WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Музей історії міста Коломиї - Реферат

Музей історії міста Коломиї - Реферат


Реферат на тему:
На тему: " Музей історії міста Коломиї"
Понад пів століття коломияни жили за московським часом, вже більше 14 років живуть за київським. Скарбницею коломийського часу є Музей історії міста Коломиї. Створений 15 років тому, фактично розвивається в єдиному форматі з розвитком новітньої історії, держави та міста. Непомітна кожному, діяльність музею спрямована на відродження і розвиток культури української нації та культур національних меншин, які проживають в Коломиї, на реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей і історичної спадщини.
У березні 1990 року сектор інформації Ради Міністрів УРСР через газету "Червоний прапор" повідомив про те, що Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про створення Музею історії міста Коломиї: "Цей край уславив себе, ще антифеодальними селянськими та опришківськими виступами (тут діяв зі своїми загонами легендарний Олекса Довбуш), давнім розвитком ремесел, освіти й культури. З Коломиєю тісно пов'язані життя і діяльність революціонерів-демократів І.Я.Франка (котрий в свою чергу перебував в ув'язненні сучасного приміщення Ратуші), також варто згадати, приміщення Ратуші було побудоване в М.І.Павлика, О.С.Терлецького, відомих літераторів Мирослава Ірчана та П.С. Козланюка, композиторів А. Кос-Анатольського, Д.В.Січинського. Створення музею - значна подія в культурному житті міста, яке цього року відзначає своє 750-річчя. Цей культурно-освітній заклад стане своєрідним центром усієї роботи по збереженню, вивченню та популяризації пам'яток історії, культури й архітектури Прикарпаття."
Одним із ініціаторів створення Музею історії міста Коломиї була директор Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини Ольга Андріївна Кратюк.
Назва, місцезнаходження і профіль, тематичної, чи навіть ідеологічної спрямованості фондової і майбутьої експозиції були різні і навіть до певної міри драматичними. Коли на одному з будинків П.Ю.Сегал вивісив вивіску "Музей історії міста Коломиї" поступила команда зняти, бо "немає в Коломиї історії є революційна, бойова і трудова слава і такий має бути музей. Та й сьогодні, через 15 років однодумці тих спеціалістів з минулого не дають спокійно розвиватися музею.
Адже вже у липні 1990 року, ще не маючи ні свого приміщення, ні штату працівників, музей організував першу тематичну експозицію "Над Прутом моя Коломия", яка експонувалась в дні Собору Духовної України, що проходив у місті. Музей взяв свій початок в дні найбільшого енергетичного потоку нашої української історії і культури в благословенному місці під Карпатами.
Вже згодом, отримуючи в тимчасове користування то одне то інше приміщення, музей поряд з пошуковою роботою організовує виставки та тематичні експозиції серед яких "У Москві ГКЧП - у Коломиї свято"; "Репресована історія" (фоторозповідь про коломиян учасників боротьби за незалежність України в умовах фашистської окупації та сталінських репресій); "Внесіте прапор вільної держави" державна символіка України. Історія, сучасність, майбутнє; "Вибори за Австрії, Польщі, СРСР. На зустріч виборам в Україні" ; "Благословляю і молюсь" до 50-річчя з дня смерті Митрополита Андрея Шептицького; "Через терни до утвердження церкви", присвячена 400-річчю Берестейської Унії ; "Борці за волю нації" про коломиян учасників підпілля ОУН-УПА. Актуальність і значення яких на той час була незаперечною.
За головування в міській ратуші Ігоря Довганюка та при допомозі голови Конгресу української інтелігенції Коломийщини Ольги Руданець (тоді помічника голови міської ради) у 1997 році Музей історії міста Коломиї одержав у постійне користування найкращий будинок в місті по вулиці Романа Шухевича 80.
Будинок на розі тепершніх вулиць Романа Шухевича та Лесі Українки бачив і пережив багато. Тут в будинку повітової ради вирішувались питання розвитку і міста і навколиніх сіл, тут приймались важливі рішення в часи ЗУНР Теодором Примаком. У кімнаті, де працював у свій час Теодор Примак - тепер експозиція "Коломия і Габсбурги". Тут в інтер"єрі міської кімнати на видному місці австрійський імператор Франц Йосиф, котрий відвідував Коломию двічі і його наступник, Архикнязь ( а згодом і останній імператор Австро-Угорщини) Кароль Франц Йосиф з дружиною Зитою, які в 1912 році жили в Коломиї і чекали народження ще одного наслідника роду Габсбургів (а тепер главу дому) Отто фон Габсбурга.
Сьогодні у 18 експозиційних залах та фондових і службових приміщеннях живе коломийський час в фотографіях, документах, меморіальних речах і речах побуту городян, більше 20 тисяч одиниць збереження. Від першої літописної згадки 1241 року і до сьогодення.
Мандрівка залами музею захоплююча і не повторює побачене в інших музеях такого профілю краю. Експозиції створюються в міру комплектування фондів матеріалами, що дають можливість в повній мірі висвітлити окремо взяту тему. Якщо ви відвідаєте музей то відкриєте для себе такі сторінки історії Коломиї як "Німецькі колонії Коломиї"; "Освіта Коломиї кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.ст."; "Економіка і торгівля міста в ХІХ -ХХ ст."; "З історії єврейської громади міста "; "З історії українських етнічних земель сучасної Польщі до 1944 року" і інші.
Відзначаючи Міжнародний день музеїв цього року перед коломиянами і гостями міста відчинили свої двері ще дві тематичні експозиції. Це "Органи влади краю " та "Коломия і Габсбурги".
Відкриття нової тематичної експозиції чи художньої виставки це подія. Подія, яка відкриває нову сторінку в історії літописної Коломиї для нашого сучасника. Тоді в залах музею багатолюдно. Як правило, це давні щирі прихильники музею, які відвідують його ось вже 15 років.
З кожним роком відвідувач музею молодіє. Вже рідним став музей для студентів Коломийського політехнічного коледжу (викладачі Василь Фучко та Андрій Охрим) .
Це тішить та водночас сумно, що вже не приходить на музейні зустрічі с.п. Володимира Пигродська, Емілія Маціборко, Григорій Пришляк і Стефанія Кадоб"янська-Пришляк. Прожиті роки не відпускають з дому Лідію Біль, Зеновію Гоянюк, Галину Грабець та напередодні свят, і особливо Дня музеїв їх щирі вітання лунають з телефонної трубки.
Сьогодні музей це не просто скарбниця коломийського часу. Це живий організм. У музею і його співробітників веселкова аура, спектр якої добре передається виставками творів Марти Томенко, Андрія Коренюка, Оксани Бобкової, Сергія Зінця, Ірини Толмач, Тетяни Обушак, живописними сентенціями юних художників, студентів Коломийського педагогічного коледжу і інституту, Коломийської художньої школи і поетичними полотнами зітканими з рядків написаних нашими поетами Дмитром Гриньківим, Мирославом Лазаруком, Василем Рябим .
Мистецький діапазон діяльності музею вдало доповнюють вихованці дитячих музичних шкіл і виконавці патріотичної пісні, ветерани визвольних змагань.
Хроніку музейних свят і буднів на сторінках часописів і в електронних засобах масової інформації ведуть Богдан Тимінський, Микола Васильчук, Микола Савчук, ВасильНагірний, Оксана Крохмалюк, Мирослава
Loading...

 
 

Цікаве