WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

площі інших середньовічних міст, наприклад Львова, мав посеред площі блок будівель. По скільки в Бродах ярмарок тривала два тижні [30:288], тому тут були склади і торгові ряди. З 1640 р. на площі починають будувати муровані кам'яниці [71:35]. Проживали тут представники різних національностей: русини (українці) і поляки, шотландці [110:28-31] і євреї, а пізніше і вірмени [28:372]. В середині ХІХ століття на площі Ринок нараховувалося близько 200 мурованих купецьких будинків, частина яких була покрита мідною бляхою, а частина черепицею [117:45:48].
В перші віки християнства на українських землях княже місто Броди, напевно, що мало свій храм. Але знищений у 1241 р. Батиєм, поховав у попелі й свої святині. Через віки довелося відроджуватися Старим Бродам. Їх населення дуже розпорошилося, а тому не було спроб до відбудови міста. Лише з часом княжий город відродився в поселення. Вік за віком, переборюючи складності історії і буття, війни, хвороби, голод, зростало й утверджувалося населення на старобрідській землі. Був побудований і храм. В "Шематизмі" за 1938 р. записано, що Старі Броди мають церкву під іменем Собору Пресвятої Богородиці, яка побудована в 1743 р.. В "Документі існування парафії греко-католицького образу в Старих Бродах під іменем Собору Пресвятої БогородиціЗолочівського повіту" за номером 302, який початий 1798 р. і закінчений 1804 р., занотовано комісією відвідань таку інформацію: "Церква Старобрідська Пресвятої Богородиці зроблена зі соснового дерева на дубових підвалинах у формі хреста з великою банею посередині під гонтовим дахом. Дзвіниця теж з дерева соснового під гонтою.
Хата пароха на городі при цій церкві, стара, покрита соломою. Стайня також під соломою, стара. Хата для дяка під солом'яним дахом, стара".
Церковний двір був збудований і утримувався на кошти парафіям. У цьому ж документі записаний витяг з іншого документа, датованого 10 жовтня 1783 р.. В ньому зазначено, що граф Йозеф Потоцький надав церкві грунт для вічного користування. Про це занотовано в "Книзі Бродівського воєводства Волинсько-Кременецького повіту" 14 липня 1772 р.. Ці записи в документах про передачу грунту церкві були зроблені при О. Петру Капустинському. В них зокрема згадується, що церква не мала грунту, тому він, Потоцький, надає їй грунт під самою церквою з помешканнями для священика і дяка, і під шпиталь для бідних та хворих. Далі перечислюються церковні землі: довкола хати й обійстя з фільварком; грунт під самим обійстям на півдня оранки; в кінці городу косовисько від фігури рівно з цвинтарем; поле до засіву, поле Бабинця (8 днів оранки), поле від Дубини (5 днів оранки); клин під Дубиною, поле Німецький горб (6 днів оранки), поле від межі Грицька (2 дні оранки), поле за княжим ставом, горб з деревами, старий сад між полями від рога Федька, сіножать на Дячих Горбах і т.д.
За цю землю Бродівський деканат повинен був відправити в місяць 101 Службу Божу за померлих з роду Потоцьких. Передача землі Потоцьким була підтверджена його родовою червоною на лаку печаткою 14 березня 1764 р.. Достовірність цього документу підтверджують уже 5 лютого 1804 р. священик Старих Бродів І. Шуневич і декан Я. Гребовецький. Сам документ підтвердження узаконений білою судовою печаткою м. Бродів. В частині цього документа під назвою "Інвентар" повідомляється ще раз, що 14 березня 1764 р. задукоментовано, як дату передачі графом Потоцьким землі церкві. В Кременецьких актах це занотовано 14 липня 1772 р.. В 1783 р. відбулася перша візитація єпископа на парафію [107:8].
У 1819 р. Старобрідська церква була перебудована, про що згадується в "Шематизмі" за 1938 р. в короткій довідці про храм. Церква збудована з дерева в гуцульському стилі з двома лавами.
Старі Броди за часів Австрії перетворилися в промислову частину Бродів. Зростала кількість греко-католицького населення. Це вимагало розширення храму. Ю. Чорній в статті "Церква та культурне життя в Старих Бродах: церква, парафія і священики", опублікованій у збірнику "Броди і Брідщина", пише про церкву 19 століття та причину її відбудови: "В двох бічних навах було по два престоли, з яких один був присвячений св. Теклі- патронці церкви. Тим то день св. Теклі був призначений святом". Старобрідська церква була віддана під патронат св. Теклі правдоподібно на бажання фундатора, який збудував цю церкву в пам'ять своєї померлої дружини або дочки. Цей магнат, як кажуть, мав жити на маєтку, який пізніше став фільварком єврейа Бялопольського, побудований на горбу на фільварецькому та дітковецькому боці річки, навпроти церкви (знищеної в Першу світову війну). "Загсові книги" Старобрідської церкви за 1866-1838 роки зберегли імена парохів храму і прізвище старобрідщан.
У 1866-1870 рр. парохом храму був О.Ів. Демчинський за декана М. Лотоцького. Записи народження в церковну книгу заносили О. Григорій Войтович аж до 1882 р.. Багатолітнім парохом церкви стає О. Іван Мричлидович, який правив при деканах О. Юрію Гуркевичу та О. Анатолію Долинському. В церковних записах занотовано, що з 13 вересня 1893 р. він почав користуватися печаткою греко-католицької церкви св. Михаїла в Дітківцях. До цього в документах спеціальної церковної печатки не виявлено. Старобрідська церква довгий час відносилася до Дітковецької парафії. За часів О. Мриглидовича, вдруге, в 1902 р., була перебудова старобрідська церква. Цей факт засвідчено в "Шематизмах" за 1910, 1924, 1938 роки.
Ю. Чорній згадує, у зазначеній вище статті, такий факт при перебудові храму: "... при основному відновленні церкви (гонта на ній замінена, відремонтовано стіни і фундамент) знайдено під престолом св. Теклі гробовець. У тому гробівці була похована жінка на ім'я Текля. Знайдені біля її тлінних останків дорогоцінності, як перстень, браслет та інші прикраси, вказували, що вона була з багатого роду. Там знайдено ще й камінну запечатану пляшку з останками згущеної рідини. Побожні робітники твердили, що це свячена вода, а скептики казали що це - "горілка з медом так згусла, що можна було її ножем різати" [105:226]. "Шематизм" 1905 р. подає дані, що Стародрідська церква під іменем Собор Пресвятої Богородиці мала 675 парафіян, 40 дітей з передмістя ходили до Бродів, а школа на Старих Бродах була польська 2-класна. Така інформація подана про церкву і в "Шематизмі" за 1910 р. [105:226]. З 1912 по 1925 р. парохом старобродської церкви був О. Григорій Микитюк. Старобрідська парафія не була самостійна і належала до великої парафії на Дітківцях, в скарбницю якої входила велика частина доходів зі Старих Бродів. Ю. Чорній згадує в своїй статті: "З вибухом першої світової війни старобрідська церква мала в банку 40 тис. австрійських крон, що на той час становило поважний маєток. Розуміється, що ті гроші пропали".
Передостатнім довголітнім парохом був О. Іван Мриглидович, за переконанням москвофіл. Коли у 1914 р. село зайняли російські війська, він перейшов на православ'я.
Loading...

 
 

Цікаве