WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Космач – історія села - Реферат

Космач – історія села - Реферат

про одруження, то дали до церкви на "оповіди", це було 1735 року. Зеленої неділі було оголошено першу "оповідь" про те, що підготовляється шлюб Олекси і Марічки.
Та в цей день молодого нареченого Олексу зустріло лихо таки біля церкви. З міста Яблунова приїхав панський син з дванадцятьома гайдуками, щоб набрати робочих людей у маєтки свого батька. Панич був нежонатий, тому набирав молодих дівчат, для своєї забави. Молодий панич приглянув Марічку, яка була прекрасної вроди, гарно вбрана.
Коли Марічка почула гайдуків наказ, щоб її забрали, вона почала втікати в напрямі свого дому. Гайдук наздогнав її конем, зав'язав їй рота, щоб не кричала і привіз її перед панича. Олекса, який слідкував за цим усім, вихром налетів на панича, вдарив його барткою по голові, той звалився з коня і розпластався на дорозі. Паич лежав мертвий.
Гайдуки перелякалися, падали перед людьми на коліна і просили помилування.
Перелякані гайдуки забрали бездиханне тіла панича і поїхали. А зараз линув сильний дощ, змив калюжу паничевої крові, якби її тут і небуло. Марічка лишилася біля своєї матері, пряли обоє і заробляли на прожиток. А Олекса Довбуш якийсь час укривався перед панською карою, а згодом пішов у опришки.
Не забував Олекса Довбуш Марічки ніколи. З роками вона вийшла заміж за космацького ґазду Степана Дзвінчука. Ті хто чатував на славного опришка, дали Дзвінчуку багато грошей щоби він вбив Олексу. І це сталося 24 серпня 1745 року Степан Дзвінчук смертельно ранив Олексу Довбуша в своїй хаті. Де знаходиться прах Довбуша ніхто не знає, а в пісні про Довбуша співають:
Ой ви хлопці, ви молодці
Візьміть мене на топірці.
Беріть мене на топори
Занесіть ня в сині гори.
Хата де вбито Олексу Довбуша стоїть до цього часу.
Шляхта сподівалася, що зі смертю Довбуша їй вдасться приборкати опришківський рух, але прорахувалися.
Космач належав до Польщі, а згодом до Австро-Угорщини. На мешканців Космача було накладено великі податки. Тоді місцеві гуцули вирішили піти до Відня просити цісаря Франца-Йосифа про зменшення податків. Дванадцять верховинців одяглося у Космацьку ношу і вирушило до Відня. Цісар прийняв їх досить тепло. Його цікавила космацька ноша і він запросив космацьких гостей привезти до Відня показ гуцульського весілля. Згодом таке весілля приїхало до Відня. Але перед тим, на майдані перед церквою Петра і Павла зібрався весь Космач, створили спеціальну комісію і стали вибирати найкращого парубка і найкращу дівку, яких згодом вибрали князем і княгинею на весілля. Чи не був це конкурс краси перший на наших землях? Князем тоді громада вибрала Дмитра парубка з присілка Дощаний і Марію Варзарук за княгиню, дівку з присілка Завоєли. Космачани показали своє весілля в цісарській палаті. Франц-Йосиф та австрійські вельможі насолоджувалися космацькою музикою, танцями і піснями, зі смаком їли гуцульські страви. Голова Австрійської держави подарував молодому подружжю з Космача спеціальні медалі зі своїм портретом, та багато грошей, як придане. А молоді Дмитро і Марійка, стали чоловіком і жінкою, хоч цього і не хотів батько Марійки, бо вона була багачкою, а Дмитро бідним.
Австрійський цісар запросив космачан приїхати до Відня вдруге з полонинським хором. Гуцули його прохання виконали. Між цісарем і космачанами зав'язалася дружба, дуже рідка в історії. Космач майже звільнили від податків. На знак пошани до цісаря, в космацьких хатах поруч ікон ставили портрет цісаря і членів його родини. Кожна родина вважала великою честю мати в хаті портрет Франц-Йосифа. Ці портрети зберігаються ще й досі в хатах старожителів.
