WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Струпків – моє село - Реферат

Струпків – моє село - Реферат

Галичини, де 15 травня цього ж року скасовано панщину.
До вступу Галичини під владу Габсбургів українські села були надто відсталими. Землю обробляли примітивними знаряддями. А режим освіченого абсолютизму австрійського цісаря Иосифа II ставив мету покращити господарське життя краю, а, отже і Галичини, що входила до Австро - Угорщини.
Пропагували введення хліборобства, вирощування нових культур (конюшини, ріпаку, люцерни). Цісар насаджував німецькі колонії, в яких сільське господарство перебувало на вищому рівні. Щоб оздоровити суспільні низи, уряд скасував особисте підданство і дозволив їм іти до шкіл, щоб опанувати різні ремесла.
Землями Струпкова володів німець Кунц, який у середині XIX ст. спровадив німецьких колоністів із провінції Швабії, виділивши їм частину поміщицьких земель , що знаходилися біля села Боднарівки, у верхній течії Біленького. Німці - переселенці заснували хутір Нове село (Najdorf), який налічував 20 дворів. Для обробітку землі користувалися залізними плугами, боронами, сівалками, механізованими віялками, замість волів - кіньми. З самого початку заснування хутора німці збудували свою церкву. Один із колоністів заснував у Струпкові кузню, де виготовляв залізні полиці для плугів, зубці для борін, обводи для коліс та інші вироби з заліза.
У власності Кунца були цегельня, свинарник і ґуральня, горілкою якої споювали селян жиди - шинкарі. Кунц виступав проти скасування кріпосного права, щоб не втратити дешеву робочу силу. Він відмовився визнати монополію держави на ґуральню, назвавши цісаря невмілим господарем, за що був ув'язнений, а його родина здала в оренду належні йому землі і виїхала до Відня. Однак ті селяни, що не вміли самостійно господарювати, були незадоволені реформою, хоч вона давала їм можливість мати власні землі івільно ними розпоряджатися. Вони пропивали свої землі і йшли наймитами до пана: важко було подолати звичку бути рабом, століттями сформовану у свідомості людей.
Реформа про скасування панщини ввійшла в дію 1852 -1856 pp., після сплати селянами викупу за землю. Наприклад 68 сімей Струпкова сплатили Кунцу 668 флоринів у 1854 -55 рр., 44 сім'ї Баб'янки - 334 фл. 56 крейцарів ігумену Бучацького монастиря о. Василіан у 1852 - 55 рр. (матеріали Львівського історичного державного архіву, фонд 168, опис № l, од. збер. №4202, №3854.) Період "весни народів" тривав недовго. Приборкавши революційну хвилю народу, що прагнув не лише економічних реформ, але й перетворення абсолютистської монархії у федерацію вільних народів, австрійський уряд з допомогою московських військ перейшов до відкритої реакції. Указ цісаря Франца - Иосифа від 31 грудня 1851 р. скасував конституцію. 1849 р., розпустив парламент, відновив необмежену монархію, яка проіснувала ще 10 років.
Остерігаючись природного тяжіння галичан до братів-українців Великої України, австрійський уряд укладає угоду з польською шляхтою. Село знову попадає в кабалу до польських і німецьких поміщиків та жидівських лихварів і орендарів.
Боротьба продовжується .1861 р. скасоване кріпосне право в Росії, а отже, і в Східній Україні, що входила до її складу. Уряд Австрії дозволяє утворення Галицького крайового сейму, до якого входили й українці.
Цього ж року побудовано першу залізницю Перемишль -Львів, 1863 р. її продовжили: Львів - Галич - Станіславів -Коломия - Чернівці. Це було поштовхом до розвитку різних галузей господарства. Біля залізнодорожніх станцій зводять лісопереробні цехи, майстерні, фабрики, цегельні.
Планували протягнути вітку залізниці через Струпків понад річкою Опрашиною до майданських лісів, власником яких був поміщик Рубінштейн, і далі до Коломиї. Підставою було те, що у Струпкові цегельня Кунца виробляла доброякісну цеглу із штампом, Кунц, а від південної сторони села аж до Карпат простягались ліси.
Проте перемогли правителі Отинії, де вже в 50 - роках ХІХ ст. діяв завод "Бретта і К", що виготовляв січкарні, молотарки, плуги, помпи( насоси), обладнання для пивоварних заводів, преси й різний сільськогосподарський та побутовий інвентар. Недалеко від нього поміщик Рубінштейн збудував лісопильний завод (тартак). Сировину для нього постачали з майданських лісів через Струпків. Продукцію обох заводів експортували в Данію, Голландію, Польщу, Болгарію, Румунію, Росію, Італію.
Великим попитом користувалася цегла, яку випускала отинійська цегельня Папста, де працювало багато жителів Струпкова і Баб'янки.
1867 р. у Відні була здійснена нова конституційна реформа, на основі якої створено дуалістинну Австро - Угорську імперію. Польська аристократія ввійшла в порозуміння з династією Габсбургів і зобов'язалася підтримувати австрійську державну політику, за що австрійський уряд надав їй право безконтрольно порядкувати в усій Галичині, навіть на споконвічній етнічній українській території. Намісником цісаря в Галичині із центром у Львові призначено графа Потоцького.
Власниками промислових підприємств та лісових масивів стали поляки, німці, жиди. Вони займали майже всі адміністративні посади. В їх руках був суд , 43 % всієї землі належало польським поміщикам, тоді як 614 тисячам українських селян залишалось стільки земельних угідь, що їм трудно було забезпечити прожитковий мінімум своїм сім'ям. Між 1852 і 1912 pр. польські колоністи одержали з розпарцельованих маєтків 217 тис. гектарів землі, а українці - лише 58 тис. га. За користування поміщицькими лісами і пасовиськами селяни змушені були сплатити 15 млн. золотих ринських.
Наприкінці XIX ст. почалося деяке піднесення економіки в Австро - Угорщині: в промисловості застосовують наукові відкриття електротехніки, в чому заслуга вчених-українців, вихідців з Галичини. Іван Пулюй, талановитий фізик, родом з Тернопільщини, не тільки прославився науковими дослідженнями в галузі молекулярної фізики і відкриттям X - променів, але був активним учасником будівництва і запуску в дію низки електростанцій на постійному струмі та спорудження першої в Європі електростанції на змінному струмі у Празі.
Loading...

 
 

Цікаве