WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Балинці – моє село. - Реферат

Балинці – моє село. - Реферат

всі роки панування польських окупантів тільки 2 уродженці села здобули вищу освіту і 7 чоловік середню освіту. Про медичну допомогу селянинові лишалось тільки мріяти, адже за візит лікаря чи обстеження треба було заплатити 5-7 золотих. Їх селянин міг заробити в пана працюючи більше тижня.
Посилення соціального і національного гніту та політичного безправ'я викликало дальше загострення класової боротьби. Виступи балинцівских селян стали більш організованими і цілеспрямованими після створення 1922р. підпільного осередку КПСГ. Його очолив В.Ю. Корбутяк. Наступного року такі організації виникли в Трофанівці і Бучачках. Першими комуністами тут були: О.І. Качуляк, В. Каралаш Д.М. Лящук, П.В.Проскурняк та інші. Комуністи мали значний вплив на селянські маси.
В згуртуванні й політичному вихованні населення Балинців, Трофанівки та Бучачків чимала заслуга комуніста В.Ю. Корбутяк. Він народився в Балинцях 1883р. в сім'ї бідняка. Змалку пізнавав злидні нестатки. Перед першою світовою війною емігрував до Канади звідти переїхав до США. За океаном він зв'язав свою долю з революційним рухом, брав участь у мітингах, демонстраціях, страйках. У 1920р.,повернувся до рідного села, привіз з собою твори К. Маркса, Ф. Енгельса та В.І. Леніна і відразу поринув у революційну роботу. На зборах селян, під час бесід з односільчанами він розповідав про міжнародне становище, економічний розвиток СРСР, про шляхи боротьби трудящих за їх соціальне й національне визволення. Під його керівництвом комуністи розвішували червоні прапори, вивчали революційні пісні, організовували Першотравневі демонстрації. 1 травня 1923р. понад 200 чоловік непомітно пробрались до Бучачків, звідки з червоними прапорами, музикою вирушили до містечка Заблотова, де відбувся мітинг. Це перше масове святкування надовго залишилося у пам'яті трудящих. Про В.Ю.Корбутяка Як організатора походу і мітингу в Заболотові стало відомо Гвіздецькому повітовому суду. Незабаром його заарештували.
Коли Коломийський окружком КПЗУ, секретарем якого після звільнення став В.Ю. Корбутяк, вирішив урочисто відзначити 1 травня 1924р. в Заболотові, до нього одразу почали готуватись комуністи Балинців. Удень свята в селі відбулися збори трудящих, потім селяни з червоними прапорами і революційними піснями попрямували до Заболотова на святкову демонстрацію. Коли почався мітинг, десятки озброєних поліцаїв, прокладаючи собі шлях багнетами, кинулись до трибуни. Пролунали постріли. Та захопити прапор й арештувати організаторів демонстрації поліції на цей раз не вдалося.
Вірним помічником комуністів була комсомольська організація, створена 1926р. Її спочатку очолював М.В. Проскурняк, а з 1929р.- М.М. Лящук. Комсомольці Я.В. Корбутяк, М.М. Яворська та інші проводили велику роботу серед молоді, розповсюджували революційну літературу. Вони закликали молодь бойкотувати вибори до польського сейму у 1928р. В 1933р. балинцівські комсомольці М. Лящук і Ю. Грицюк взяли активну участь в організації страйку сільськогосподарських робітників у маєтку поміщика Агопсовича.
У грудні 1931 року до Балинців приїхав член ЦК КПЗУ, відомий український письменник Ярослав Галан. У клубі, де зібралося понад 300 членів місцевої організації "Просвіта", він виступив з доповіддю "Боротьба українського народу за соціальне й національне визволення". Оратор відзначив, що на перешкоді визвольної боротьби стоять українські буржуазні націоналісти, які вірно служать панівним класам. З особливою силою доповідач і виступаючі підкреслили спільність інтересів українського, російського і польського народів у боротьбі проти гнобителів. На зборах було викрито і затавровано наступ українських буржуазних націоналістів на скльробівський рух. Після другої доповіді Я.Галана про стан "Просвіти" і діяльність її керівництва, збори одностайно прийняли резолюцію, спрямовану на боротьбу проти польських окупантів та їх прислужників - українських буржуазних націоналістів і уніатів.
