WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Короткий термін на парафії був О. Петро Каблан.
З 1920 р. Старобрідська парафія вже мала постійного пароха О. Григорія Микитюка. В церковних документах зазначено дуже мало фактів народження старобрідщан в час першої світової війни. Однак цікавим є той факт, що за часів української влади, починаючи з 7 листопада 1919 р., факти народження дітей ведуться не польською і латинською мовами, а українською. Ці записи вів О. Григорій Микитюк аж до 1920 р.. 20 січня 1920 р. на документах стоїть уже печатка греко-католицької церкви Преподобної Діви Марії. Записи зроблено українською мовою зі зображенням Богородиці з Ісусом Христом [104:8].
За отця Кармазина (1926-1932 рр.) було закуплено для церкви дерев'яний престол, вирізьблений в українському стилі майстром Наконечним з Кам'янки-Струмилової. В 1934 р. церква була розмальована. Малювали її маляр з Дітковець Олександр із сином, маляр Луків і брат пароха В. Гаврилюк.
Останнім парохом Старих Бродів був О. Михайло Ковальчук (1938-1941 роки). В 1943 р. він брав участь в останньому водохрещі на Гайківці у Бродах.
Під час воєнних дій у 1944 р. старобрідська церква згоріла. Німецький офіцер заставляв виносити речі, серед яких були книги другої половини XVIII століття, надруковані в Почаївській Лаврі. У кожній книзі був напис, що вона "печатається за володіння їх королівської милості Станіслава Августа Понятовського".
Середвинесених з церкви речей були чаші, фелони, образи, хоругви і т.д. Залишилася тільки зруйнована дзвіниця зі старим цвинтарем. З 1944 по 1946 р. старобрідщани проводили відправи в будинку польських законниць. Але під кінець 1946 р. був закритий і цей тимчасовий храм.
На сьогоднішній день церкву відбудовано. Фундатором будівництва була греко-католицька громада, завдяки допомоговому комітету, який діяв в діаспорі, який очолював Юліан Чорній. 6 серпня 1995 р. новозбудований храм було освячено.
Представники різних релігійних конфесій проживали переважно біля своїх храмів довкола площі Ринок. На півночі площі знаходилися муровані церкви святого Юра і Різдва Пресвятої Богородиці.
Найдавніші письмові свідчення про Святоюр'ївську церкву датуються 1728 роками [9:113]. В одному із актів складному в Брідському замку, говориться про розподіл спадщини померлого міського війта Яцка Дублянського. Згідно запису, на церкву святого Юрія було пожертвувано частину його майна в сумі 100 злотих. В дещо пізнішому інвентарі храму згадується чаша "скутого срібла, мозаїчної роботи і позолочена", яку пожертвувала у 1600 р. для церкви (назва не вказується) Йосифівна Львівська [12:1-56].
Нажаль, всі ранні акти, описи та інвентарі, які б могли точно вказати дату побудови Святоюр'ївського храму, нам не відомі. Тому, можна лише припускати, що церква св. Юра будувалася десь у ХVІІ столітті, одночасно із так званою "великою" брідською церквою Різдва Пресвятої Богородиці.
Однак слід зауважити, що колишній парох села Білявці, автор грунтовних праць із історії України отець доктор Ісидір Нагаєвський в статті "Причини до історії города Броди і його околиць" [78:134] дату побудови Святоюр'ївської церкви визначає 1625 роком, але не вказує джерела такої інформації.
Первісний вигляд храму дещо відрізнявся від сучасного. Серед документів Центрального державного історичного архіву України у Львові зберігаються описи "нерухомого майна... церкви св. Юрія у Бродах" з 1804 р. [12:1-56]. У них говориться, що "церква під назвою святого Юрія великомученика повністю мурована, під гонтовим дахом, ззовні виправлена вапном, Помешкання для парохома при церкві немає, тому священик проживає із свого кошту аж поки не збудується плебанія. План для помешкання парохіального є визначений на цвинтарі при церкві..." [12:46].
Посередині купола на церкві розміщувалася мініатюра вежа з чотирма вікнами, на вершині якої стояв позолочений хрест. Як зазначає історик-домініканець Садок Баронч в монографії "Вільне місто торгове Броди": "Вхід до церкви становив передню вежу, у якій розміщалася дзвіниця" [113:37]. В ній знаходилося 5 дзвоників, найбільший з яких важив 19 центнерів. Згідно напису на західному фасаді храму дзвіниця була споруджена у 1749 р..
Розкішною і багатооздобленою була внутрішня частина храму. Особливо виділявся мистецьки виконаний іконостас овальної структури з "царськими воротами", виготовлений на пожертвування грецьких купців. Завдяки їхній постійній опіці церкву святого Юрія в народі іноді прозивали "купецькою церквою". Цікавий опис внутрішньої обстановки храму подає Венедикт Площанський в статті "Галицько-Руське торгове місто Броди" (1868 р.): ... Царські ворота прикрашені зображеннями чотирьох євангелістів і позолоченою святительською митрою. Головний престол під балдахіном має грецьку ікону Богоявлення і (в горі) Розп'яття Христового. Крім головного жертовника є тут ще до сьогодні декілька бокових вівтарів, зокрема: святого Миколая, побудований в 1811 р. (біля дверей). Введення Пресвятої Марії, Теклі і Варвари. При вході в церкву видно полівій стороні престол Розп'яття Христового з іконою у природній зріст людини..." [84:160].
В другій половині ХІХ століття (можливо в 1867 р.), під час реставрації храм був дещо перебудований: передню вежу - дзвіницю розібрали, а до північної стіни церкви зробили прибудову. Тоді ж був зроблений ще один вхід з південного боку [82:2].
Час побудови церкви Різдва Пресвятої Богородиці, як і церкви Юра, невідомий. Ерекційна грамота від 13 грудня 1718 р., за якою тодішній власник Бродів Станіслав Потоцький, наділив церкву деякими землями. В цьому ж документі говориться, що церква тут була давно, але не має ніяких фондів [13:1-46].
Венедикт Площанський так описує церкву: "Церква кам'яна 91/4 сажнів і 31/2 сажні широка, покрита дахівкою і обведена штахетами. Вище даху підноситсья дві вежі. Перша-вища, є над входом до церкви, заступає дзвіницю і містить в собі міський годинник. Друга-середня, становить купол церкви. По сторонах церкви добудовані криласи: направо крила Божої Матері, наліво - Пресвятої Трійці. В головному престол є дві ікони на полотні: Божої Матері і Розп'яття" [13:43].
До сьогоднішнього дня зовнішній вигляд храму майже не змінився. Внутрішній інтер'єр церкви складався із престолу, по обидві сторони якого були різні із дерева херувими. Прозорі царські ворота, різані із м'якого дерева, як і бічні двері в стіні прикрашені вгорі іконостасами, живописними фресками. В криласі по-праву руку є вівтар з іконою Божої Матері (і святого Іоана Хрестителя, яка була взята із церкви Чесного Хреста) [84:164]. В криласі, по-лівій стороні є великий вівтар Пресвятої Трійці. На всіх цих престолах знаходилося багато срібних речей, які в 1784 р. віддано в окружну касу з тим, що грошова їх вартість потрібна буде на обновлення погорівшої тоді церкви, що підтверджує новий опис тих речей і видана квитанція [84:165]. Парафіяльний будинок побудований з каменю в
Loading...

 
 

Цікаве