WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Письменники нашого краю. Климкович Ксенофонт. Кубик Микола - Реферат

Письменники нашого краю. Климкович Ксенофонт. Кубик Микола - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Письменники нашого краю
Климкович Ксенофонт
(17.01.1835р., с.Хотимир, нині - Тлумацького району Івано-Франківської обл.-19.10.1881р.) - український письменник, перекладач. Був редактором львівських журналів "Мета" (1863 - 65) і "Основа" (1872). Друкував вірші в різноманітних періодичних виданнях, перекладав чеської, польської, французької літератури. Переклав німецькою мовою ряд творів Т.Шевченка і Марка Вовчка. Автор вірша "На вічну пам'ять Тарасови. 1865р. Ксенофонт Климкович входив до "Виділу Театрального" товариства "Руська Бесіда". На знак протесту проти засилля у товаристві "Бесіди" москвофілів (на чолі з Б.Дідицьким), які ополчилися проти молодої української сцени, вийшов з його складу. В 1870р. - К.Климкович входив до Театрального комітету при товаристві "Бесіди" (до нього тоді входили також: Димет, Коссак, Н.Устіянович, Олекс.Огоновський, Дейницький, Ільницький і Целевич).
Лишега Олег
(30.10.1949. Тисмениця) - укр. письменник і перекладач. Автор поетичної збірки "Великий міст" (К., 1989), повісті "Людина в просторі" ("Прапор". - 1990), перекладу "Витягів з щоденника Адама" М.Твена ("Дніпро". - 1987), містерії "Друже ЛІ Бо, брате Ду Фу..." ("Сучасність" - 1992. - №11). Співавтор перекладу "Оповідок давнього Китаю" ("Дніпро". 1990). Див. "Поезія" (К., 1986) і "Літ. Україна" за 14.05.1992.
Кобринська Наталя
(8 червня 1855 р., с.Белелуя Снятин. р-ну - 22 січня 1920р., Болехів) - українська письменниця, громадсько-культурна діячка та організаторка жіночого руху. Проживала у Снятині, пізніше у Болехові. У грудні 1884 року у Станиславові організувала "Товариство руських женщин". За її участю вийшли жіночі альманахи "Перший вінок" (1887), який привітали І.Франко й М.Павлик, а у 1893-1896рр. три випуски альманаху "Наша доля". Друкувалася з 1883 року. Автор збірок "Дух часу" (1898), "Казки" (1904), "Ядзя і Катруся" і інші оповідання" (1904). У своїх творах письменниця відобразила трагізм жіночої долі, реалістично показала два непримиренні світи - життя зубожілого галицького села і багатого панського двору, пробудження почуття народної самосвідомості, поетизувала духовне багатство й цілісність народного характеру. Наприкінці 90-х - на початку 1900-х років Н.Кобринська на основі мотивів народної демонології створила низку оповідань "Відьма", "Рожа", "Простибіг" та інші, об'єднаних у збірці "Казки" (1904). У Болехові споруджено пам'ятник, відкрито музей письменниці і меморіальну дошку.
Козланюк Петро
(псевд. і крипт.: П.К.; (-ка); М-а; Мер.,; М-ка; Емка; Ка-пе; Кризисовий Панько; Мережка; Перерівський; Прутовий; 12.08.1904, с.Перерів, тепер Коломмийського р-ну - 19.03.1965, Львів) - укр. письменник, перекладач, публіцист і гром. діяч. Навчався у Коломийській гімназії 1927-1930 фейлетоніст у газ. "Сель-роб". 1930-1932 ред. газ. "Сила". Член ЦК "Сель-Роб-Єдність". Один із засновників письменницької організації "Горно" і журн. "Вікна" (Вікна. 1927-1932: Систем, покажчик змісту. -Львів, 1966), один з організаторів Антифашист, конгресу діячів культури у Львові (1936), 1939-1941 - у ред. львів. газ. "ВільнаУкраїна". 