Польсько буржуазно-поміщицький уряд відповів на піднесення революційної боротьби трудящих репресіями і судовими розправами. У вересні 1930 року на 2,5 року кинуто до в'язниці Я. Корбутяка .
В 1934 році в Коломиї відбувся судовий процес. Обвинувачували 37 чоловік у революційній діяльності. Серед засуджених були комсомольці з Балинців - М.М. Лящук, С. Яв орський, М. Яв орська , М.Й. Демчик .
У вересневі дні 1939 року було покладено край гніту, злидням і темряві. Селяни Балинців з перших днів визволення взяли активну участь у підготовці до виборів до Народних Зборів Західної України. Депутатом від Балинцівського виборчого округу було обрано колишню підпільницю, комсомолку М. Яв орську. Селяни одностайно вітали рішення Народних Зборів.
Селяни Балинців, Бучачків, Трофанівки одержали безплатно понад 800 га землі, багато зерна, сільськогосподарського інвентаря та худоби.
В Балинцях почала працювати українська школа. Відкрили клуб і бібліотеку. Селяни вперше побачили кіно. Прагнучи краще зрозуміти радянське життя, вони жадібно читали газети, збиралися вечорами у хатах, де вивчали Радянську Конституцію, слухали про Каїну Рад. Жителі Балинців обрали сільську Раду, її першим головою став М. Корбутяк
Для кращого вивчення досвіду колективного господарювання на початку 1940 року в східні області республіки виїхала делегація селян Гвіздецького району. В складі делегації був і представник балинцівських селян О.Ю. Корбутяк. Повернувшись у село, він докладно розповів про економічні успіхи колгоспів, життя колгоспників. Влітку 1940 року організовано колгосп ім. Тимошенка. Ініціаторами створення його були активісти села. Головою обрали О.Ю. Корбутяка. На полях запрацювали трактори. Комбайни та інші сільськогосподарські машини, які надіслала Гвіздецька МТС. У колгоспі створили дві бригади, їх очолили О.І. Симотюк , М.С. Грабовецький.
Але скористатись наслідками колективної праці селяни не змогли. 2 липня 1941 року до села вдерлися фашистські війська. Вони грабували селян і вивозили всі цінності до Німеччини. За найменшу непокору людей жорстоко карали, вбивали, кидали до в'язниці, відправляли в рабство до Німеччини. В селі було замордовано 40 чоловіків, 120 юнаків та дівчат вивезено на фашистську каторгу.
Трудівники Балинців бойкотували заходи окупаційних властей - ховали від загарбників хліб, худобу. За антифашистку агітацію гітлерівці і їх прислужники - оунівці закатували брата В.Ю.Корбутяка Миколу і сина - комсомольця Ярослава. М. Кульчицького, який приховував віл фашистів худобу, кинули до в'язниці. Замордовано у катівні одногоз перших сільських комуністів В'ю Каралаша. Билинці визволили від фашистів війська 1-го Українського фронту 27 березня 1944 року. В селі було відновлено Радянську владу. Розпочала свою діяльність сільська Рада. Відкрилися клуб, бібліотека, школа.
Молодь призовного віку пішла до лав Червоної Армії, щоб добити ненависних фашистів. Понад 100 бійців не повернулися додому. За бойові заслуги 180 уродженців села удостоєні бойових нагород. Серед них зв'язковий командир батальйону І.О. Корбутяк. При форсуванні річки Шпрее він успішно вивів батальйон з оточення, за що був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня. Він має також орден Червоної Зірки, медаль "За визволення Праги". Високої бойової погорди - ордена Слави 3-го ступеня - удостоєно снайпера І.С. Вирстюка, який брав участь у боях в Східній Пруссії.
В перші післявоєнні роки трудівникам села доводилося працювати в умовах жорстокої боротьби проти
Loading...

 
 

Цікаве