WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Надвірна, історія і сучасність - Курсова робота

Надвірна, історія і сучасність - Курсова робота

існування лише навесні 1990 року. Поряд з відродженням греко-католицької громади у місті постала і громада Української Автокефальної Православної Церкви.
У 1990 році надвірнянці розпочали будувати храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Наприкінці листопада 1991 року у Надвірній відбулося урочисте відкриття відродженого костьолу [10, с.224-230].
Входження до Австрійської імперії створило сприятливі умови для піднесення національної свідомості галичан, виникнення перших політичних партій, громадських організацій і товариств. Не пройшли ці процеси і повз Надвірну. У 1894 році засновано першу читальню "Просвіти", а 1908 року з ініціативи лікаря, Тадея Гриневича, судді Осипа Чубашого й адвоката з Делятина Миколи Лагодинського створено філію "Просвіти". Згодом тут виникають товариства "Сільський господар", "Січ" і "Рідна школа". Особливо успішно діяла читальня "Просвіти", при якій було створено хор й аматорський гурток [30].
"Просвіта" на той час була єдиною українською культурно-освітньою установою, де збиралася уся громадськість міста. Тут можна було почитати книжки, послухати розповіді старожилів, обговорити болючі питання. Офіційно філію товариства "Просвіта" у Надвірній було відкрито 29 вересня 1908 року. Просвітяни на загальних зборах вирішили діяти в таких напрямках: відкривати читальні у селах, у Надвірній при читальні відкрити курси для не писемних, закупити українські книжки, заснувати молочарський союз. У 1909 році філія налічувала 234 члени, головою став Осип Чубаший. У 1910 році головою філії став отець В. Лійнецький, який залучив до товариства молодь, яка внесла пожвавлення у просвітницьку діяльність. 5 серпня 1914 року під час пожежі споруда читальні згоріла. Українське національне життя почало завмирати [9].
Плідну працю "Просвіти" та багатьох національно-спрямованих організацій перервала Перша світова війна.
З літа 1919 року Надвірна, як і вся Західна Україна опинилася під владою Польщі. Незважаючи на спротив польських властей, вже на початку 20-х років відновлюють свою діяльність товариства "Просвіта", "Рідна школа", створено курінь "Пласту" імені Короля Данила, товариство "Луч", "Бескид" [30].
У березні 1918 року голова філії І. Саноцький запропонував відновити роботу товариства, зібрати пожертви для спорудження нового приміщення. У середині 20-х років життя філії та читальні нормалізувалося. Члени відділу стояли на захисті національних інтересів свого народу.
Після встановлення радянської влади у 1939 році філія "Просвіти" була ліквідована. Тільки з приходом німців у 1941 році вона на деякий час відновила свою роботу, відбулося декілька концертів, влаштовували свята (присвячену І. Франку), почали організовувати бібліотеку. На жаль, це були останні заходи просвітян, бо до кінця 1942 року вони припинили свою діяльність аж до 1919 року [9].
Філія "Просвіти" відіграла велику роль в історії міста. Вона стала ініціатором заснування економічних, освітніх та культурних осередків у селах, гуртували борців за волю і незалежність України.
4 лютого 1913 року у Надвірній була створена філія Руського педагогічного товариства, у якій гуртувалися вчителі, студенти, священики. Товариство ставило перед собою такі завдання, а саме: заснувати і підтримувати школи та дитячі садки; організувати і проводити різноманітні курси; допомагати школярам і студентам матеріально; влаштовувати концерти, вечорниці, організовувати бібліотеки [1].
3 вересня 1986 року товариство змінило свою назву на "Рідна школа". При ній було створено хор, драматичний гурток, ощадна каса.
В кінці ХІХ-го - початку ХХ ст. в Галичині формується рух за емансипацію жінки, створюються перші жіночі товариства. Організаційне становлення жіночого руху у краю почалося на зламі 70-80-х років ХІХ-го століття, на початку ХХ ст. завершилось формуванням основних типів жіночих організацій, залежно від напрямку діяльності (церковно-доброчинні, культурно-просвітні, феміністичні і т. д.).
8 лютого 1932 року з ініціативи Олени Саноцької, Наталії Цибрівської, Емілії Кузнярської, Марії Штуняк, Магди Полошайко, Емілії Свідрук у Надвірній була створена філія товариство "Союзу українок". Перед членами товариства стояло завдання організовувати просвітницьке, економічне і громадське життя жіноцтва. Філія організовувала курси для дівчат і жінок, на яких навчали куховарити, шити, кроїти; засновувати по селах дитячі садки, притулки Надвірнянська філія "Союзу Українок" проіснувала до 1939 року і була ліквідована після встановлення радянської влади [10, с.167-168].
У першій половині 20 століття у Надвірній розвивався і спорт. У 2 половині 20-х років у місті діяли три футбольні клуби: український "Бескид", польський "Бистриця", єврейський "Гакоах". Крім футболу, провідне місце у місті займав лижний спорт, при спортивному клубі "Бескид" діяв також шаховий гурток.
Культурно-громадське та спортивне життя в Надвірній у 30-х роках порівняно з початком століття досягло досить високого рівня. Надзвичайно важливу роль у цьому відіграли Українська Греко-Католицька Церква, культурно-освітні організації.
Спорт - одне з улюблених занять надвірнянців на дозвіллі. Вони пишаються своєю футбольною командою "Бескид", яка до 90-х років називалася "Нафтовик". Команда тричі була чемпіоном та володарем Кубка області, упродовж шістьох років брала участь у першості України серед аматорських команд.
Центром гарту молодих спортсменів у Надвірній став спорткомплекс "Хімік" профкому АТ "Нафтохімік Прикарпаття". Славиться Надвірнянщина і зимовими видами спорту. У місті споруджено комплекс лижних трамплінів.
На сучасному етапі Надвірна у плані культури розвивається дуже швидкими темпами. Далеко за межами Надвірнянщини знають народний самодіяльний оркестр народної музики "Аркан" під керівництвом віртуоза-скрипаля, заслуженого артиста України Сергія Орла [30].
"Аркан" неодноразово став лауреатом республіканських та міжнародних фестивалів, переможцем радіо та телетурнірів "Сонячний вінок", "Таланти твої, Україно", "Сонячні кларнети". Тричі здобув перемогу в конкурсах оркестрового жанру [10, с.240].
Пропагують народні й сучасні українські пісні народний самодіяльний чоловічий вокальний квартет "Легіт" клубунафтовиків під орудою Романа Бойчука, народний жіночий вокальний ансамбль "Бистрянка", яким керує Ольга Молодій, та народний самодіяльний естрадний оркестр Будинку культури ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", довголітнім керівникам якого був, на жаль, нині покійний Богдан Муєшин. Радують глядачів запальними танцями колектив "Горянка" та дитячий зразковий танцювальний колектив "Горяночка", районного будинку культури. Керівники Олена Лаврів та Валентина Лисюк [30].
Жодне міське свято не обходиться без виступів військового духового оркестру Надвірнянського гарнізону під орудою майора Романа Кухти, хору церкви Воздвиження Чесного Хреста "Вервиця" під керівництвом Олесі Борищак, вокального ансамблю районного центру дитячої творчості [10, с.242].
Надвірнянські поети і письменники об'єднані в літературну студію "Бистрінь", яку на протязі одинадцяти
Loading...

 
 

Цікаве