WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Розселення та інфраструктура в країнознавстві - Реферат

Розселення та інфраструктура в країнознавстві - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Розселення та інфраструктура в країнознавстві
Розселення в країнознавстві
Розселення можна вважати процесом господарського освоєння території і його результат - організацію господарства у вигляді складної і динамічної системи населених місць. Таке визначення розкриває зміст розселення як важливої об'єднуючої ланки всього господарського комплексу.
Розселення не претендує на повну характеристику всього господарського комплексу країни. Розселення, представлене у вигляді сукупності поселень і сітки відношень між ними, необхідно розглядати як один із елементів територіальної господарської структури, якому притаманні наступні особливості:
- розселення як елемент структури господарського комплексу характеризується повним і багатостороннім просторовим об'єднанням провідних підсистем господарства: населення, матеріального виробництва, невиробничої сфери, інфраструктури і природних ресурсів;
- розселення - віддзеркалення середовища і різноманітних часових (добових, тижневих, сезонних, річних) циклів життєдіяльності людини - її праці, побуту, відпочинку.
Розселення визначається великою сукупністю різноманітних факторів, з яких можна виділити три групи: історико-географічні, природні і соціально-економічні. Відмінності в умовах господарського освоєння, у віці формування територіальних систем; особливості природного середовища; своєрідності способу життя, традицій населення; характерні особливості географічного положення - все це відбивається в різноманітних формах розселення.
Важливе значення для вивчення країни в цілому, а також її регіонів має дослідження міст. Із розвитком НТР темпи урбанізації збільшуються і вона має все більш важливий вплив на життя суспільства. В ході цього процесу стрімко зростає кількість високоурбанізованих держав - це перш за все економічно розвинені країни, а також деякі держави Латинської Америки із середнім рівнем економічного розвитку.
У багатьох країнах світу на базі великих міст формуються великі міські агломерації із багатомільйонним населенням. Такі агломерації, як Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська, за чисельністю населення і економічним потенціалом переважають багато держав світу. Але ще більші за розмірами мегаполіси - великі урбанізовані райони, які утворюються в індустріальних країнах. Чисельність мегаполісу Токайдо (в Японії) - більше 50 млн. осіб; Північно-Східного мегаполісу у США - більше 40 млн. осіб і т.д.
Міські агломерації зростають і в менш урбанізованих країнах. Наприклад, Індія кількістю великих багатомільйонних міст не поступається урбанізованим країнам, а головні індійські міські агломерації - Калькуттська і Бомбейська - належать до найбільших у світі.
Ріст міст і агломерацій значно посилює їх роль у розселенні, економічному, культурному і політичному житті міст. У сільській місцевості високоіндустріальних країн широко розповсюджується міський спосіб життя. Сільська місцевість відчуває сильну дію міста.
У ході урбанізації суттєвому навантаженню піддається природне середовище, особливо в індустріальних країнах, де цей процес розпочався найскоріше і проходить стихійно.
Універсальність і зростаюче значення процесу урбанізації роблять все більш актуальними геоурбаністичні дослідження у країнознавстві.
Вивчення системи міст країни - це одна із найбільш важливих проблем. При вивченні цієї проблематики найбільшоптимальною є концепція "територіально-урбаністичної структури" країни. Тут пропонується система признаків типології країн світу за особливостями процесу урбанізації, в тому числі з урахуванням характеру територіально-урбаністичної структури країни.
Слід розрізняти:
а) основні особливості і типи планіровочної структури міст (виникаючих, наприклад, під впливом мікроположення, віку міста, його розміру, функціонального профілю);
б) характер забудови у містах (архітектурний стиль будівель, якість житла, рівень його благоустрою, форми власності);
в) закономірності розміщення економіко-господарських функцій у містах;
г) основні типи функціональних мікрорайонів міст і найбільш розповсюджених типів приміських поселень;
д) особливості соціально-територіальної структури міст (ступінь соціальної диференціації їх житлових кварталів; характер їх диференціації за етнічними ознаками, соціальною структурою етнічних ареалів і т.д.).
Інфраструктура у країнознавстві
До поняття "інфраструктура" існує два основних підходи - вузький і широкий. Прихильники вузького підходу вважають, що роль інфраструктури можна обмежити однією важливою економічною функцією - відносити до неї ті галузі і види діяльності і послуг, які сприяють прискоренню економічного обороту в господарському комплексі країни. Згідно з цим підходом інфраструктура виступає як одна з підсистем матеріального виробництва, яка повинна обслуговувати зв'язки між окремими, просторово віддаленими один від одного, економічно відокремленими один від одного, економічно відокремленими ланками виробництва. Конкретно тут слід відзначити переміщення у просторі матеріальних благ та інформації, зберігання матеріальної продукції, заготовка і постачання (включаючи електро-, газо-, водопостачання та ін.).
При ширшому підході до визначення інфраструктури обслуговування господарського обороту розглядається лише як частина її функцій. В даному випадку інфраструктура є основою, фундаментом для здійснення будь-якого виду господарської діяльності регіону або країни, а не тільки окремих підприємств, виробництв, галузей.
Таким чином, інфраструктура відіграє системоутворюючу роль у формуванні і розвитку територіальної структури господарства країни.
Говорячи про зміст інфраструктури, слід виділити єдність структурних підрозділів, споруд і видів діяльності. Конкретизуючи структурні підрозділи і споруди, відзначимо: підприємства по виробництву електро- і теплоенергіїта споруди для їх передачі; транспорт; комунальний зв'язок; матеріально-технічне постачання; підприємства і споруди по водозабезпеченню; пристрої для регулювання водних ресурсів (дамби, плотини, ірригаційні системи); обчислювальні центри.
Важливо підкреслити, що "продуктом" різних галузей інфраструктури є різноманітні види послуг. Туризм - найбільш характерний приклад "продукту" інфраструктури.
Список літератури
1. Ананьев А.А. Экономика и география международного туризма. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975.
2. География туризма / Под ред. Н.П.Крачило. - К.: Вища шк., 1987.
3. Квартальнов В.А., Романов А.А. Международньїй туризм: политика развития. - М.: Советский спорт, 1998.
4. Преображенский В.С. Поиск в географии. - М., 1986.
5. Проблеми міжнародного туризму: Збірник наукових статей. - К.: ТОВ "ЧАС ПІК", 1997.
Loading...

 
 

Цікаве