WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Коломия під час І світової війни - Реферат

Коломия під час І світової війни - Реферат

військовий штаб в Коломиї в період ЗУНРу зміг організувати збройні сили і уряд не лише в Коломиї, але й у всьому Покутському краю. Він зміг мобілізувати військові курені, які надсилав на допомогу під Львів для боротьби з наступаючими польськими силами генерала Галлера. Самі сучасники визнавали, що Покуття стало в час ЗУНРу найкращою зорганізованою округою Східної Галичини.19
Коломийський першолистопадовий зривзалишив цікаві спогади в очевидців цього осіннього сонячного дня. "Той великий, про-пам'ятний день відродження волі, - писала очевидець подій Мирослава Дубляниця, - день завершення леліяної в серці державницької ідеї, коли Українська Національна Рада перебрала владу, залишиться на все життя найкращим днем. Чи спроможня передати на папір ті почування, що виливались сльозами радості? Від тих почу-вань завмирали слова на устах, тільки шепіт заносив подяку Всемогутньому Богові.
Незабутні перші хвилини служіння незалежній Україні! Чудовий морозний ранок. На щоглях синьо-жовті прапори, могутня пісня несеться над їх шелест - це новобранці напливають з округи. Зроїлись біля "Народного дому" - очі горять, щоки палають. Боротись, будувати, обновити життя, показати світові нашу зрілість, силу, культуру. Організувати жіночі бойові частини...
Головна площа біля Коломийського ратуша неначе муравище - море голів. Окружний командант полковник Примак - на сивому коні, з булавою в руках, виряджений no-гетьманському. На трибуні наші церковні, військові й цивільні достойники, представники жіноцтва Олена Витвицька й Емілія Левицька...
Ольга Примак-Голота згадувала: "В історії кожного народу, як і в житті кожної людини, є веселі і сумні хвилини. Веселим днем в історії Української Галичини був день 1-го листопада. В той час я ще була дуже молода, але те, що я пережила, глибоко закарбувалося у моїй пам'яті, що ще й сьогодні ті події стоять мені живо перед очима...
На другий день була неділя. Били дзвони. Повна церква людей. Маса народу на вулицях. Всі сміялись, тішились і радості не було кінця. Коли ми вертались додому, ми бачили вже великий синьо-жовтий прапор на ратуші і такий же великий на суді і пошті".
Іван Кузич вірно підмітив, що "військовий переворот в Коломиї 1-го листопада 1918 року переведений був блискуче, може найкраще в усій Галичині"
Коломия в період існування стала кузнею підготовки українських військових кадрів. У грудні 1918 року окружна військова команда відкрила в Коломиї старшинську школу піхоти, де спочатку навчалося 35 курсантів. На початку 1919 року налічувалося в трьох чотах 100 курсантів віком від 18 до 25 років, з них більшість були підстаршинами австрійської армії і легіону Українських Січових Стрільців.
Стрільці-курсанти, як добровольці, були свідомі свого національного обов'язку. Вони квартирували в касарнях, вправляли-ся у військовому навчанні над Прутом. Вже на першому році відбувся перший їх випуск.
Вишколена коломийська старшина пізніше прославила себе в боях з поляками і більшовиками. Легендою вкрив свою військову діяльність 1-й коломийський гарматний полк УГА. З невеличкої коломийської батареї, яку організував у 1918 році сотник В. Тотоєскул, він переріс у 1-й гарматний полк 1-ї бригади УСС, що складався з 6-ти батарей. Ним керував безстрашний сотник Ярослав Воєвідка. Полк прийняв своє бойове хрещення під Львовом. Після переходу за Збруч прославив себе на Великій Україні. Смертю хоробрих загинув 30 березня 1920 року в містечку Піщаниці командир Коломийського гарматного полку Ярослав Воєвідка.
Невмирущою славою покрив себе в національно-визвольних змаганнях 1918 - 1920 років легендарний Гуцульський курінь. Його історія починається з листопадових подій 1918 року.
Піхотна сотня, яка в основному складалась із вихідців з Гуцульщини, з пам'ятного 1 листопада переросла в курінь, що був сформований в м. Коломиї.2>Чотар Української Галицької Армії Степан Сулятицький згадував: "Зародком Гуцульського куріня була піхотна сотня, яку сформував чотар УСС Гриць Голинський, пізніший поручник, командант цього куреня. Кадра цієї сотні була в Коломиї, де був і сам її командант, а сама сотня, з браку місця, була розташована біля Городенки. У склад сотні входили тільки добровольці".
У Коломиї легендарна сотня урочисто склала присягу на вірність Україні. Ольга Примак-Голота, як очевидець присяги Гуцульського куреня, згадувала: "Ще один день залишився мені в пам'яті - день присяги Гуцульського куреня. На середині ринку стояло підвищення, де чекала старшина. Нарешті зі співом маршерували гуцули. Вони не були в мондурах, а в своїй святковій ноші. Те вра-ження важко описати. Вони всі були добровольці і прийшли складати присягу Україні. Команда відбирала присягу. Але в моїй пам'яті залишився образ священика, який їхав попереду на коні. Він був в мондурі капелана, а побіч нього на маленькому конику їхав хлопчик, може, 12-13 років, син священика. Він мав на собі кожушок і військову шапочку, а на ній синьо-жовта стрічка... Такі хви-лини не забуваються, і я щаслива, що це бачила і пам'ятаю, і можу тепер своїм дітям і внукам оповідати про славний перший листопад у Коломиї"
Після пам'ятного 1-го листопада 1918 р. полк Січових Стрільців переріс у бригаду. Щодо Гуцульського куреня, то він діяв самостійно, на правах полку, на фронтах у напрямі Хирів. Він складався з чотирьох бойових сотень, сотні скорострілів і чоти саперів. "Це їм припала честь і вічна слава за бравурний виступ під Вовчуха-ми, де Гуцульський курінь проломив польський фронт і поєднався з оперативною групою Північ, їх полковник Вітовський в денному на-казі називав - старшин, підстарший і вояцтво - лицарями і підніс їх до гідності лицарів", - згадував Іван Кузич.
Пізніше Гуцульський курінь входив до складу II (Самбірської) бригади Української Галицької Армії, відомий був боями на відтинку Хирів - Перемишль під час офензиви УГА в Галичині 1919 р., в поході на Київ і на Вапнярському напрямі в складі Армії Української Народної Республіки 1919 року. За цей період Гуцульський курінь пройшов важкий, але славний похід як в Галичині, де протистояв польській армії Галлера, так і на Великій Україні, переніс важкі випробування в чотирикутнику смерті.
Отже, під час першої світової війни три окупації російськими царськими військами зруйнували місто та його інфранструктуру, ускладнили життя містян, було зруйновано пам'ятник Т.Г.Шевченкові.
Коломийська площа Ринок під час І світової війни
Список використаної літератури
" Грабовецький В. Історія Коломиї. - К., 1996.
" Енциклопедія Коломийщини. - К., 1998-2004.
Loading...

 
 

Цікаве