1941-1944 коресп. фронтових газет, коментатор радіостанції "Дніпро", виступав з фелейтонами, гуморесками і політ, памфлетами. 1944 і 1945-1965 - голова львів. організації СПУ, членом якої був з 1940. 1945-1951 гол. ред. журн. "Рад. Львів" (тепер "Дзвін"). Депутат ВР СРСР 3-5 скликань. Автор понад 50 книг оповідань, повістей (зокр. "Мандрівники"), трилогії "Юрко Крук" (1946-1956; вже назвою спрямована проти повісті Ю. Шкрумеляка, "Чета крилатих"), памфлетів, нарисів і статей. Див. "Твори" (К., 1974-1975; Т. 1-4), "Нар. пісні в записах П. Козланюка" (К., 1964), "Спогади про П. Козланюка" (Львів, 1974), Качкам В. Петро Козланюк (К., 1980), Гуменюк М, Петро Козланюк: Бібліоґраф. покажчик (Львів, 1957), УЛЕ(К., 1990 -Т.2), "Культурне життя в Україні. Західні землі: Документи і матеріали" (К., 1995. - Т.1) і "ЕУ" (Львів., 1994. - Т.З).
Козоріс Михайло
(2 березня 1882 р., м.Калуш - 9 жовтня 1937 р., Соловки, Росія) - український письменник і юрист. Навчався у Станиславівській гімназії. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1912). Працював у редакції газети "Калуський листок". В часи російської окупації засланий до Сибіру (1915-1917). У 1919 р. був комісаром ЗУНР у Косові. Друкуватися почав з 1907 року. Автор п'єси "Тарас-дитина" (1914), збірок оповідань "Дві сили" (1927). "Віче", "То був злодій" (1928), "За порадою" (1929), "На кам'яній стежці" (1929), повістей "Село встає" (1929), "Чорногора говорить" (1931), "Голуба кров" (1932). У квітні 1933 р. заарештований НКВС і розстріляний.
Коритко Роман
(15.03.1935. с Черче, тепер Рогатинського р-ну) - укр. письменник. З 1990 член СПУ. Працював у Рогатинському райкомі КПРС-КПУ, вчителював, був директором школи, служив в органах внутрішніх справ та інсп. відділу у справах неповнолітніх, інструктором, зав. відділу. Автор збірки опов. "Колосковий гомін" (Львів. 1976), детект. повістей "Криптонім" (Львів. 1980). "Альфа й омега" (Львів. 1986). "Спростоване алібі" ("Жовтень".- 1985,- Ч 10), "Хрест архимандрита" ("Жовтень".-1988.- Ч. 10-12). іст. роману "Корона Данила Галицького", статей про видатних діячів минулого. Див. "Літ. Україна".
Колцуняк-Кузьма Марія
(псев.: Ірина Валівська: Семен Гліг; Марійка К. 6.12.1884. с.Яворів, тепер Косівського району - 23.09.1922 м.Коломия) - укр. письменниця, перекладачка і педагог. Закінчила Львівську учитительську семінарію (1905). Тривалий час працювала у сільських школах Покуття і в Коломийських народних школах ім. княгині Ольги. Член виділу "Кружка укр. дівчат" у Коломиї. Авторка оповідань "Як нетвоя, то й нічия", "Оте життя'', "Без щастя", повісти "На стрічу сонцю золотому", "Сама винна... Оповід. з гуцульського життя" (Львів, 1908. У кінці; Корнич. падолист 1906). повісти "Проти филь" (1921), перекладів опов. Д. Маміна-Сибіряка "Чутлива совість. Татко" (Коломия, 1910), першої дії драми М.Лєрмонтова "Дивна людина" і фрагменту драми Ю.Словацького "Ліла Венеда" (в рукописі), укладачка "Укр. читанки", спогадів про батька Миколу К.-"Мої згадки" ("Промінь".- 1907.- Ч. 6) і "Спомин" ("Дзвінок".- 1903,- Ч, 21).. Твори К. позит. оцінили Б. Лепкий ("Slovanski prehled", 1903) і В. Дорошенко. Див. "Укр. календар-1972" (Варшава, 1972), "Жовтень" (1967.- Ч. 7). "Коломия й Коломийщина" (Філадельфія, 1988), УЛЕ(К., 1990.- Т. 2).
Княгиницький Йов
(1550р., Тисмениця - 30 грудня 1621р., с.Манява Богород. р-ну) - відомий український церковно-освітній діяч,
Loading...

 
 

Цікаве