WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Гуцульщина: походження назви , адмiнiстративний подiл, населення. - Реферат

Гуцульщина: походження назви , адмiнiстративний подiл, населення. - Реферат

згадується в документах пiд 1819 роком, а лише в 1934 р. видiлилося в окреме село, яке в 1946 р. переiменоване в Бистрицю.
Знов на територiї села Зеленої виникли поселення Буркут (знане своїми цiлющими мiнеральними водами i ранiше), Топiльче, Явiрник. Iз старовинного села Голови видiлилася оселя Чорна Рiчка. З iншого давнього гуцульського села Довгопiлля виникли оселi Кохан, Полянки. Вiдоме всiм Красоїлля iз своїх присiлкiв дало початок новооселi Вигода, а Яблуниця Пробiйнiвцi, Черемошному; з Кобак вийшла Слобiдка, з Пiстиня Микитинцi, Пасiчної Букове, Постояти, Соколовиця, з Яблуницi Вороненко i Поляниця.
Таким чином, протягом порiвняно короткого перiоду Галицька Гуцульщина в основному була заселена вглиб Гуцульських гiр i по системi головних її рiк та їх притокiв.
Заселення Прикарпатської Гуцульщини дослiджуваного перiоду проходило не лише за системою гiрських рiк, але й за полонинами, якi були розташованi в околицях тих чи iнших сiл. Наприклад, починаючи з середини XIX ст., на полонинi Стовпня, бiля села Гриняви, вже замешкувало напостiйне кiлька гуцульських господарств, якi з часом розростались, збiльшувались i дали початок селу пiд одноiменною назвою. На територiї Жаб'є (яке в 1963 р. переiменоване на Верховину) з середини XIX ст. присiлок Дземброня переростає в окремий населений пункт. Його тiльки в 1946 р. переiменовано в Берестечко. Новооселя Волове також виростає на грунтах Жаб'є. I хоч Дземброня молоде село, але вже в кiнцi XIX-на початку XX ст. мало присiлки Зелена i Топiльче, що стали згодом окремими селами18.
На думку деяких дослiдникiв, на полонинах Iльцi виростають присiлки Красний Луг (з 1859 р. Красник), Криве Поле (з 1958 р. Кривопiлля) i Кривець (1897 р.). На землях Горiшнього Ясенова згадується з 1895 р. оселя Бережниця. На гiрських просторах села Голови в 1910 р. виникають поселення Бiла Рiчка i Чорна Рiчка, а на полонинi Гриняви в актах 1862 р. значаться села Явiрник, Голошино i Стовпнi (1932 р.). З села Яблуниця вже у 1932 р. виступає оселя Сенькiвське. З того ж села Яблуницi в кiнцi XIX ст., а точнiше 1893 р., виходить село Вороненко, куди пролiг в кiнцi XIX ст. залiзничний шлях. Село Черник видiлилось з давнього села Пнiв (1880). З цього ж села видiлилось село Мозолiвка (1900). На земельних просторах Дебеславцiв виникло аж три села: Ганiвка, Кривоброди i Гуцулiвка, а бiля села Рiчки виникає нова оселя Снiдавка.
Поява нових осель на Гуцульщинi цiкава проблема i пiд кутом зору походження їх назв. Взяти хоч би старовинне гуцульське село Ямна. Походження подiбних назв дослiдники пояснюють так: це означало яму, тобто рiвчак, викопаний мисливцями в лiсi з метою спiймання диких звiрiв, яку для обману прикривали галуззями. З цього мала пiти назва с. Ямниця бiля Iвано-Франкiвська i с. Ямна бiля Яремча.
