WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

від Гути Пеняцької. Планувалась також акція нападу польських бойовиків на Жарків. Про це стало відомо з листівок, що появились у селі через певний час після вбивства німцями Володимира Гринаха. Член активу ОУН В.Гринах був виданий німцям фольксдойчером Котовським. За Гринаха помстились українські партизани. Вони спалили маєток Котовських у Жаркові. Саме після згаданих подій і з'явились у селі листівки з натяком на "веселі" Різдвяні свята. Для захисту Жаркова з Волині прибув загін УПА. Українські партизани розквартирувались в кожній хаті.
Не наважившись напасти на Жарків, польські бойовики вдались до інших методів помсти. Справою їхніх рук є вбивство директора Ясенівської школи Івана Вавріва і його дружини. [112:270].
Брідщина має славні традиції визвольних змагань 40-50-х рр. Невмирущою славою вкрилися імена П.Полтави, Підкови, Чупринки, Стефанівського, Ржи, Комара, Байди, Нечая, Берези, Потапа, Хмурного, Шума, Боровича і багатьох інших борців за волю України із сіл, хуторів, містечок Брідщини. Незламною була їх любов до Батьківщини, твердою віра в майбутню незалежність України, великою -відданість ідеї. [74:2].
Вагомий внесок у визвольні змагання зробили жінки і дівчата. Пам'ятатимуть імена Ольги Шабатюк - засновниці Підкамінського осередку УПА, зв'язкової Марії Каменської - Дубас ("Лєна"), Марії Кушпоти ("Галичанка"), Лесі Онищук ("Граб"), Євстасії Діжак ("Тамари"), що загинула в криївці біля села Гаїв, Люби Сухович ("Криця"), Іоанни Швайки ("Леся" - "Славка"), Теклі Ладзінської та багатьох інших. [97:1].
Найбільш багаточисленні загони були в селах Берлині, Пісках, Жаркові, Суховолі.
На теренах нашого району воював Петро Полтава заступник Генерального Секретаря УГВР, командир УПА, член проводу ОУН, колишній вояк дивізії "Галичина". Нажаль він загинув зимою 1951-1952 рр., однак брідчани завжди пам'ятатимуть героя. [74:3].
У 1944 р. в селі Жарків був замучений більшовиками 20-річний юнак Василь Семків. Йому живому ножем на плечах різали тризуб, дерли шкіру. Але герой повстанців не видав. [91:2].
Безстрашною патріоткою проявила себе жителька села Жарків Марія Стельмащук. Марія допомагала сотні "Свобода", коли її стрільці підійшли до Жаркова. В кінці війни енкаведисти схопили її, після страшних тортур і допитів відправили у тюремні застінки Львова, а згодом - у Сибір. Цим шляхом пройшло багато зв'язкових, які допомагали УПА. [91:3].
Гута Пеняцька. Так називалося село, що існувало на Брідщині до 1944 р. В період Другої світової війни це поселення розділило долю сумнозвісної білоруської Хатині. Наприкінці зими сорок сорок четвертого, 28 лютого, Гута Пеняцька була спалена німецькими фашистами. У вогні згоріло 172 двори і більше 1000 громадян - дітей, жінок, стариків. [112:269].
На початку березня 1944 р. народні месники 1-ї Української партизанської дивізії під командуванням П. П. Вершигори та партизанського з'єднання М. І. Наумова розгромили ворожі гарнізони в селах Монастирку, Руді Бродській, Станіславчику, Сидинівці, Смільному, Луговому, Хмільовому. 19 березня партизани-наумовці зайняли залізничну станцію і південно-західну частину Бродів, перерізавши Львівське шосе і залізницю. В цей час з півночі й сходу на місто наступали війська 1-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова. 20 березня 1944 р. частини 13-ї армії генерала М. П. Пухова з боями оволоділи селами Митницею, Королівкою, Комарівкою, Корсовом, Лешневом, Пісками і підійшли до північних околиць Бродів. [52:22].
21 березня підрозділи 209-го стрілецького полку підполковника Н.Е.Бачкова 162-ї стрілецької дивізії зайняли північну частину міста і стали з боями просуватись до його центру. Проте гітлерівському командуванню вдалося перекинути оточеному в Бродах угрупованню значну кількість танків і піхотну дивізію. Бої набрали затяжного характеру. Особливо запеклими і кровопролитними вони були в кінці березня - на початку квітня. Частини 287-ї стрілецької дивізії, завдаючи ворогу великих втрат у живій силі і техніці, просунулись до східних околиць.
З початком липня 1944 р., коли здеморалізовані німецькі частини ледве стримували натиск радянських військ, згідно наказу німецького командування в район Бродів передисловокується Українська дивізія СС "Галичина". Сформована в 1943 р. з українців-галичан дивізія пройшла неповний курс навчання в Нойгаммері і згідно розпорядження Головної Квартири Армії спішним порядком мала зайняти другу лінію оборони в районі західніше Бродів. Підпорядкована XIII армійському корпусові, вона представляла собою окрему військову одиницю в складі трьох полків піхоти з сотнею протитанкової артилерії (сотня розвідки, дві бойові сотні та сотня важкої скорострільної та гранатометної зброї), полку польової і дивізіону зенітної артилерії, дивізіону зв'язку, саперного куреня і яка підлягала безпосередньо штабові дивізії. Частини дивізії, проте, не мали жодного бронетанкового чи авіаційного забезпечення.
Таким чином, необстріляна в боях ІУД "Галичина" була кинута в найбільш небезпечну ділянку фронту на лінії Монастирок - Ражнів- Голосковичі - Суходоли - Пониква.
Кинута на призволяще дивізія "Галичина" понесла величезні втрати. Тільки 1/4 її кількісного складу вдалося прорватися крізь тісне кільце оточення. [83:1-4].
Визволили місто від німецько-фашистських загарбників 17 липня 1944 р. частини 172-ї Павлоградської ордена Суворова стрілецької дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу генерал-майора А. А. Краснова, 117-ї гвардійської Бердичівської стрілецької дивізії генерал-майора Т. І. Волковича і 149-ї стрілецької дивізії генерал-майора А. А. Орлова. В боях за визволення Бродів особливо відзначились 388-й і 514-й стрілецькі полки, очолювані майором С. І. Івановим та підполковником І. М. Миргородським, бронепоїзд 58-го дивізіону капітана І. С. Мериджанова, який вогнем підтримав наступаючу піхоту, батальйони Героя Радянського Союзу майора Л. І. Полякова, майора І. В. Соколова, капітана С. Є. Враскова. "В результаті стрімкого маневру радянських танкових, кавалерійських і стрілецьких частин,- повідомлялось в оперативному зведенні Радянського Інформбюро за 19 липня 1944 р.,-завершено оточення угруповання німецько-фашистських військ західніше Бродів". Утворився так званий Бродівський котел. Три доби, з 20 по 22 липня, тут точилися жорстокі бої, в ході яких було повністю розгромлено вісім ворожих дивізій, у тому числі дивізію СС "Галичина" знищено 38 тисяч німецьких солдатів і офіцерів, узято в полон трьох генералів. Радянські війська захопили понад тисячу гармат, 1500 автомашин, велику кількість танків та іншої бойової техніки ворога. Розгром бродівського угруповання противника був великою перемогою радянських військ на першому етапі Львівсько-Сандомирської операції, що в значній мірі сприяло подальшому успішному наступові військ 1-го Українського фронту на Львів і далі до Вісли і
Loading...

 
 

Цікаве