WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Місто Фастів – історія і сучасність - Реферат

Місто Фастів – історія і сучасність - Реферат

партизанського батальйону Київського з'єднання. В листопаді 1941 року почала активно діяти комсомольсько-молодіжна диверсійна група на Фастівському залізничному вузлі. Очолювали її О. Д. Чолох і Д. М. Сокіл. Підпільники переправляли в партизанський загін людей, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, проводили роз'яснювальну роботу серед населення.
У бою за місто тільки 91-а гвардійська окрема танкова бригада знищила 22 гармати, 72 автомашини, 230 підвід з військовим майном, 29 мінометів, 2 танки,
2 самохідні артилерійські установки, близько тисячі солдатів і офіцерів.
Німецьке комднування вирішило будь-що повернути Фастів, важливий залізничний вузол на лінії, яка "зв'язувала Київське і Криворізьке угруповання. В район Фастова -гітлерівці перекинули три танкові дивізії та інші війська. Починаючи з 8 листопада, вони безперервно контратакували радянські війська, але безуспішно. Ворог зазнав величезних втрат. Тільки на ділянці оборони 91-ї гвардійської Фастівської окремої танкової бригади 9 листопада було знищено 71 танк, 14 самохідних гармат, 32 бронетранспортери, 675 солдатів і офіцерів1. Наприкінці місяця фронт стабілізувався на лінії Коростень-Черняхів -Радомишль -Фастів - Трипілля. 24 грудня війська 1-го Українського фронту перейшли в наступ і почали розгром Брусилівського та Білоцерківського угруповань ворога.
Багаторадянських солдатів та офіцерів відзначилися в боях за Фастів. За мужність і відвагу 31 воїну було присвоєно звання Героя Радянського. Союзу, зокрема І. Г. Якубовському, П. В. Лусті, К. В. Заборовському (посмертно), О. Г. Боженку, Д. Я. Старостіну, О. І. Фофанову, О. Д. Малькову, М. М. Шерстову, Мустафаєву Хадир Гасан Огли та ін. Багатьох нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу. 9 травня 1970 року на честь 25-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні в місті відкрито пам'ятник героям-танкістам, що визволяли Фастівщину від німецько-фашистських загарбників. Пам'ятники загиблим в також на братських могилах на центральному кладовищі, в міському парку, на Привокзальній площі.
Відважно билися жителі міста з фашистами в роки Великої Вітчизняної війни. 107 чоловік нагороджено орденами й медалями за підпільну роботу в тилу ворога і понад 4 тис. чоловік - за бойові заслуги на фронтах. І. І. Буциков удостоєний звання Героя Радянського Союзу, М. В. Савчеяко - повний кавалер ордена Слави.
Завдяки стрімкому наступу радянських військ ворог не встиг знищити підприємства, установи і житлові будинки міста. Однак протягом наступних жорстоких півторамісячних боїв Фастів зазнав значних руйнувань. Щоденно залізничні станції Фастів-І і Фастів-ІІ бомбардували 50-60 літаків, ворог обстрілював місто з важких гармат, на околицях точилися бої. Фашисти повністю зруйнували залізничну станцію Фастів-І, заподіяли серйозних руйнувань заводу "Червоний Жовтень", станції Фастів-ІІ, на довгий час вивели з ладу електростанцію, пивзавод, хлібозавод, знищили сотні будинків.
Ворог ще скидав на місто бомби, ще не стих гуркіт гармат, а жителі розпочали відбудовчі роботи. У травні 1944 року стали до ладу електростанція, завод "Червоний Жовтень", хлібозавод, розпочалося навчання в школах. Фастівці самовідданою
працею допомагали Червоній Армії швидше розгромити ворога. Вони віддавали свої заощадження, частину заробітної плати на будівництво літаків і танкових колон. Завдяки невичерпній творчій енергії і трудовій активності робітників та інтелігенції, допомозі багатьох підприємств і колективів країни, Фастів відроджувався з руїн. За короткий час робітники Фастова відбудували залізничний вузол. Щороку залізничники пере виконували державні плани перевезень народногосподарських вантажів. У 1951 роді було відправлено на 1352 поїзди і перевезено на 311 тис. тони вантажів більше, ніж у 1950 році. Не раз колективи станцій виборювали першість у соціалістичному змаганні серед залізничників країни і нагороджувалися перехідним Червоним прапором Міністерства шляхів сполучення СРСР та ЦК профспілки. Машиніст комуніст Ф. В. Котирло в 1951 році став зачинателем руху за зниження собівартості перевозок, а в 1953 році - одним з ініціаторів швидкісного водіння великовагових поїздів. Його методи роботи запозичили машиністи не тільки Фастівського вузла, але й усієї країни. Широке впровадження їх сприяло достроковому - за 15-20 днів до закінчення року - виконанню вантажоперевезень.
Уже в перші післявоєнні роки невпізнанно змінився завод "Червоний Жовтень".
У 1945-1946 рр. "Діпромашприлад" (Ленінград) розробив проект реконструкції цього підприємства, яке мало випускати емальовану і чавунну кислотостійку хімічну апаратуру. В 1946 році тут розгорнулися будівельні роботи, завод безперервно одержував нові верстати та обладнання. Систематичну допомогу йому подавали Харківський філіал Науково-дослідного інституту хімічного машинобудування і спеціалісти Ленінграда. У травні 1949 року дав першу продукцію емалевий цех. Наступного року було закінчено будівництво котельного цеху, а навесні 1953 року - механічного.
Протягом відбудовного періоду і 50-х років були реконструйовані також Державний млин № 1, хлібозавод, пивзавод, молокозавод та інші підприємства.
Величезні зміни в економічному і культурному житті Фастова відбулися за останні 10 років. У 1963 році Фастів віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. В ньому діють 14 промислових підприємств, 12 транспортних і 6 будівельних організацій. Серед них зовсім нові - рефрижераторне депо, створене в 1962 році, і завод електротермічного обладнання, який став до ладу в 1960 році. Як розвивалися ці підприємства, яскраво видно на прикладі рефрижераторного депо. Спочатку його виробничими приміщеннями були два вагони, де працювало 45 чоловік, а нині депо має просторі, світлі корпуси цехів, оснащені новітньою технікою, рефрижераторні поїзди і секції для транспортування різної продукції у всі куточки нашої Батьківщини. В депо трудяться понад 2 тис. робітників, 45 інженерів і 227 техніків. З 1968 року депо працює за новою системою планування та економічного стимулювання. Підвищенню виробничих потужностей підприємств сприяло переведення в 1959 році цехів на використання природного газу та підключення Фастова до системи "Київенерго".
В економічному, політичному і культурному житті Фастова провідною і керівною силою є міська партійна організація. В січні 1970 року вона налічувала 3882 комуністи, об'єднаних у 117 первинних парторганізаціях. Найбільші з них- рефрижераторного депо (432 комуністи), заводу "Червоний Жовтень" (320 комуністів), моторовагонного депо (215 комуністів).
Керуючись рішеннями ХХПІ з'їзду партії і вересневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, колективи підприємств удосконалюють
Loading...

 
 

Цікаве