Значна кiлькiсть нових гуцульських осель, що виникли в другiй половинi XIX-на початку XX ст., отримали свої назви вiд рiчок, над якими вони були розташованi. Так, гiрський потiчок Красник, який випливає з джерела на полянi, званiй Красним, тече лугом в околицях Жаб'є (сьогоднi Верховина) i далi пливе на пiвденний схiд, де впадає до Чорного Черемошу, дав назву новооселi Красник, що виникла на територiї Красного Лугу. Дiйсно, ця околиця надзвичайно мальовнича, невипадково з давнiх давен гуцули дали їй назву Красний Луг. "Не можу мовчки поминути Красний Луг", iз захопленням писав у 1880 р. краєзнавець В. Iльницький, направду, дуже красний, i недаром його народ так назвав. Красний Луг тягнеться лiвим берегом Черемоша, далеко звужуючися клином, оточений горбами, а в далi i на послiднiм планi покритий високими горами. По нiм розкиненi мальовничо хати, дерева, огороди, по правiм березi стерчить простовiсна скала, пiд которою пливе Черемош, мов зажурена, з великих добре обтесаних каменiв, дуже правильно i гладко.
Вiд Чорного i Бiлого Черемошу отримали назву села Чорна Рiчка i Бiла Рiчка. Також гiрський потiк Явiрник, що виплииває з гори Горгани в Карпатах i впадає до Женця, дав назву новооселi Явiрник. Назва села Рiчка пiшла вiд потiчка Рiчка, який випливає з-пiд Чорної Грунi i протiкає серединою даної оселi. З Чорногори випливає рiчка пiд назвою Iльця i пливе через Жаб'є, до неї впадає потiчок Воловий. Вiд цiєї рiчки i потiчка в давнину називали частину Жаб'є Iльця Жаб'є, а також нове село Волове.
Село Шикмани отримало свою назву вiд двох братiв Миколи i Василя Шикманюкiв, якi вийшли з села Гриняви i дали початок новiй оселi, що названо їх прiзвищем. В 1946 р. це село перейменовано на Пробiйнiвку. Так до того часу називалась рiчка, яка пропливала в цьому мiсцi. До даного села приєднано i сусiдню оселю Грамотне, назву якої старожили виводять вiд першого грамотного поселенця.
Вiд назви полонини Стовпнi, на якiй виникло село, i пiшла назва нової оселi Стовпня, а вiд поляни друга назва оселi Поляниця або Полянки. Цiкаво, що за письмовими даними в 1887 i 1893 роках це село ще наiменовувалось "Поляниця Поповичева" тобто поле, яке належало в минулому якомусь Поповичу. Пiзнiше слово "Поповичеве" зникло, а село назвали тiльки "Полянками" первiсною його назвою. Гуцульське село пiд назвою Стая, безумовно, свiдчить про те, що воно виникло з первiсної назви стаї вiвчарського стiйбища, або кошари, яка була тут на полонинi i де спочатку випасали влiтку худобу. Через деякий час в цьому мiсцi поселилися гуцули з близьких сiл.
Село пiд назвою Сенькiвське, правдоподiбно, нагадує власнiсть жителя цього урочища Сенька, на територiї якого почалось заселення.
Решта назв новоосель Прикарпатської Гуцульщини носили територiальнi або краєзнавчi назви (Рiвне, Стовпнi, Криве Поле або Кривопiлля, Довге Поле або Довгопiлля, Кривець, Бережниця), чи характеризувалися гiдрографiчними ознаками (Кривi Броди), чи походили вiд назв рослинного свiту (Топiльче, Явiрник). Вiд власних iмен пiшли назви таких сiл як Ганiвка. Ряд назв новоосель XIX-XX ст. (Климпушi, Максимець, Причiл, Постояти, Соколовиця, Вигода, Бережниця, Вороненко, Мозолiвка, Черник) не вдалося з'ясувати. А назва села Гуцулiвка не потребує свого пояснення.
ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ "ГУЦУЛ", "ГУЦУЛЬЩИНА"
З приводу походження цiєї назви, як ми уже ранiше вказували, одна група iсторикiв, етнографiв, лiнгвiстiв доводила, що назва огуцулп тюркського, половецького, печенiзького походження (К. Мiлевський, Л. Голембйовський, Ю. Коженьовський, I. Вагилевич, Ю. Федькович, О. Моргенбессер, В. Поль). Фольклорист i етнограф О. Кольберг твердив, що це залишки рiзних кочових орд. С. Витвицький пов'язував назву "гуцул" з iменем Гецели брата князя Великої Моравiї Ростислава або виводив її вiд горулiв-гунiв. Iнша група дослiдникiв дотримувалася думки, що назва
Loading...

 
 

Цікаве