WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Молодятин - Реферат

Молодятин - Реферат


Реферат на тему:
Молодятин
Село Молодятин розташоване в північно-східній частині Гуцульщини. Відоме воно ще з 16 ст. хоча знайдені тут сокири-кельти доби пізньої бронзи засвідчують, що люди тут жили з прадавніх часів.
Первісна назва села - Дем'янівка, тепер куток. Первісна назва села Демянівка можливо походить від імені жителя Дем'ян, але це була заслужена перед людьми людина, можливо воїн, а можливо старійшина роду.
Послідуюча назва села Молодятин, , як переказують старі жителі, стверджуючи, що чули ці слова від своїх предків, походить від молодої пари закоханих людей, що були вірні в коханні і гаразді, але не захотіли з якихось невідомих нам причин жити в Демянівці і перебрались за її межі. Посилились вони приблизно в теперішній горішній частині села, де є Барткова криниця. Можливо, їм хтось або щось загрожувало, а можливо, життя заставило їх поселитись в непролазних хащах.
Назва села, як гадаємо, походить від слів "молодь" і "тин". В топоніміці слов'ян слова "тин" означало охоронні, зміцнюючи укріплення навколо об'єкту. Тин - найпростіший тин дерев'яної фортечної стіни. З півдня Молодятина маємо вершину "Брунькова гора", з півночі пасмо хребта, що простягається від гори Лисеня до Дем'янівки. Між ними є і "Кермен". Знаходяться тут і потічки, носять вони назву урочищ: Кобилиця, Пунчава, Драничка.
В кінці 16 ст. першої половин 17 ст., за актами навколо Печеніжина виникають села Молодятин, Слобода, Рунгури, Дем'янівка.
ВОЇНИ УПА
Під час першої світової війни багато наших односельчан були мобілізовані в Австро-Угорську армію де воювали в Італії під Автро-Угорськими прапорами. Під час утворення західноукраїнської республіки (ЗУНР) багато мешканців села пішли в Українську Галицьку Армію (УГА), а саме: Андрусяк М., Сметанюк О., Петрук І., Чемерис І. Жупник П., Кваснюк М., Кваснюк П., Жупник В., Козьмин Р., Лазарук М., Зелінський М. Після злуки з УГА з українсько-народною республікою у січні 1919 року наші односельчани служили в Січових стрільцях. В 1943 р. формувалася українська Стрілецька дивізія "Галичина. З нашого села в дивізію поступили такі селяни: Сидорук М., Гриньків П., Горецький М., Федюк В. і ряд інших. 17 вересня 1939 року Радянські війська ввійшли в наше село. Першою жертвою села став Дохторюк з сім'єю: в складі 7 чоловік, якого вивезли в Омську область, як ненадійного. 22 червня 1941 р. почалась Друга Світова війна , де багато мешканців села були мобілізовані у Радянську армію, а саме Федюк М., Сидорук В., Яремчик І., Марків В., Петра І., і ряд інших. В урядах УПА було багато зв'язкових дівчат. Багато мешканців села були засуджені, а саме Жупник Микола П. 25 р. режимних таборів із позбавленням прав на 5 р., покарання відбував у Воркуті. Стефурак В.І. - 10 р., Луцак В.О. - 25 р. Пнівчук Олена - 10 р., Городенко Настя - 10 р., Туліщук Олекса і Сметанюк Іван засуджені на 10 років ВТК які загинули в Радянсько-концентраційних таборах.
Записано з розповіді
Жупник Миколи Петровича.
ПИСЬМЕННИКИ СЕЛА
У селі Молодятин 20 лютого 1881 року народився Ярослав Іванович Веселовський - український публіцист. Навчався в Коломийській гімназії. Закінчив юридичний факультет Львівського університету. Редагував тижневик "Поступ" (1902-1904) в Коломиї, газету "Буковина" (1904-1906) в Чернівцях, видання товариства "Просвіта" (1906-1910) у Львові, тижневик "Неділя" (1911-1912 рр.) де опублікував свої твори. Перекладав вірші О.С. Пушкіна, М.Лермонтова, М.Лєскова, М.Горького.
Помер Ярослав Іванович Веселовський 21 червня 1917 р. у місті Віллішгоф, поблизу Відня, на 36 році життя. Похований там же. Тепер могила його загубилась. На старому цвинтарі в селі похований батько Ярослава Веселовського - Іван Веселовський (1831) що помер 16 лютого 1890 р. на 59 р. життя та сестра Анна Веселовська 1890 р. На жаль ці могили занедбані.
Сьогодні в селі проживає письменниці Ганна Косюк, колишні випускниця Молодятинської школи, яка написала вірш "Село моє ріднесеньке" і пісню "Мій Молодятин".
Проживала і померла письменниця, поетеса Іванна (Жовківська) Сметанюк, яка народилася на Львівщині в небагатій, проте релігійній сім'ї, в часи лихоліття була зв'язковою українського підпілля, яка пройшла шлях випробувань через табори. З 1954 року Іванна Жовківська жила в селі Молодятин. У 2002 році вийшла збірка "Пташине яєчко".
СЕЛО МОЄ РІДНЕСЕНЬКЕ
Село моє ріднесеньке
За що тя так люблю?
Чи за зими пухнастії,
Чи за весни прекраснії,
Чи за літо теплесеньке,
Чи за осінь щедресеньку.
Як зелень вдягаєш.
Всі садочки як ті дочки,
Цвітом уквітчаєш.
Не спи, хліборобе,
Вставай рано-ранесенько.
Біжи мерщій в поле.
Бо так кажуть у народі
Хто рано веснує
Того один весняний день
Цілий рік годує.
Люблю тебе, село рідне.
І в літнюю пору
По грибочки, між ярочки
Іти на ту гору.
По суниці, по малини,
По зілля на Йвана...
Така краса неповторна
В лісі лиш буває.
Косар рано із росою
Валки витинає.
А під вечір, як погода,
В копиці скидає.
Ой як тебе, село рідне,
Як же не любити?
Із джерельця тихенького,
Як води не пити?
То так, ніби, як у казці,
Літо пробігає.
Із дарами, врожаями
Осінь наступає.
Осінь, осінь... Щедра осінь
Яка ти
Loading...

 
 

Цікаве