовольняли амбіції його власників, тому ці символи втратили свою актуальність і не можуть надаватися до використання у сучасних умовах (тим більше, що, скажімо, аналогічний герб -Пиляву Потоцькі нав'язали у XVIII ст. і ряду інших міст: Бучачу, Тисмениці, Городенці, Кутам та ін.). Створені у 80-х - на початку 90-х рр. емблеми не зовсім відповідають геральдичним правилам. Тому за пропозицією Українського геральдичного товариства було опрацьовано новий проект герба, а також прапор Бродів (автор - А.Гречило). У них вирішено зберегти схематичний контур плану фортифікацій міста. Подібні зображення увійшли до геральдичної практики досить пізно (з XVIII ст.), але вдало зарекомендували себе. Зокрема, серед сучасних українських міст зображення плану фортифікацій має на гербі Кіровоград. До того ж містобудівельне вирішення Бродів з XVII ст. є дуже цікаве і самобутнє, як геральдичний символ воно вказує на одну з причин зростання міста завдяки функції укріпленого оборонного пункту. Для розкриття назви поселення використано лілею -квітку, що росте на воді й може вдало символізувати Броди, крім того, у геральдиці цей атрибут означає чистоту і порядність. У кольоровому варіанті застосовано синє поле, що вживалося на всіх давніших гербах. На прапорі міста подано гербовий малюнок, що композиційне доповнюється чотирма лілеями по кутах. Загалом нові символи Бродів розкривають назву міста, підкреслюють їх унікальну містобудівельну структуру, вказують на історичну роль, виділяють позитивні риси мешканців. Відповідно до
Loading...

 
 

Цікаве