WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Балинці – моє село. - Реферат

Балинці – моє село. - Реферат

товариство "Колос" . Популярними стали такі види спорту як:футбол, теніс, волейбол, лижі. Штангістів тренує тракторист колгоспу Д.І. Медведик, футболістів - механізатор М.Кульчицький.
Трудівники Балинців створюють не лише матеріальні, а й духовні цінності. Міцно увійшли в побут нові звичаї й обряди. Цікаво відбувається в селі зустріч Нового Року. Аматори клубу й учні старших класів у новорічний вечір в маскарадних костюмах поздоровляють жителів села з Новим Роком і співають новорічних пісень. Дід Мороз і Снігурочка на санях розвозять і вручають подарунки почесним колгоспникам та передовикам виробництва. Для реєстрації одружень при сільраді відкрито кімнату щастя. В день весілля сюди приходять молоді. Їх супроводжують оркестр, гості, дружки, свідки й батьки. Лунають весільні пісні. Молодих вітають голова і секретар сільської Ради, секретар комсомольської організації. Молоді дають клятву вірності, обмінюються обручками. Після урочистої реєстрації шлюбу під звуки оркестру молоді виконують танець щастя і в супроводі гостей під звуки маршу повертаються додому, де відбувається весільний бал.
Виросли нові трудівники - господарі своєї землі, передовики сільського господарства, свідомі будівники нового життя. Герої Соціалістичної Праці М. О. Яремійчук і М. П. Ферлей не тільки передовики виробництва, а й активні громадсько-політичні діячі. М.О. Яремійчук у 1955-1958рр. Була депутатом Верховної Ради УРСР, делегатом 23 з'їзду КП України, учасником ряду Пленумів ЦК КП України. Тепер М.О.Яремійчук - депутат Івано-Франківської обласної і Балинцівської Рад депутатів трудящих, член Івано-Франківського обкому і Снятинського райкому КП України, член правління республіканського товариства "Знання". М.П. Ферлей - депутат Снятинської районної Ради Вони часто виступають перед трудящими з лекціями й доповідями, беруть активну участь у роботі колгоспної школи передового досвіду.
Авторитетом серед населення Балинців користуються депутати сільської Ради. Добре працюють постійні комісії: сільськогосподарська, охорона здоров'я, соціального забезпечення, народної освіти, соціалістичної законності та ін. За їх ініціативою в селі на честь 100-річчя ленінського ювілею закладено парк, завершується будівництво середньої школи. Розпочато спорудження цегельного заводу, будинку культури.
Ще кращими стануть Балинці у майбутньому.
В.М. Василевський, Е.О. Качуляк, М.Ю.Пернеровський
Кожне місто, містечко, село нашої області має свою неповторну історію, переважно невідому навіть більшості його жителів.
Історія села Балинці Снятинського району Івано-Франківської області
Балинці - мальовниче село Покутського краю. На території Балинець зустрічаються знахідки часів Київської Русі. За народними переказами Балинці засновано у XII-XIVст.
Іноді село мало назву "Балканський хутір"(від слова "балка"). Це припущення підтверджується тим, що навіть і досі на околиці села збереглися рештки земляних укріплень, де знаходили посуд тих часів.
Легенда розповідає, що у XIII ст. на захід від Балинець існувало село Петровець. Коли монголо-татари ішли з Коломиї на замок Олешків вони зруйнували це село. Деякі жителі загинули, а деяким вдалося втекти. Рятуючись від ворогів, одні посилились зі гаєм, і там на півночі від поїла, в долині річки Чорнява перейшли банки і там заснували село Балинці.
В середині XIV ст. ціле Покуття захопила Польща. Перша письмова згадка про Балинці належать до 1462 року. Село згадується і пізніше від 1483 та 1495 р. В цей час Балинці були власністю галицького судді. Доля судила пережити тяжке ярмо польської окупації.
