WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Письменники нашого краю - Реферат

Письменники нашого краю - Реферат

революційних романтиків. Далі Мечислав Романовський приєднується до організації "Львівська лава", яка мала на меті підготовку повстання. Вихований на польській романтичній літературі, він цілком присвячує себе служінню батьківщині. Власне цей патріотизм поета і знаходить свій вияв у активній участі в польському повстанні 1863 року, яке було спрямоване на визволення Польщі з-під гніту російського царизму. Загинув поет в одній із сутичок під польським містом Юзефовом. У літературному доробку Мечислава Романовського - низка поетичних і прозових творів. Краща частина його віршів - це волелюбна патріотична лірика. Серед найбільш довершених творів - поема "Дівчина з Сонча", повісті "Проект", "Станіслав Ревера Потоцький". Цікавими є також: нарис "Декілька днів у горах Покуття" та історична трагедія "Попель і П'яст". Поезії Мечислава Романовського часто друкувалися у коломийських виданнях.
Рубчак Богдан
(6 березня 1935 р., м.Калуш) - відомий український поет, дослідник літератури, вчений, професор Іллінойського університету в Чікаго, США. В 1944 р. сім'я Рубчаків емігрувала до Німеччини, 1948 р. - до США. Захистив докторську дисертацію. Член Нью-Йоркської групи. Автор поетичних збірок "Камінний сад" (1956), "Промениста зрада" (1960), "Дівчині без країни" (1963), "Особиста Кліо" (1967), "Крило Ікарове" (1983). Перекладав зарубіжних поетів - Рільке, Гессе, Стівенса.
Рябий Василь
Народився в селі Корнич на Коломийщині 7 грудня 1954 року. Закінчив Львівський держуніверситет за фахом "журналістика". Автор збірок віршів "Грань", "Ворожіння на цвяхах", "Елегія для білого диму", "Шукання двійника", "Постріл горіха", "Жасминовий камінь", "Зіниця на крилі метелика", "Портрети з протягу", "Світлофор і мухомор. Куля з Ліверпуля. Омелюх і капелюх. Три альбомчики Ромчика Бомчика", "Вага агав. Сонети, верлібри, хоку, паліндроми", "Ловіння снів", повістей "Гойдається сміх на павутинні", "Гримаса авгура", альбому графічних композицій "Ключі". Лауреат літературної премії "Благовіст", премії журналу "Дзвін".
Лагодинська Ярослава ( Леся Верховинка )
( 3 квітня 1903 р., Делятин Надвірнян. р-ну - 21 лютого 1936 р., там само) - письменниця і поетеса. Автор п'єс "Іменини Влодка" , "Стріча в лісі", оповідання "Дівчинка з лялькою" , "Казка минулих літ" , "Пробудження" , літературних праць "Жінка в творах Франка" , "З нового Відня".
Карашкевич Омелян
(1893р., м.Коломия - 1969р., м.Нью-Йорк) - журналіст, письменник. Поет збірок "Співи днів і ночей" і "Весняні пісні" (1916р.). Співпрацював у стрілецькому часописі "Шляхи", де за січень - червень 1918р., ст.1-6, опубліковані його поезії побутового плану: "Любов і музика", "І сад ідучи, де грала музика", "Хвилина вознесения", "Ой ти вітре, буйний вітре!.."(1919р.), "Неділя". У 1920р. видає "Збірник гумористики і сатири українського письменства". Редактор видання окружної Національної Ради у м.Коломиї (1918-1919рр.) "Покутський Вістник". Друкувався під криптонімом - Ом.Кар. З лютого 1919р. - кореспондент Пресового бюро Державного секретаріату (ЗО УНР). Брав участь в аматорських виставах "Народного театру ім.І.Тобілевича" в Коломиї (1919р.). З 19 червня 1921р. - редактор українського часопису "Покуття" (м.Коломия). Співавтор (з В.Терпелюком) публіцистичної книжки "Гуцульщина: думки про її піднесення". У жовтні 1922р. на Омеляна Карашкевича ("старорусіна", як називали його польські шовіністи) був вчинений замах: поранений з вогнепальної зброї у ліву руку. Автор рецензії на книгу "Народні хрести в Коломийщині" етнографа і музиканта Гната Колцуняка. З кінця 20-х років до вересня 1930р. - учасник літературної групи "Горн". Автор призових творів "Сюди й туди... кооперація", "Корнило Устиянович і банкоклерикали" та ін. Автор книжок "Співи днів і очей" (1914), "Весняні пісні" (1916), "Велика легенда Сходу" (1919); упорядник збірки сатири "Український сміх"(1921).
