WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

вірили, що визволивши Київ від більшовиків, разом з армією УНР звільнять Галичину від поляків. Та, на жаль, історія розпорядилася інакше: пройшовши з боями довгий шлях, рештки Галицької Армії були змушені шукати притулку на чужині - в Чехословаччині, а Галичина, загарбана поляками, стала "східними кресами" Польської держави. [40:140].
Під час польсько-радянської війни 1920 р., виганяючи з Радянської України польських мілітаристів, Червона Армія підійшла до кордонів Східної Галичини. 26 липня 1920 р. у Броди вступили бійці Першої Кінної армії. Тривалий час у місті знаходився штаб Першої Кінної армії. [52:12].
Ревком прийняв рішення про встановлення восьмигодинного робочого дня і введення загальної трудової повинності. Для забезпечення безперебійного харчування створено їдальню на 600 місць. Урожай, зібраний на колишніх панських і монастирських землях, було розподілено серед трудовогонаселення повіту. Велика увага приділялася розвиткові народної освіти: організації шкіл, залученню всіх дітей до навчання. Налагоджувалося суспільно-політичне життя міста: створено перший повітовий комітет Комуністичної партії Східної Галичини, який очолив Юрій Пелещак, почали діяти профспілкові і комсомольські організації. Однак обставини, що склалися на фронтах громадянської війни, змусили радянські частини залишити Броди. Повітовий ревком теж згорнув свою діяльність.
У вересні 1920 р. Броди, як і всі західноукраїнські землі, знову окупувала буржуазно-поміщицька Польща, встановивши кривавий режим терору і репресій. Про репресії свідчить і телефонограма, в якій говориться про затримання комуністичних елементів які розклеювали листівки.
Проте, водночас друкувалася газета "Брідські вісті" українською мовою.
2.5 Броди у роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
17 вересня 1939 р. радіо принесло звістку про початок "визвольного" походу радянської армії на Західну Україну та Західну Білорусію. В цей день з ініціативи комуністів у Бродах було створено повітовий революційний комітет, а в Поникві, Пониковиці, Заболотцях, Дітківцях та інших селах - сільські ревкоми. Головою повітревкому було обрано М. Й. Олексюка, начальником робітничо-селянської гвардії - П. П. Чобота. 18 вересня загін озброєних гвардійців захопив приміщення повітового староства, управу поліції.
21 вересня 1939 р. мешканці Бродів зустрічали воїнів червоної армії.
Народні Збори 27 жовтня схвалили Декларацію про державну владу на Західній Україні.
Того ж дня прийнято Декларацію про входження Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Народні Збори затвердили Декларацію про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель та про націоналізацію банків і великої промисловості Західної України. Голова Бродівського тимчасового управління М. Й. Олексюк увійшов до складу Повноважної комісії, яка подала Верховній Раді СРСР та Верховній Раді УРСР подання про возз'єднання Західної України з УРСР у складі СРСР. [52:17].
Позачергова п'ята сесія Верховної Ради СРСР та позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР прийняли закони про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік із возз'єднанням її з УРСР.
4 грудня 1939 р. утворено Львівську область. У січні 1940 р. Броди стали центром однойменного району. Відразу почали діяти радянські і партійні органи, які скеровували зусилля трудящих на розгортання соціалістичного будівництва. В місті було націоналізовано всі промислові підприємства. Завдяки розширенню виробничих приміщень і введенню в дію нового * меблевого цеху колишній тартак перетворено на великий лісопильно-паркетний oзавод: кількість робітників на ньому в 1940 р. збільшилась удвоє, а випуск продукції у порівнянні з попереднім роком зріс утричі.
З'явилися нові підприємства: промкомбінат, плодоовочевий заводи, фабрика валянків, чотири кооперативно-промислові артілі. Уже в 1940 р. у місті повністю ліквідовано безробіття.
24 березня 1940 р. бродівчани уперше взяли участь у виборах до найвищих органів Радянської влади - Верховної Ради СРСР та Верховної Ради УРСР. Невдовзі відбулися вибори до місцевих Рад.
Змінювалось місто: ремонтувалися вулиці, прокладалися нові тротуари, збільшувалася протяжність електромережі і водогону. Відкрито лікарню на 100 місць, поліклініку, рентгенкабінет, пологове відділення. Запроваджено безплатне медичне обслуговування. Безплатним стало і навчання. Діти одержали можливість здобувати освіту рідною мовою у двох середніх, трьох неповносередніх і трьох початкових школах. Для робітничої молоді відкрито вечірню школу; діяли гуртки по ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Осередками культурно-освітньої роботи стали районний Будинок культури, два кінотеатри, бібліотека, шість клубів і хат-читалень.
Але поряд з цим на території краю відбувалися і інші події.
Сильний стук у двері і крик: "Открой! Открой! Быстро открой!.. Вы как изменники родины именем закона советской власти переселяетесь пожизненно… Полчаса времени, собирайтесь!" [62:368].
Такі слова почули не в одній родині на Брідщині. Люди хто мовчки, а хто плачучи зібрали свої речі нашвидкуруч, збирали дітей, вбирались самі і виходили з хатів у невідомість. Конвоїри штурхали прикладами людей, підганяли. Всіх грузили на товарні поїзди, які рушали і везли "изменников" на нове місце проживання. Одних вивозили на Сибір, інших - в Середню Азію.
"З кожним днем ставало все гірше і голодніше. Майже всі почали хворіти на малярію і дизентерію. Кинулася страшна нужда - воші. Вимерли всі малі діти, потім пухли і вмирали чоловіки, потім - жінки. Смерть заглянула всім нам у вічі. В бараку лежали трупи, а поряд - байдужі до всього, втомлені, в мокрі одежі ті, що ще ходили на роботу. Інші лежали і чекали на свою смерть, яка була збавителькою від страждання. Голод був страшний, безжалісний, твердий і кістлявий." [62:371].
Таке становище було у таборах куди були поселені вивезені брідщани і жителі інших міст України.
В день вступу німців у 1941 р. на території СССР в тюрмах була знищена не одна сотня політв'язнів.
У травні 1941 р. відбулося в Бродах гучне травневе святкування з участю однієї кінної дивізії. Кавалеристи були добре вдягнені, на баских конях. Генерали та вищі старшини червоної армії були також ; на прекрасних конях і в білих рукавичках. [90:364].
Війна 1941 р. розпочалася масовими нальотами німецької авіації, яка й знищила на брідському летовищі всі радянські літаки.
Головні сили німецьких військ групи армії "Південь", наступаючи на Дубно, створили серйозну загрозу ворожого прориву на Київ.
Вечером 22 червня було прийнято командування Південно-Західного Фронту рішення про здійснення операції на розгром ворожої групи військ. На це виділялося шість механізованих корпусів.
По наказу командування фронтом, удар з півночі, зі сторони
Loading...

 
 

Цікаве