WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Історія Бахчисараю: міста та ханського палацу (науковий реферат) - Реферат

Історія Бахчисараю: міста та ханського палацу (науковий реферат) - Реферат

Мелік-Аштер. На цьому ж цвинтарі покоїлися троє кримських ханів 16 століття (Мехмед II Ґерай, його син Саадет II Ґерай та онук Мехмед III Ґерай) з іншими представниками ханської династії.
Вид Ескі-Юрта (з землеопису Палласа, 1793)
Ескі-Юрт зберігав своє значення культового центра протягом шести сторіч. Після утворення Кримського ханату місто на торговім шляху занепало й збезлюдніло (жителі переселялися до новозбудованого Бахчисарая), однак аж до початку 20 ст. Ескі-Юрт залишався особливо шанованим місцем, де розташовувався цілий культовий комплекс, до котрого входили мечет, текіє дервішів (молитовня містичних братчиків), чотири мавзолея-дюрбе (що збереглися до наших днів), а також кілька азісів (поховань святих людей).
ПОСТАННЯ КРИМСЬКОГО ХАНАТУ
(кінець 14 століття - початок 16 століття)
Заснування Кримського ханату Хаджи Ґераєм
Встановлення столиці в Крик-Єрі (1440і)
Срібна монета Хаджи Ґерая, карбована в Кирк-Єрі (1454). В центрі - тамга, що її Хаджи Ґерай впровадив як нову державну символіку
У другій половині 14 ст. Золота Орда увійшла до періоду смут та усобиць. У той самий час у її Кримськім улусі навпаки починалася епоха процвітання: кримські гендльові шляхи стали частиною мережі пожвавленого міжнародного товарообігу. Економічне піднесення, формування на Кримі окремого місцевого етносу, відокремлення краю від решти ординських земель призводили до перетворення Криму на незалежну державу. У середині 15 ст. кримський престол перейшов до непідвладного Орді правителя: Хаджи Ґерая, нащадка ординських намісників Криму, що походили з роду Чинґіз-хана (і через те мали право спадкувати монарший титул).
Хаджи Ґерай почав змагання за престол ще наприкінці 1420-х рр. Йому протистояли як ординські хани, так і конкуренти нижчого ранґу. Проте він спромігся вийти переможцем і в 1449 р. остаточно затвердився на троні. Столицею нової держави - Кримського ханату - він визначив Кирк-Єр. Так долина ріки Чурук-Су з реґіонального центру стала загальнодержавним. Наразі неможливо чітко встановити, де саме розташовувалася ставка першого кримського хана. Радше за все, вона могла знаходитися в селищі Салачик у долині поблизу фортеці Кирк-Єр. На користь цього свідчить той факт, що по смерті Хаджи Ґерая в 1466 р. його було поховано саме в Салачику.
Менґлі I Ґерай - правитель усіх володінь колишньої Орди
Розбудова Девлет-Сарая в Салачику (1490і-1500і)
Мавзолей Хаджи Ґерая, збудований Менґлі I Ґераєм в Салачику
Син Хаджи Ґерая, Менґлі I Ґерай, пішов у своїх планах далі ніж його батько. Він постановив здобути владу не тільки на Кримі, але й в усій колишній імперії. Це йому вдалося. У 1502 р., після десятиліть завзятої боротьби, Менґлі I Ґерай розгромив останнього ординського хана й оголосив, що відтепер приймає на себе його титул хакана - хана над ханами, а інакше кажучи, стає спадкоємцем престолу Джучи.
Таким чином статус адміністративного центру в долині Чурук-Су підвищився ще раз: відтепер столиця Криму стала (принаймні, номінально) столицею величезної імперії, що простиралася від прикаспійських пісків до уральської тайги. За багатьма причинами Криму так і не удалося насправді підкорити собі колишні ординські володіння, однак ханську столицю було оздоблено відповідно до її нового високого статусу.
На зламі 15 і 16 століть Менґлі I Ґерай звів у селищі Салачик новий ханський палац (не виключено, що ця нова споруда постала на місці колишньої ставки Хаджи Ґерая). Цей палац був названий Девлет-Сарай.
