WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Письменники нашого краю. Гринюк Лесь (Олекса). Аронець Мирослав. Арсенич Дмитро - Реферат

Письменники нашого краю. Гринюк Лесь (Олекса). Аронець Мирослав. Арсенич Дмитро - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Письменники нашого краю
Гринюк Лесь (Олекса)
(псевд. і крипт.: Г.; Л.; Л. Г.; Гр. Лесь; Ст. В.; Віль; Вільшанський Степан, Лесь Гр...; 25.03.1883, с. Воскресінні, тепер Коломийського району - 7.08.1911, там же) - укр. письменник і перекладач. З відзнакою закінчив Коломийську гімназію (1902), деякий час навчався на юридичному факультеті Львівського університету, але через важку хворобу і матеріальні нестатки змушений був покинути навчання. Редактор газет - коломийської "Поступ" (1903-1905), де надрукував статтю "Про Василя Стефаника" (1904), і чернівецької "Буковина" (1907-1908). Автор збірки оповідань "Весняні вечори" (Коломия, 1904), перекладів повісті М. Гоголя "Тарас Бульба" (Коломия, 1909), комедії "Б. Б'єрнсона "Новоженці" (Коломия, 1910), книги Ф. Ніцше "Так мовив Заратустра" (Коломия, 1910) і "Трьох оповідань" Л. Андреева (Коломия, б.p.), вірші (в альманасі "За красою". Чернівці)
Аронець Мирослав
Народився 2.03.1941 року в с.Видинові Снятинського р-ну Івано-Франківської області. Закінчив Київський державний художній інститут в 1965 році. За фахом мистецтвознавець. Статті про художників Прикарпаття та народне мистецтво Покуття друкувалися в журналі "Народна творчість та етнографія", "Дзвін". Його як поета вперше представив журнал "Дзвін", друкував свої поезії в журналі "Дніпро". У видавництві "Карпати" (Ужгород) були видані збірки "Грані хвиль" (1972), "Криниці вогню" (1982), "Світло різця" (1988). Член письменників України з 1984 р. Працює в жанрі прози, а як художник - пейзажист і графік. Готує до друку книжку поезій і новел.
Арсенич Дмитро
(27.11. 1938, с. Нижній Березів Косів. р-ну) - укр. письменник. Закінчив Середньоберезівську СШ (1956), працював на різних роботах в Яблунівському лісництві, з 1959 - на Ворохтянському лісозаводі, з 1964 - на заводі "Коломиясільмаш". Автор книжки афоризмів "Постріли з лука" (К., 1987) і численних публікацій у збірниках, журналах і газетах.
Блавацький Володимир
(справжнє прізвище - Трач; 15.11.1900, Косів - 8.01.1953, Філядельфія, США) - український актор, режисер і письменник. Після закінчення Коломийської гімназії виступав на сцені Коломийського мандрівного театру В. Коссака, театрів О. оагарова, П Стадника, "Березіль" Л. Курбаса (1927), І. Когутяка, в Просвітянському театрі П. Сороки. Керівник новозаснованого театру ім. І.Тобілевича (1928-1933), театру "Заграва" (1933-1938) і театру ім. І. Котляревського (1938-1939). У 1941-1944 один із організаторів і керівників Львівського оперного театру, 1944-1949 - _у Німеччині, з 1949 - у Філядельфії, де працював на укр. радіостанції. Ролі - Малахій ("Народний Малахій" М. Куліша), Гамлет (1943, у однойменній п'єсі В.Шекспіра). За власною інсценізацією новел В. Стефаника поставив виставу "Земля" (1937), що викликала статтю В. Стефа-ника "Під вражінням вистави "Землі" (у рад. виданнях скорочено). Постановник вистав "Камінний господар" Лесі Українки, "Народний Малахій" і "Мина Мазайло" М. Куліша та ін.
Глинський Теофан
(1806 р. -17.04.1893 р., с. Городниця, нині - Городенківський район) - публіцист, історик, мовознавець, культурно-громадський діяч, 1829р. закінчив Львівський університет. У 1848 - 1849рр. - секретар Богородчанської руської ради. Домагався обов'язкової початкової освіти для українців, викладання в навчальних закладах українською мовою. Учасник з'їзду діячів української культури 1848р. у Львові. Автор низки статей на громадсько-політичні теми, з історії, мовознавства, зокрема: "Гадки в образоваії і розвиванії письменного руського язика" (1851), праці "Граматика мала руського язика для шкіл парафіальних в Галіції" (1845, не опубл.), поетичних переспівів з біблійної міфології сюжетів на морально-етичні теми. Друкувався у журналах "Зоря", "Правда", газетах "Батьківщина", "Діло", "Руська Рада", "Вестник... для русинів Австрийской державы" та ін.
Винничук Юрій
(1952, м.Івано-Франківськ) - укр. письменник, перекладач і журналіст. Закінчив філологічний факультет педагогічного інституту ім. В.Стефаника. Працював художником-оформлювачем. У вересні 1988 створив естрадну групу "Не журись!", а на її основі Львівський естрадний театр "Не журись!", завідувач його літературної частини. Тепер редактор львівської газети "Пост-Поступ". Автор ювістей і оповідань "Спалах" і "Діви ночі", збірки віршів "Зображення" (К., 1991).
Блонський Тит
(криптоніми - Б.Т.; Б.Т.К; Т.К.Б.; 9.04.1830, м. Тлумач. - 6.07.1897, с.Дора, тепер у скл. м. Яремча) - укр. письменник. За поглядами - москвофіл, писав язичієм. Автор трагедії "Анастасія" (1886) з історії Галицького князівства XII ст.; історичної повісті "Розвалина" (1895), де відображено знущання польської шляхти з українського народу: поеми "Аккерманская пленница" (1863) і вірша "Падшим героям 1877-1878", і вірша визволенню Болгарії від османського іга (1879).
Витвицький Софрон
(1819р.-1879р.) - священик, письменник, етнограф на Гуцульщині. Посол до австрійського сейму 1861р. Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори, що успіху не мали. М.Возняк з цього приводу писав ("Українські драматичні вистави в Галичині в першій половині XIX століття". Записки НТШ. - Львів. - кн.2. - т.88. - 1909р. - ст.62-64), що Витвицький Софрон "ставши послом до австрійського краевого парламенту (сойму), закликав до згоди між всіма суспільно-політичними станами і течіями. Свій вимріяний ідеал показав у своїх мелодрамах, в яких, попри запевнення, що вони написані в "чисто рускім язиці", "цілі легіони слів церковних, польських і
Loading...

 
 

Цікаве