В кінці XV ст. середині XVI ст. 54 % селянських господарств були мало земельні, а 21,8% - безземельні. Панщина тривала три дні на тиждень у поміщицькому маєтку. Селян позбавляли права виходу з громади. Крім панщини, вони сплачували різні грошові борги на користь держави. Селянський наділ у XVII ст. становив ? лану.
Важкий феодально-кріпосницький гніт доповнювався національними утисками. Польські феодали намагались силоміць ополячити населення Балинців. Посилення соціально - національного гніту загострив боротьбу трудящих краю. Під впливом агітації посланців Б.Хмельницького селяни Балинець гуртувалися в озброєнні загони. У 1648р., коли селянсько-козацькі війська здійснювали похід на Львів, селяни Балинець разом з повстанцями інших сіл напали на маєток лютого польського шляхтича, в селі Кулачківцях, спалили, а майно роздали селянам.
В 1743-1744 рр. через Балинці, Кулачківці, Гвіздець переходив повстанський загін Олекси Довбуша. Селяни охоче допомагали опришкам. Вони постачали їм продовольство, створювали умови, повідомляли про засідки ворога і розташування каральних загонів. Цим самим вони карали польських магнатів. Зі смертю Довбуша погасла й зірка надії на волю для населення Галичини.
В 1772р. за першим поділом Польщі Галичина ввійшла до складу Австро-Угорської імперії. Австрія панувала над усіма націями що входили до складу імперії. Важко жилося в Балинцях під тиском панщини, яка звела сільську людину до жалюгідного існування. У 40-х р. XVIII ст., більшість господарств села мали 465 дворів лише 30 коней і 192 воли.
Крім важких повинностей, селяни платили до 50 видів податків - за будівлі, фруктові дерева, на утримання сільського писаря тощо. Один лиш поземельний податок забирав у селян 10% іншого прибутку.
У 1809р. селяни Балинець відмовились виробляти панщину. За це власниця А. Анжинська вчинила над селянами масову екзекуцію. 1948р. позначився двома важливими подіями. Демократична революція змусила австрійський уряд скасувати панщину. В тому ж році постала вКоломиї окружна " Руська Рада" ,а з нею підтримували зв'язок селяни Покуття. Вони доносили цій раді скарги про зловживання ненависної і жорстокої жандармерії та про податкові здирства "Руська Рада " заступалася за знедолених селян перед австрійською адміністрацією.
Село Балинці лежить в долині річки Чорнява, яка впадає до Пруту недалеко містечка Заболотів. Село невелике, його забудована площа становить яких п'ять квадратних кілометрів. Перед другою світовою війною тут жило 438 родин, яких 2000 душ. Село мало 850 гектарів орної землі,а дідич із сусіднього села Кулачкове ць мав на території Балинець 100 гектарів землі і фільварок. Змушений боргами, він продавав свою посілість у 1931 році. 70 гектарів і будинки купив у нього український адвокат Чернявський з Коломиї, 30 гектарів купили жиди з містечка з містечка Гвіздець, а решту купили поза місцеві українці. Селянам Балинець він не хотів продати через те, що вони бойкотували його млин. Адвокат Чернявський купив ту землю для своєї дочки, одруженої з агрономом Донілевичем, і Донілевичі господарювали там до приходу совєтської влади.
Балинці межують з Бучачками , Трофанівкою і Кулачківцями. Фактично між ними ніякої межі нема, і сторонній людині здається , що це одне велике село. Балинці, Бучачки, Трофанівка належали до однієї парафії і мали одну спільну школу.
Читальня "Просвіти" й товариство "Сільський господар" були засновані в Балинцях ще в 1894 році заходами пароха о. Тита Войнаровського і директора школи Василя Барнича. Перший був головою "Сільського господаря" довгий час , а другий головою читальні "Просвіти". Директор Барни віддав 25 років свого життя праці піднесення культурного рівня і національної свідомості в Балинцях. Як любитель співу , він організовував і вишколив у Балинцях добрий хор . відомий на всю околицю .Отець
Loading...

 
 

Цікаве