Внутрішній дворик у Зинджирли-медресе
Поруч із ним постали будівлі, властиві саме столичному місту: соборний мечет, фамільна усипальниця ханської династії (збудована над могилою Хаджи Ґерая) та реліґійний навчальний заклад Зинджирли-медресе. На висічених у камені написах, що їх було вмуровано в портали палацу й мавзолею, Менґлі I Ґерай титулувався високим чином хакана. У 1515 р. Менґлі I Ґерай навіки ліг у побудований їм самим мавзолей, а Девлет-Сарай був головним місцем перебування для його наступників ще кілька десятиліть.
ЗАСНУВАННЯ БАХЧИСАРАЯ
(перша трітина 16 століття)
Унія з Османською імперією (1475)
Палац Девлет-Сарай у Салачику був резиденцією для Менґлі I Ґерая, а по ньому - й для його спадкоємців: старшого сина Мехмеда I Ґерая (1515-23), онука Гази I Ґерая (1523-24) і, нарешті, для молодшого сина, Саадета I Ґерая (1524-32).
Протягом цих років багато річей зазнали змін у Кримській державі. Плани Менґлі I Ґерая щодо здобуття контролю над усіма володіннями Золотої Орди здійснилися лише почасти. По теренах імперії, що розпалася, виникло кілька незалежних ханатів зі своїми власними династіями, що були не вельми схильні ділитися владою з кримськими государями. І якщо в 1521 г. кримському принцеві Сахибові І Ґераєві вдалося без особливих перешкод зійти на престол Казані, то спроба Мехмеда І Ґерая по двох роках підкорити Хаджи-Тархан (Астрахань) коштувала ханові життя. З іншого боку, поки Крим змагався у степах Поволжя за багату спадщину Орди, сам півострів дедалі потрапляв під уплив могутнього південного сусіда - Туреччини.
Султан Мехмед II Фатіх - завойовник Константинополя й Південного берега Криму, перший сюзерен кримських ханів
Історія унії Кримського ханату й Туреччини почалася в 1475 р., коли османська військова експедиція султана Мехмеда II Фатиха завоювала дві християнських держави Кримського півострова (Князівство Готію з Ґенуэзською Ґазарією) та полонила Менґлі I Герая, котрий намагався був учинити опір туркам. Хан провів три роки під арештом у Стамбулі, а потім був повернутий на престол під умовою визнання зверхництва Туреччини над Кримом (втім, це не означало втрати Кримом суверенітету). Менґлі I Ґераєві та його спадкоємцю, Мехмедові І Ґераєві, вдавалося втримувати практично рівноправні відносини з султанами. Однак після загибелі Мехмеда I Ґерая, під час кризи, що запанувала на Кримі, турецькі султани суттєво підвищили рівень своїх упливів на кримські внутрішні справи. Якщо воцаріння Менґлі I Ґерая в 1478 р. та Мехмеда I Ґерая в 1523 р. було лише затверджене Стамбулом, то в 1524 р. Туреччина вперше призначила хана на Крим. Їм став Саадет I Ґерай, котрий ще за життя батька оселився в султана.
Доба ханів-реформаторів (1524-1551)
Сахиб I Ґерай - засновник Бахчисарая
Саадет I Герай прибув на батьківщину, сповнений рішучості застосувати в державному житті ханату той корисний досвід, що він запозичив під час свого перебування в Туреччині. Проґраму реформ не було закінчено через політичний конфлікт, що виник поміж ханом, родовою аристократією та м'ятіжним племінником, що претендував на владу (Іслямом І Ґераєм). Однак деякі з нововведень Саадета I Ґерая, впроваджених за османським прикладом, прижилися назавжди.
Синій нішан (особистапечатка) Сахиба I Ґерая, 1549-1550. В центрі - тамга, символ рода Ґераїв. По периметру напис: "В ім'я Аллаха, милостивого, милосердного! Немає божества крім Аллаха й Мухаммад - Його пророк. Скажи: о, Аллах, Ти - Той що посідаєш царство й даруєш владу тому, кому забажаєш. Великий государь Сахиб Ґерай хан, син
Loading...

 
 

Цікаве