За часів панування австрійського уряду населення Космача займалося скотарством, землеробством, боднарством, столярством.
Селяни з Космача повинні були відбувати військову службу в австрійській армії. Строк служби 6 років. Команди в армії, були тільки на німецькій мові, яка була незрозуміла для гуцулів. Часто, коли приходив наказ іти в армію, молоді хлопці втікали в Румунію. Бачачи, що населення ухиляється від служби в армії, австрійський уряд скоротив строк служби до 3-х років.
За часів австрійського панування майже все населення було неграмотним. Австрійський уряд відмовлявся від відкриття шкіл. Делегації гуцулів з Космача їздили у Відень просити дозволу Цісаря про відкриття школи в селі. Школа була відкрита при Австрійському керівництві в 1890 році. Вона знаходилася в приміщенні, спеціально збудованому, проти церкви. В школі навчалося 50-60 учнів, а населення було близько 3,5 тисяч. В школі було 4 класи, а дальше не продовжували вчитися.
В 1889 році в Космачі було організовано товариство "Просвіта". А вже через 9 років 1898 році товариством "Просвіта" на добровільні пожертвування селян та сільської інтелігенції було побудовано "Народний дім"
В різний час в Народному домі при "Просвіті" працювали:
1898р.-організовано гуцульську спілку торгів
1909р.-кредитову щадницю
1910р.-товариство "Сілбський господар"
В 1923 році в Космачі була відкрита читальня "Просвіти". В цьому році головою "Просвіти" було обрано Гаврищука Григорія, який виявився добрим організатором. Бібліотекарем читальні впродовж багатьох років був Василь Боб'як. В бібліотеці нараховувалось близько 3-х тисяч книг, всі українською мовою.
Тут були твори таких письменників як: Шевченка, Франка, Лесі Українки, Федьковича, Шухевича, Хоткевича, Драгоманова, Павлика, Стефаника, Черемшини, Лопушанського, Шкрумеляка, Мосарика та ін.
Космачани масово вступали в члени товариства "Просвіта". Силами членів Просвіти 15 листопада 1924 року була поставлена п'єса Котеньовського "Верховинці". Це була перша вистава в селі після першої світової війни.
В 1925 році в Космач приїздить художник Олександр Новаківський зі своїми учнями на студії зі Львова. Космач так запав в душу Новаківському та його учням, що художник до кінця життя (а помер він 1935р.) кожного року відвідував Космач, а його учні (деякі) вважали Космач своєю другою домівкою.
В 1925 році за пропозицією О.Новаківського було підготовлено загальні збори в селі. На збори прийшло багато людей, особливо молоді. На зборах Новаківський виступив з діловою промовою підсилив духа космачанам до культурної праці в селі. На зборах було зібрано добровільні пожертвування на потреби "Просвіти". В знак своєї прихильності в 1930р. космачани символічно подарували Новаківському камінь. Дарчий напис "Олексі Новаківському. Гуцульщина" зробив його учень Михайло Мороз
.
В січні 1926 року було засновано товариство "Луг". Статут товариства підписали Григорій Гаврищук,Кирило Чупірчук, Василь Реведжук, Василь Боб'як, Андрій Пожоджук.
Товариство Луг" збиралось в читальні "Просвіта". Керівником і організатором "Лугу" був Кирило Чупірчук. Членами "Лугу" були: Робкалюк Дмитро Петрович, Пожоджуки Андрій; Кирило, Юрій Мелиндючин, Реведжук Василь, Коб'юки Юрій, Василь, Дмитро.
В неділю і свято члени "Лугу" після служби в церкві ішли на город коло "Читальні" і співали українські пісні. Потім ішли в "Читальню" і танцювали, починаючи обов'язково "Арканом".
Космацький "Луг" приймав гостей з Києва "Козацький Луг" з концертом. Космачани їздили в Київ з концертною програмою в якій були українські пісні, танці та вистава космацького весілля.
Література
Космач-вчора-В кн.: Мистець Дмитро Пожоджук.-Тернопіль,2000,- ст.144
http://my-kosmach.com.ua
Loading...

 
 

Цікаве