WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Село Бовшів - Реферат

Село Бовшів - Реферат


Реферат на тему:
Село Бовшів
План
Вступ.........................................................................................3
1. Виникнення населеного пункту. Версії щодо походження назви..................................................................................................4
2. Сторінки літопису до ХІХ ст....................................................8
3. Історія села в ХІХ -ХХ ст........................................................9
4. Відомі люди -уродженці села...............................................13
5. Пам'ятки і визначні місця населеного пункту......................16
Висновок.................................................................................21
Використана література........................................................22
Вступ
Хто не знає свого минулого,
Той не вартий свого майбутнього.
М.Т.Рильський
І це насправді так. Жодний народ, жодна нація не може творити своє майбутнє, забувши при цьому про своє минуле.
Село Бовшів характерне тим, що воно є одним з найстаріших сіл Галичини, а також тим, що в його історії віддзеркалюється все, що діялося колись і відбувається тепер на просторах нашої багатостраждальної Батьківщини.
Бовшiв -село, розташоване на березi р. Гнилої Липи (лiва притока Днicтpa), бiля пiднiжжя Касової гори, за 10 км вiд районного центру. Існує багато версій щодо походження назви села. Вперше згадується с. Бовшів в Іпатіївському літописі за 1152рік на 453 сторінці: "...І пішов посол Петро до свого князя без нічого, оскільки діло йшло до вечора, він переправився через Дністер і заночував у Бовшеві..."
У нашому селі є багато археологічних, історичних пам'яток Архітектурною пам'яткою є Церква Зiшестя Святого Духа. Споруджена в 1885р. на фундаментi старого храму. Дерев'яна, однокупольна, хрещата у планi. Освячена пiд час канонiчної вiзитацiї в 1888 р. станicлавським епископом Юлiаном Пелешем, а вдруге -в 1906 р. -митрополитом А. Шептицьким. У притворi храму зберiгаються 2 iкони XVIII ст. - "Страшний суд " i "Розп'яття Іcyca Христа", а в захристi - 2 iкони цього ж перiоду iз зображеннями евангелicтiв Івaнa, Матвея, Марка i Луки.
На подвiр'ї церкви парафiяни встановили 2 дерев'янi однораменнi хрести з нагоди 92-ї рiчницi Святодyxiвського храму (1977) та 1000 -лiття хрещення Київської Pyci (1988).
Касова гора -пам'ятка природи .Охороняеться дiлянка степу, що простягаеться вздовж лiвого берега р.Гнилої Липи. Тут збереглися унiкальнi рослини - ковила найкрасивіша та ковила довголиста, а також ряд рідкісних ендемічних i релiктових видiв (астрагал датський, волошка тернопiльська, осока низька, жовтець Запаловича та iн.).
1. Виникнення населеного пункту. Версії щодо походження назви.
Бовшiв -
село, розташоване на березi р. Гнилої Липи (лiва притока Днicтpa), бiля пiднiжжя Касової гори, за 10 км вiд районного центру. Подiляється на тaкi частини: Вигiн, Горб, Дворище, Кут 1 i Кут 2, Оболоня, Пiдгай 1 i Пiдгай 2, Пiдстав, Середiвка. Через населений пункт проходить авто шлях Заднicтрянське - Бiльшiвцi.
На 1 сiчня 2001 р. в Бовшевi проживало 1565 осiб, налiчувався 591 двiр. Типовi прiзвища жителiв: Барткiв, Вiльчик, Ворончук, Курдидик, Курляк, Мартинiв, Мурафа, Паук, Цимбалicтий, Шувар.
Існyє декiлька версiй щодо походження назви населеного пункту. У самому селi побутує легенда, що в давнину у Бовшевi знаходилася пристань, яку ототожнюють iз лiтописним Большим причалом. Обмiлiння Днicтрата Гнилої Липи призвело до втрати первiсної назви. Зберiгся лише перший її компонент Большой, що пiзнiше трансформувався у Болшев (Бовшев, Бовшiв). До речi, у пiвнiчнiй частинi села упритул до старого русла Гнилої Липи ще й зараз знаходяться залишки довгого насипу, поблизу якого пiд час будiвництва греблi Бурштинської ДРЕС було виявлено вкопанi в землю зрiзанi стовбури дуба. Деякi дослiдники вважають, що саме тут розмiщувався Большой причал. Краєзнавець М. Миронюк притримуеться iншої вepciї щодо утвореиня топонiму Бовшiв. На думку дослiдника, його треба пов'язувати з давнiми двочленними слов'янськими iменами типу Большеслав, Большемир, Большегост, що мали однакову усiчену форму - Больш (Болш), а пiзнiше i Бовш. Учитель Бовшiвської школи І. Калитчук (нинi покiйний) вважав, що назва населеного пункту вказує на те, що воно ще вдавнину вiдзначалося своїми розмiрами.
Знаxiдки перших слiдiв людини на теренах села вiдносяться до доби мезолiту (Х-VI тис. до н.е.). Опicля на цiй територiї почергово знаходили собi пристановище нociї 15 археологiчних культур. У VІІ- VI тис. до н.е, тут проживали племена раннього залiзного віку. На змiну їм у IV-III тис. до н.е. прийшли переселенцi з пiвденних районiв Поднicтров' я. Залишене ними поселения вченi вiдносять до пiдкарпатськоiї культури шнуровоiї кераміки.
У 60-х рр. ХХ ст. в заплавi Гнилоiї Липи на невеликому пiдвищеннi (ур. Дворище) археологи натрапили на слiди трипiльського поселення, яке датується 3000-2250 рр. до н.е. Пiсля трипiльцiв територiю сучасного Бовшева освоюють представники кельтськоiї культури (кiн. 1 тис. до н.е.). Вони мешкали в землянкових житлах, одне з яких було виявлене пiд час розкопок. У цiй землянцi знайдено типовi кельтськi ребристi сiтули, амфоровиднi вази, горщики зi звуженою шийкою, миски i багато ліпного посуду з типовим кельтським орнаментом.
На багатошаровому поселеннi Бовшiв I у 1962-1964 рр. ар-хеологи В. Баран та Л. Крушельницька виявили слiди проживання представникiв пiзнього етапу комapiвcькoї культури (1500-700 рр. до н.е.) та культури Ноа (ХШ-ХI ст. до н.е.). Довгий час обидва племена спiвicнували поряд, але згодом нociї культури Ноа витicнили своїх cyciдiв, а частину з них асимiлювали.
У Х-УІІI ст. до н.е. терени Бовшева заселяють племена голiградської культури фрaкiйського гальштату. Дослiдники при-пускають, що цi племена етнiчно пов'язaнi iз засновниками гальштатського поселения в районi верхнього Надтисся i щосаме звiдти слiд виводити їхнє походження.
Археологи також виявили на територiї населеного пункту знахiдки, що належать культурам черепинсько-лагодiвської групи (кін. VІІ - V ст. до н.е.), епохи раннього залiзного віку та поморськiй (кiн. IV-ІІ ст. до н.е.). Проте недостатня кiлькiсть знайдених матерiалiв виключае можливiсть повної характеристики цих маловивчених культур.
У 1962 р. Л. Крушельницька вiдкрила на лiвому березi Гнилої Липи поблизу Бовшева слiди життедiяльностi племенi латенської культури (П-I ст. до
Loading...

 
 

Цікаве