WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Письменники нашого краю. Климкович Ксенофонт. Кубик Микола - Реферат

Письменники нашого краю. Климкович Ксенофонт. Кубик Микола - Реферат

письменник, полеміст, педагог, один із організаторів книгодрукування, засновник скиту Манявського.
Кубик Микола
(літ. псевд. Олегь Бескид; 15.12.1931 р.,с. Моначин, нині - Волочиський район Хмельницької обл. - 23.02.1991 р., м. Івано-Франківськ) - письменник, публіцист, журналіст, краєзнавець, фольклорист. Працював власним кореспондентом, відповідальним секретарем, завідуючим відділом культури, літератури імистецтва в редакціях газя "Прикарпатська правда", "Комсомольський прапор" (Івано-Франківськ). З 1 967 по 1 97 1 рік редагував Івано-Франківську обласну молодіжну газету "Комсомольський прапор", працював завідувачем відділу культури обласної газети "Прикарпатська правда". Перші вірші надрукував у 1950 році у Львівській обласній газеті "Вільна Україна". Співпрацював з обласними і республіканськими журналами та газетами "Жовтень", "Прапор", "Ранок", "Україна", "Барвінок", альмахами "Слово молодих", "Радянське Прикарпаття", "Новгород" (в перекладах російською мовою). В періодичній пресі виступає з нарисами, фейлетонами, рецензіями. У 1 966 р. в "Прикарпатські правді" у співавторстві опублікував цикл нарисів під назвою "Слідами Каменяра". 1965 року за сценарієм М. Кубика був створений кольоровий документальний повнометражний кінонарис "В лісах Прикарпаття" - Для Гуцульського ансамблю пісні і танцю написав тексти дво" вокально-хореографічних сюїт "Сучасне гуцульське весілля" та "Щедрий вечір", з якими колектив ансамблю з успіхом виступав на сцені Кремлівського палацу (Москва) та багатьох містах колишньої союзу.
Левицький Остап
(літ. псевд. - Остап Ковбасюк 02.10.1834p., с.Раковець, нині- Городенківського району - 13.06.1903p., м.Станиславів, нині - Івано-Франківськ) - педагог, письменник, перекладач, громадське- культурний діяч. Закінчив Львівський університет (1869р). Працював учителем гімназій; з 1878р. і до кінця життя викладав польську, німецьку та українську мови в реальній школі Станиспавова. Почав писати польською мовою (сатирична поема "Біженці", 1863), а з 1867р. -українською мовою: поезії "Під вечір", "Любов" та ін. Перекладав твори Т.Гейне, п'єси Й.В.Гете, Г.Лессінга, переробив на мелодраму оперу С.Монюшка "Галька" (для галицького театру). Написав "Читанку руську для четвертої кляси шкіл народних в Галичині". Співпрацював з часописами "Страхопуд" (Відень), "Русь" (Львів); активно працював у філії "Просвіти" та "Руської Бесіди", популяризував творчість Т.Г.Шевченка (09.03. 1 879р. на загальних зборах членів станиславівської Просвіти" виступив з популярним викладом, присвяченим Кобзареві; 1869р. у часописі "Правда" опублікував поему "Тарас!").
Левицький Іван
(6 (18) січня 1850 р., с. Берлоги , тепер Рожнятів. р-ну - 17 (30) січня 1913 р., Львів) - бібліограф, письменник, журналіст. Закінчив філософський факультет Віденського університету. Був редактором ряду газет. Укладач фундаментальних праць "Галицько - русская библиография ХІХ века" і "Галицько - руська бібліографія за роки 1772-1800) (опубл. в "Записах Наукового товариства імені Шевченка), в яких охоплено книжкові та періодичні видання , описано зміст збірників, газет і журналів за 1772 - 1886 рр., "Українська бібліографія Австро-Угорщини", де містяться відомості за 1887-1893рр.Зібрав цінні матеріали до бібліографічного словника письменників, митців, громадських діячів Галичини. Автор оповідань на історичні теми.
Лепкий Лев
(7 грудня 1888 р., с.Поручин Бережан. р-ну - 28 жовтня 1971 р., м.Трентон, США) - поет, прозаїк, талановитий журналіст і редактор, композитор і художник, командир кінноти Українських Січових Стрільців, один із засновників видавництва "Червона Калина" у Львові, а згодом у США. Але найбільше він відомий як автор широко популярних стрілецьких пісень, зокрема "Гей, видно село", "Бо війна війною", "Колись, дівчино мила", мелодією до знаменитих "Журавлів" його старшого брата, класика української літератури Богдана Лепкого. Навчаючись у славнозвісній Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, він поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. Під час навчання у Краківській академії мистецтв студентські аматорські гуртки їздили з концертами та театральними виставами на Буковину, до Німеччини та Австрії. Разом з друзями Левко організував Січові організації на Бережанщині, Бориславщині. З початком першої світової війни він стає одним з перших організаторів Легіону Українських Січових Стрільців. У боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави. Завдяки йому та його побратимам Роману Купчинському, Михайлу Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому ми сьогодні маємо правдиву історію УСС - описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та вічно нев'янучі і невмирущі стрілецькі пісні. Після закінчення війни Левко Лепкий активно займався літературною, редакторською роботою. У 1931-1939 роках працював директором санаторію "Черче" біля Рогатина. З початком Другої Світової війни він назавжди прощається з рідною Україною, виїжджає спочатку до Кракова, а згодом і до Сполучених Штатів. Після років поневірянь активно включається в українське громадське життя діаспори, відновлює видавництво "Червона Калина", друкує свої спогади, оповідання, вірші та нові пісні. Тільки з проголошенням незалежності до нас повернулись забуті імена братів Лепких. Літературна спадщина Лева Лепкого, зокрема твори стрілецького і міжвоєнного періодів, що були опубліковані раніше, а також взяті з рукописного архіву поета, зібрані у книзі "Лев Лепкий. Твори" .
Лесів Василь
1949 року народження. Батьківщина -село Колінці Тлумацького району Івано-Франківської області. Навчання у професійно-технічному училищі, служба в армії, робота в газетах "Дністровська зірка" та "Агро", Івано-Франківському обласному телебаченню "Галичина", студіювання журналістики у Львівському державному університеті їм. І.Франка - штрихи життєвої біографії. Друкувався в альманахах "Сонячний годинник" (проза, "Дзвінке джерело" (поезія видавництва "Карпати", журналі "Дзвін" - новели, оповідання, дослідження на екологічні та етнографічні теми. "Дощ із сонячної хмари" - перша книжка прози, яка в 1991 р. побачила світ у видавництві "Радянський письменник". В останні роки у районній та обласній періодиці та часописах "Дзвін", "Перевал" друкував оповідання, гумористичні твори, вірші. Книжка прози "Столике сонце" - дещо із творчого доробку за останнє десятиріччя. Василь Лесі" - член Національної Спілки письменників України.
Loading...

 
 

Цікаве