Кархут Василь
(01.07.1905р., с.Марківці, тепер Тисменицького району - 09.10.1980p., Львів) - український письменник, лікар-фітотерапевт, борець за волю України. Редактор журнала "Вогні". Пластовий діяч. Автор повісті "Вістря і темряві" (1934р. вдруге - "Полум'яний вихор", 1941р.), збірок оповідань для молоді з життя тварин: "Гомін 3-поза нас" (1933), "Цупке життя" (1940), "Пшеничні нетрі" (1942); астунських книжок - "Перша проба пластуна", "Друга і третя проба 67 пластуна"; статті "Про сільський та ремісничий Пласт (наші недотягнений)", (Див.: альманах "Гей-гу... Гей-га..." (видання пластового куреня "Лісові чорти". - Львів. - 1930р. - с.20-22), оповідання "Казка" (написане 01.11.1929р.), опублікованого там же; перекладу повісті Ж.Верна "Замок у Карпатах" (1934) і праці "Ліки навколо нас" (1973,1977,1978,2001рр.).
Капій Мирослав
(5 травня 1888р., с.Коцюбинці Тернопіл. обл. - 24 березня 1949 р., Косів) - педагог, письменник, перекладач, фольклорист. Автор науково-фантастичної повісті "Країна блакитних орхідей" (1932р.), повісті " Із-над Срібного Сяну", збірки науково-фантастичних нарисів " Неймовірні оповідання". Підготував до друку збірку віршів про Карпати. Жив у Косові в 1945 - 1949 рр.
Кравців Богдан
(5 травня 1904, с.Лоп'янка, тепер Рожнятів. р-ну - 21 листопада 1975, Нью-Йорк) - український поет, літературознавець і перекладач у США. Навчався в Українському таємному університеті у Львові та Львівському університеті. Був членом літературної групи студ. молоді Львова "Листопад". Редагував журнали "Дажбог", "Обрії", "Напередодні" та інші видання. 1939р. виїхав до Німеччини, після Другої світової війни жив у США, співпрацював у газеті "Свобода" та журналі "Сучасність". Автор збірок "Дорога", "Промені", "Сонети і строфи", "Остання осінь", "Кораблі", "Зимозелень", "Дзвенислава", "Глосарій" та ін.
Красовський Андрій
(літ.псевд. Андрій Грім; 02.12.1904p., с.Рожнів, нині Косівський район - 22.08.1942p., розстріляний НКВС) - письменник, поет-самоук, належав до групи селянських пролетарських письменників. Автор багатьох віршів, поем,оповідань, кількох повістей з життя галицького села 20-30-х років, зокрема "Сон галицького села" (1927р., окрема книжка, вийшла в Канаді). Творчо спілкувався з В.Стефаником, А.Крушельницьким, Я.Галаном, П.Козланюком. Друкувався в журналах "Вікна", "Нові шляхи". 26.11.1939р. арештований НКВС, 24.02.1940р. А.Красовському було оголошено смертний вирок, замінений на 10 років ув'язнення. 22.08.1942р. письменник був розстріляний у пересильній тюрмі. Реабілітований посмертно.
Крушельницький Іван
(12 листопада 1905 р., м.Коломия - 17 грудня 1934 р., Київ) - український письменник, мистецтвознавець, графік, перекладач. Народився в родині відомого письменника і громадського діяча Антона Крушельницького. Після закінчення Віденської гімназії навчався у Віденському та Празькому університетах. Вчителював у Стрийській гімназії, де заснував театральну школу для молоді. Літературну діяльність розпочав у 20-х роках. Автор поетичних збірок "Весняна пісня" (1924), "Юний спокій" (1929), "Радощі життя" (1930), "З-над прірви", "Бурі і вікна" (1930), "Залізна кров" (1932), п'єс "Спір за Мадонну Сільвію" (1930), "На скелях" (1931), "Вибране" (1964). Виступав також як мистецтвознавець і графік. Редагував у Львові "Альманах лівого мистецтва". У 1934 році Крушельницькі виїхали на схід. Того ж року всі вони були арештовані. Іван і Тарас були розстріляні в Києві у підвалах ДПУ разом з іншими українськими культурними діячами. Решта родини загинула на Соловках. Іван Крушельницький реабілітований посмертно.
Loading...

 
 

Цікаве