WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

Броди як адміністративний і культурний центр Львівщини, історія і сучасність - Дипломна робота

посередині.
Такі грошові знаки були в обігу від 14 квітня 1919 р. до приходу польської армії 23 травня 1919 р. До цього часу діяв Брідський повітовий комісаріат. І хоч 24 червня 1919 р. Броди були знову звільнені військами Галицької армії, проте вже через 3 дні українські частини були змушені відступати перед сальвою і добре озброєною польською армією генерала Галлера. На допомогу Галицькій Армії ішли підрозділи, сформовані безпосередньо в повіті Броди. Зокрема, Ясенівська та Боратинська "штрафна" сотні брали участь у боях під Львовом, одна Брідська сотня - під Белзом, а ще одна-знаходилася в складі залоги м. Дубна. [100:179].
Тим часом польська армія зайняла Перемишль, Ярослав, Хирів. Румунія зі своєї сторони захопила Буковину. Це змусило уряд Західно-Української Народної республіки звернути особливу увагу настворення міцної, боєздатної армії. Ще із листопада Державний секретар військових справ Дмитро Вітовський оголосив наказ про загальну мобілізацію населення.
На основі підрозділів УГА були сформовані бойові групи "Старе село", "Схід", "Щирець", "Хирів", "Північ", "Угнів" та інші. У Красному знаходився авіаційний загін у складі 20-ти літаків. Ним командував сотник УСС Петро Франко - син видатного письменника Івана Франка. [101:5-6].
Реорганізація української армії дала позитивні результати. З початком зими 1918 р. на окремих ділянках фронту галичани розпочали наступ.
14 травня 1919 р. об'єднані польські війська розпочали стрімкий наступ на правому крилі українсько-польського фронту. В результаті напружених боїв поляки захопили Белз і Кристонополь. 21 травня батальйон солдатів під командуванням капітана Родзинського форсував р. Стир під Берестечком і після короткого бою зайняв Берестечко. У цей же день передові польські загони вступили у село Піски на Брідщині. Ворожа армія наближалася до Бродів.
22 травня 1919 р. між 17 і 18 годинами українські військові підрозділи згідно наказу Начальної Команди залишили місто Броди. Відхід частин мав прикривати загін з 200 стрільців під командуванням сотника Королевича. Проте боєздатність цих сотень була настільки слабкою, що про якусь оборону міста не могло бути й мови. "Я сам сотенний комендант, - говорив Королевич, - ніяких старшин зо мною нема, а сотня зорганізована з нашого повіту, і всі люди майже по-цивільному - мають кріси і по кільканадцять набоїв, і я з тим маю обороняти місто Броди без коменданта -старшини." [100:177].
Місто було залишене без жодного пострілу, а 23 травня у Броди вступили передові частини польської армії. Відступаючи, галичани в кінці травня залишили останні населені пункти Брідського повіту: села Попівці і Нем'яч. 1 червня туди увійшли польські війська.
Українська Галицька Армія відходила на територію Тернопільщини. З початком червня її війська перейшли р. Дністер і зайняли оборону в так званому "Борщівському трикутнику", окресленому річками Збруч, Дністер і Серет. [50:81].
Та уряд ЗУНР і командування УГА все-таки зуміли виправити здавалося б уже безвихідне становище. Переможним боєм під Ягільницею 7 червня 1919 р. розпочалася відома Чортківська офензива - стрімкий контрнаступ української армії. В бою за Чортків корпус полковника Мирона Тарнавського несподіваним ударом з тилу завдав відчутної поразки польській дивізії В. Сікорського, утворивши таким чином пролом у ворожій обороні. Швидким маршем були звільнені Бучач і Тернопіль. 20 червня українські частини знову вступили на територію Брідського повіту.
Польське командування зробило спробу закріпитися на лінії Нем'яч -Підкамінь - Літовище, розмістивши там 4 і 5 піхотні полки. Проте натиск стрільців 9 бригади Першого корпусу УГА змусив поляків залишити зайняті позиції. Наступного дня було визволено Підкамінь, Шишківці і Звижень. В бою біля Манаєва стрільці Першого корпусу відбили 2 атаки польських жовнірів і в контрнаступі зайняли Лукавець. [66:10].
Зранку 23 червня 1919 р. частини Першого корпусу увійшли в Броди. Безперервні бої виснажили сили Галицької Армії. Польське командування зуміло зосередити на лівому крилі фронту проти Першого і Другого корпусу УГА значні резерви. З іншого боку галичани зіткнулися з другим, не менш небезпечним ворогом. Ним була червона армія. Ще в середині травня 1919 р., прорвавши оборону військ Української Народної Республіки під Ямполем, більшовики здійснили рейд по тилах УНР. 20 травня 3-тисячний загін черовноармійців майже без бою оволодів Кременцем. Цей напад був настільки несподіваним, що українська залога міста не змогла вчинити жодного опору і в паніці розбіглася.
На початку червня 1919 р. підрозділи червоної армії підійшли до умовної границі між УНР і ЗУНР. Вона пролягла по старому австро-російському кордоні між Бродами і Радивиловом. На цей час ця територія була окупована польськими військами, "6 червня 1919 р. сильні більшовицькі відділи заатакували вздовж гостинця Дубно - Броди і зайняли Радивилів, писалося в донесенні до польського командування. Наші відділи відступили з Радивилова на Броди і зайняли лінію Язлівчик - Клекотів - Гаї Лев'ятинські і стоять від Лідихова до Залозець на давніх позиціях." [21:75].
Інші більшовицькі загони, підкріплені місцевими селянами, концентрувалися на захід від Бродів і Кременця з наміром захопити Броди і Збараж. [21:81].
Очевидно, що більшовицькі підрозділи в тилу Української Народної Республіки являли неабияку загрозу для Галицької Армії. Мабуть тому командир Першого корпусу Осип Микитка 24-25 червня 1919 р. вів переговори з командуванням червоної армії, заключивши з ним тимчасову угоду. Напередодні цих переговорів більшовики відбили Броди, залишивши згодом місто галичанам. [40:133].
23 червня 1919 р. польська армія перейшла у широкий контрнаступ по всьому фронту. Змучені стрільці української армії без належного озб-роєння, боєприпасів і резервів боролися за кожен клаптик землі. Біля Підлисся на Білій горі розгорівся нерівний бій, у якому курінь стрільців 3 бригади УГА при підтримці артилерійської батареї Володимира Ґалаґана з останніх сил відбивав численні атаки польських уланів.
У цей час польські легіони зайняли Кадлубиська (Лучківці) і Підгірці. Сильне вороже угрупування загрожувало Бродам. 28 червня 1919 р. УГА залишила місто Броди. Одночасно туди вступили передові загони польської армії. Станом на 29 червня польські війська вже займали позиції по лінії Звижень-Гутисько, Літовищі-Черниця, (полковник Добровольський), Суховоля - Гаї Дітковецькі (полк. Палле), Броди (майор Боньча) та вздовж р. Слонівки і колишньої Австро-російської границі (2-й полк уланів). Українська армія відступала в глибину Галицького Поділля. 16-18 липня притиснуті до Збруча курені галичан вели останні бої з ворогом, прикриваючи перехід основних сил армії на територію Великої України. 17 липня останній стрілець УГА залишив Галичину. Уряд Західної область Української Народної Республіки і її армія
Loading...

 
 

Цікаве