WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Українці на Заході - Реферат

Українці на Заході - Реферат


РЕФЕРАТ
Українці на Заході
?
Населення України складає 48 млн.416 тис. чоловік. України - багатонаціональна держава. В ній мешкають представники понад 100 національностей та народностей.
Українці - основне населення держави - є одним з найчисельніших народів Європи та другим за чисельність слов'янським народом. У власній державі українці складають близько 73 відсотків усього населення. Після українців найбільшою групою українського народу є росіяни - понад 11 млн. чоловік. Третьою за чисельністю національною групою близько 0,5 млн. чоловік є білоруси. Поляки налічують в Україні понад 200 тис. чоловік. Крім них в Україні проживають такі національні меншини: молдавани румуни, болгари, греки, татари, гагаузи, угорці, цигани та татари представлені в Україні, в основному, двома етнічними групами - казакські татари і кримські татари.
Проте багато українців проживають за межами України: у США, Канаді, Франції, Великобританії і Німеччині та ін.
У Сполучених Штатах мешкає близько 740 тис. українців, які здебільшого працюють кваліфікованими робітниками, службовцями, юристами, вчителями, лікарями, управлінцями, у сфері обслуговування. Понад половини з них проживає у штатах Пенсільванія, Нью-Йорк, Каліфорнія. Чверть українців - американського походження, що посилює їхню мовну і культурну асиміляцію. Мовою предків розмовляє лише п'ята частина українського народу. За добробутом вони перебувають трохи нижче середнього рівня. Але з кожним новим поколінням прибутки українців зростають, що пояснюється поступовим збільшенням серед них представників престижних професій.
Попри обмеженість у коштах, українська громада країни утримує суботні і недільні національні школи, де молодь здобуває освіту і знання про освіту і культуру народу до якого вона належить.
У США українська діаспора відродила Наукове товариство імені Т.Шевченка, яке діяло Львові. У 1873-1939 роках, відкрили американські відділення Української вільної академії, заснували Український науковий інститут при Гарвардському університеті. Серед українців наука вчених зі світовим ім'ям - Тюрколог Омелян Пріцак, літературознавець Юрій Тевельов, історик Роман Шпар люк та інші.
В усіх місцях компактного проживання українців діють хорові танцювальні колективи, працюють талановиті митці, скульптори. Видається близько 100 українських газет і журналів, працюють видавничі центри, зокрема "Пролог", "Смолоскип", "Рідна школа".
Найвідомішими громадськими організаціями українців є Український конпресовий комітет Америки, Українсько-американська координаційна рада, Ліга американських українців. Крім того, діють політднів об'єднання різноманітної спрямованості.
Більшість українців - емігрантів у США - вихідці із Західної України. Тому серед українських церков в Америці є найбільше поширені Українська католицька церква та Карпато-руська католицька церква візантійського обряду, православні об'єднані в українську церву православну у США, яка має автокефальний статус. За радянської системи контакти між ук5раїнською та її американською діаспорою були обмежені. В УПСП штучно формувалася психологія настороженості щодо українців з діаспори, підозрілості до них як до потенційних пропагандистів націоналізму. Після здобуття Україною незалежності всі перешкоди на шляху контактів українців, що живуть на різних континентах, були усунені.
Нині чимало дослідників вивчають історію української імміграції в Канаді. Останнє десятиріччя виявилось досить "врожайним" на статистичні публікації, наукову літературу и історичну публіцистику, з яких постає образ українського переселенця, збагачений новими рисами.
Історія української еміграції по Канади досить чітко поділяється на три періоди, започатковані трьома хвилями переселенського руху: мас з 1891 р. до початку першої світової війни, міжвоєнна доба, період після другої світової війни. Якщо в першій хвилі виразно переважали соціально-еконо-мічні мотиви, в другій - більшою мірою спостерігалося поєднання соціально-економічних і політичних причин, то в третій - політичні мотиви домінуючі. В цілому ж українська еміграція представляла переважно трудящі верстви і була досить масовою.
Історичні дані свідчать, що на етапі "чистої" трудової еміграції в період першої хвилі переважало безземельне або малоземельне селянство з відсталих національних окраїн Австро-Угорщини та царської Росії. Нерозвиненість економічних структур і промисловості, залишки феодалізму та кріпацтва породжували надлишок робочої сили, який і ставав джерелом масової еміграції.
Отже, у першій хвилі переселення брали участь ;3дебіль: того пауперизовані маси селянства, а також частина міських ремісників та напівпролетарів. До таких же категорій трудящих в другій хвилі долучались значні контингенти службовців, інтелігентів та учасників збройних формувань, ще емігрували з політичних мотивів. На третій період еміграції припадають найрізноманітніші верстви населення - робітники, селяни, службовці, інженери, вчителі, військополонені тощо, тобто багато з тих, хто у вирі війни був примусово вивезений до Німеччини і опинився у повоєнний час в таборах для "переміщених осіб". Вони (небезпідставно) побоювалися повертатися на батьківщину через сталінську полі киту геноциду. Були серед них і ті, хто співробітничав з німецькою владою на тимчасово окупованій фашистами території України, а також учасники збройної боротьби проти Радянської влади на західноукраїнських землях.
Істотною особливістю, що позначалася на інтенсивності еміграції, була відсутність української державності до першої світової війни і Жовтневої революції в Росії. Період української державності у формі УНР був надто нетривалий й не привів врешті-решт по суверенності України. У міжвоєнні часи українські землі 6vun поділені між різними державами. Українська Радянська Соціалістична Республіка в рамках СРС1 поступово втрачала всі ознаки суверенітету, Західна Україна увійшла до складу Польщі, Північна Буковина - Румунії, а Закарпаття - Чехословаччини. Еміграція з цих територій відновилася у 20-ті pp. й тривала в основному до початку Великої депресії 30-х рр. 3 території СРСР, після об'єднання в ньому всіх українських земель, еміграція, у її класичному вигляді, фактично припинилася, внаслідок тоталітарного режиму, що панував у нашій країні.
Вище вже зазначалося, що мотивами до переселення виступала низка факторів, які часто-густо перепліталися або ж переростали один в інший. Та найголовнішими були соціально-економічні причини, що спонукали великі маси людей полишати батьківщину й шукати кращої долі в далеких краях. Деякі дослідники пояснювали розвиток переселенського руху бажанням просто побачити новий світ, спробувати застосувати в ньому свої сили або ж відповіддю на агітаційні рекламні заклики агентів транспортних компаній. Очевидно, така аргументація небезпідставна. Але визначали процес суворі економічні закони - надлишок робочої сили в одному місці, наприклад, на Україні, стимулював її "перекачку" до іншихкраїн, де існувала в ній потреба. І українська еміграція в широкому контексті - частина світового міграційного процесу, що особливо прискорився на рубежі XІX-Х ст.
У Канаді налічується більше 1 млн. чоловік, які визнають свою цілковите або часткове українське походження. За чисельність українська
Loading...

 
 

Цікаве